“І як тепер тебе забути…”

Related posts:

1. “Є вірші – квіти…” Є вірші – квіти. Вірші – дуби. Є іграшки – вірші. Є рани. Є повелителі і раби. І вірші є […]...
2. “Коли я далеко від тебе…” Коли я далеко від тебе – ти думаєш у мене все чудово. Купаюсь у променях слави, пишу нові вірші. Коли […]...
3. “Я тебе відкриваю по зорях…” Я тебе відкриваю по зорях, Що лагідно дивляться вниз, І по тихому шелесту листя, Що так віє принадою… І в […]...
4. МОРЕ МОЄЇ ДУШІ + В темную ніч я до моря душі Прислухаюсь. Море мовчить, мороком вкрите, Урвища сплять у тиші. Я вдивляюсь. Серце […]...
5. І знову дощ і знову знову знову і знову дощ і знову знову знову ми мовчимо і знову мовчимо і знову не наважимось немов глумливий дощ підслухає […]...
6. “То так і я тепер пишу…” Привикне, кажуть, собака за возом бігти, то біжить і за саньми. То так і я тепер пишу: Папір тілько, чорнило […]...
7. ЗАБУТИ – АЛЕ ЯК? Забути?.. А чому ж являєшся у снах? Чому живеш в моїй уяві? І чом тебе одну у мріях і в […]...
8. “Ті запахи й барви, та свіжість і звуки…” Ті запахи й барви, та свіжість і звуки так зринуть знічев’я, що тілу додасться гримучої тиші й солодкої муки, яка, […]...
9. “Від тебе, дитинство,- від тебе здаля…” Від тебе, дитинство,- від тебе здаля Приймаю свідоцтва хлоп’ячого сприту: Як вабить напечена сонцем земля Оголену ногу, що ціпками вкрита! […]...
10. Такої ночі Ніч темна, як ревнощі Отелло, овіяна пахощами лаванди, запахом сосен і моря. Такої ночі впала Троя. Такої ночі прийшли за […]...
11. “Настане день, обтяжений плодами…” Настане день, обтяжений плодами. Не страшно їм ні слави, ні хули. Мої суцвіття, биті холодами, ви добру зав’язь все-таки дали. […]...
12. “Прийду до тебе після літ розлуки…” Прийду до тебе після літ розлуки, Як блудний огник з сірого відлогу, Прийду, як ангел смутку і розпуки, Що в […]...
13. До Н. К. С Такої певної, святої, Такої рідної, як ти, Такої щирої, простої,- Вже більше, мабуть, не знайти. Таку не часто скинеш оком, […]...
14. “Повні крони осіннього вітру…” Повні крони осіннього вітру, А ріка – золотого безмов’я. В синім небі купаються віти, Пахне в лісі грибами й здоров’ям, […]...
15. “Я вже ніколи довіку тебе не побачу…” Я вже ніколи довіку тебе не побачу, Земле моя. Не почую гучного Дніпра. Не обійму запорозьку Хортицю козачу, Впавши на […]...
16. “Я ріс поміж квітів…” Я ріс поміж квітів – найкращих польових квітів (бо ж у селі). З голубими, наче озера, із синіми, як блавати, […]...
17. КРАСА І ЖИВІТ Корова вийшла вранці на луги. А там весна і пахощі, і квіти Така краса царює навкруги, Що хочеться співати і […]...
18. “Не беріть із зеленого лугу верби…” Не беріть із зеленого лугу верби Ні на жовті піски, ні на скелі, Бо зів’яне вона від жаги і журби […]...
19. ТОДІ І ТЕПЕР В дитинстві я появся попа. Церкви в нашому селі не було – її зруйнували в далеких тридцятих. Я не бачив […]...
20. “Ти все збагнув лише тепер…” Ти все збагнув лише тепер, Коли з’явилися сивини: Народження, життя і смерть Найголовніші для людини. А ще буття і небуття, […]...
21. ЧОЛОВІК ІДЕ В САД ВЕСНОЮ Ще ніч, і сад тихий, неначе він сам тримає себе в тайні, і відчиняються двері хати, тихо як уста у […]...
22. “Хто тебе творив? – ті форми…” Хто тебе творив? – ті форми Наливав принадним змістом? Вроду і поставу горду Хто ліпив, з якого тіста? Бо як […]...
23. “Тепер для мене там нічого…” Тепер для мене там нічого Не залишилося… крім тебе. …Не принишкла, втомлена дорога, Глибока ніч і тихе небо Над літнім […]...
24. “Що тебе носить кругом серед сонної літньої ночі…” Що тебе носить кругом серед сонної літньої ночі? Ти всі квіти потривожив своїм навісним сновидіннєм. Тиха фіалка злякалась, троянда понурила […]...
25. Тебе я хочу бачити щодня! Тебе я хочу бачити щодня! I точно знаю – в цiм погибель наша: Любов, як переповненая чаша, Так може розплескатися […]...
26. “Я і в думці обняти тебе не посмію…” Я і в думці обняти тебе не посмію, А не те, щоб рукою торкнутися смів. Я люблю тебе просто – […]...
27. “Тепер на півночі горять сніги…” Тепер на півночі горять сніги… Стрункі на півночі біжать олені… І, знак північної снаги, Високі заграви студені Сліпучо міняться… Повій […]...
28. “Тепер дивлюсь, що молодість пройшла…” Тепер дивлюсь, що молодість пройшла, Хоч спресувала в слово час і силу… І тільки згадка, тільки згадка мила Розтала в […]...
29. “Я роздягнув тебе в уяві…” Я роздягнув тебе в уяві І вивів голу на поля… Як діти, колоски тужаві До тебе бігли віддаля. Твоє чоло […]...
30. “Садиба Рузвельта тепер музеєм стала…” Садиба Рузвельта тепер музеєм стала: Галяви, парк, приземлистий будинок, Могилу, на якій лише барвінок, Усе юрба досліджує чимала. І я […]...
31. БОЖЕСТВА (З В. Г. Мервіна) Колись товпилися на порозі смертности Та не були обрані Немає свободи такої як їхня Тих що […]...
32. “Легкі сніги. Прозорі далі…” Легкі сніги. Просторі далі. Душа чутлива, мов струна. Останні квіти на роялі. І ти одна. І тишина. А все колись […]...
33. “Тут обелісків ціла рота…” Тут обелісків ціла рота. Стрижі над кручею стрижуть. Високі цвинтарні ворота високу тишу стережуть. Звання, і прізвища, і дати. Печалі […]...
34. “Чим зайнятий тепер твій меткий розум? ..” Чим зайнятий тепер твій меткий розум? Де він тепер у тебе блукає? Чого він бажає, чого уникає? Чи діє він […]...
35. “Тільки тепер, коли посивіли скроні…” Тільки тепер, коли посивіли скроні і даленіють голоси весільних скрипок, коли страшуся останнього хоралу, я зрозумів: той поет, хто кожного […]...
36. “Минула ніч тривожно і безславно…” Минула ніч тривожно і безславно. І скрізь степи, і всюди вороги. Коли ж ти вийдеш, ніжна Ярославно, На темний вал […]...
37. “Я шукаю тебе віддавна…” Я шукаю тебе віддавна. Під яким же гербом старим Ти сховалась, народоправдна, І велична, як древній Рим? Де полків тяжкостопі […]...
38. “Паперові квіти поезії…” Паперові квіти поезії… А прагнеться свіжих, навіть пізньої-пізньої осені – гіркущого запаху хризантем. Вата поезії… обкладають по вуха. Навіть солодка […]...
39. ТІЛЬКИ СПОГАД Він: – Було це так давно, що й родимок на тілі я вже би не згадав: сузір’я їх сумні ще […]...
40. БАБА ОНИСЯ У баби Онисі було три сини. У баби Онисі синів нема. На кожній її волосині Морозом тріщить зима. Я горя […]...