Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ЛЕЛЕКИ

Жив чоловік у селі на привіллі,
Хата, над хатою неба глек.
Був як усі. Лиш одне божевілля –
Понад усе полюбив лелек.
Птахи у нього жили на хатині,
В іграшках, меблях, піснях і словах.
Він їх ліпив із веселої глини,
З дерева клеїв і малював.
Він їх собі почепив на воротях,
Щоб пильнували людського гнізда
Лелеченята в червоних чоботях –
І обминала його біда.
В мудрих повчань – борода і сивини,
Бо не один повчально прорік:
“Їхав би в город… Був би людиною…”.
А тут він просто – був чоловік.
Так, як усі, доживав собі віку,
В поле виходив сіять, орать…
Був чоловік – і нема чоловіка.
Тільки лелеки на хату летять.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,50 out of 5)

ЛЕЛЕКИ - КИР'ЯН НАДІЯ