“В океані повітря, що хлюпа на долах земних…”

В океані повітря, що хлюпа на долах земних,
що безкрає сьогодні і завтра пребуде безкрає, –
приміські електрички, достоту підводні човни,
від причалів столичних в осінню плавбу вирушають.

В океані повітря вони припадають на дно,
де між рифів зубчастих, що, може дібровами звуться,
вже опалого листя проллялось додолу вино,
ізумрудне – з вишень, а з тополь і осик – світло-русе.

Пропливають вони між птахів, що у вирій летять,
між дівчат, що до вирію теж полетіти б хотіли,
між комбайнів, що в полі, неначе релікти стоять,
мов релікти, що вірієм навіть ніколи не снили…

В перископах у них – гайвороння крилата орда,
і базар її східний – високий, летючий:
заштормить, мабуть, скоро повітря, неначе вода,
і на гребенях бурі гойднуться нетонучі тучі…

В перископах у них – понад траурних крепом ріллі,
над багряною биндою вчора ще синього гаю –
кабалістика зрима вкраїнських сумних журавлів,
що неначе летять – і неначе додому вертають…

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

“із повітря в повітря зринають твої птахи…” із повітря в повітря зринають твої птахи як вода у клепсидрі з нічийного ока сну тут кульбаби вінками означують хист […]...

“Це повітря – вино з льоднику…” Це повітря – вино з льоднику, Що було закорковане роки. Так дзвенять у морозному кроки, Мов по мідному йдеш хіднику. […]...

“Парком іду, повітря ранкове…” Парком іду, повітря ранкове П’ю, як вино на веселім святі. Як ти змінився, мій Воронькове, Зовні змінився і в кожній […]...

ЧЕТВЕРО В ОКЕАНІ Весь світ захопив подвиг чотирьох радяських юнаків Асхата Зіганшина, Пилипа Поплавського, Анатолія Крючковського та Івана Федотова, які здобули нечувану перемогу […]...

КОЛИ Я ХМЕЛЕМ ПОВІТРЯ ВПИВАЮСЬ Задоволений життям, я щойно сміявся, радів, як дитина. Та пронизав мене смертельний холод. Саме тепер, коли я хмелем повітря впиваюсь, […]...

“Повітря нічне до рання…” Повітря нічне до рання З неба текло й ряхтіло. Радощами кохання Світилося твоє тіло. Місяць, як повноголосся Твоєї душі золотої, […]...

МОТИВ ЦВЄТАЄВОЇ Якщо у тілі душа крилата – Що їй хороми, що їй палати! Що Чингісхан їй і що – Орда! Два […]...

“Рятуємо чисте повітря. Рятуємо воду…” Рятуємо чисте повітря. Рятуємо воду – в морях. В океанах. В малих і великих річках. Рятуємо рідкісних птахів – не […]...

“Тут храм природи, зелені й повітря…” Тут храм природи, зелені й повітря, Лежить на всьому спокою печать. Правічні гори натягнули митри На голови камінні і мовчать. […]...

ХВИЛІ Б’ючи в незборні береги, Вони відхлипують, щоб знову, Набравши більшої снаги, Вдаряти в острова основу. Нехай поразка облягла Чоло бутної […]...

Це розріджене повітря не закінчиться ніколи це розріджене повітря не закінчиться ніколи ніби варвар в стійлі папи ні стояти ні втекти люмпен вирвався на волю алебарди […]...

ВОРОНИ Й ГОЛУБИ Як можна пояснити ці потреби Природи чи суспільної доби: Ще до схід сонця у мордовськім небі З’являються ворони й голуби? […]...

З ДВОХ БОКІВ (“Затримуйте зором прозорість повітря і прозелень крони…”) Затримуйте зором прозорість повітря і прозелень крони: примарна тривалість ошукує нас, в природі немає, немає повторень, все суще на світі, […]...

“Повертаймось, люди, до коней…” Повертаймось, люди, до коней, Перепрошуймо гнідих і сивих, Бо без них і сумно і тужливо, І робота не пливе до […]...

ВСЕЛЯНСЬКІ ЗДВИГИ В ДОЛЯХ ЗЕМНИХ Серповидний край од затемненого сонця ковзає над суцільними пропливаючими хмарами та нестерпно сліпуче виблискує через прориви… І вже кругле червоне […]...

ВЕСНА І Я щоночі виходжу в двір, Прислухаюсь: в ранковій млі, Із далекого півдня, з-за гір, В край дніпровий летять журавлі. […]...

“Хто пісню для гледичії склада?” Хто пісню для гледичії склада? Хто прославляє дерево тернисте і в колючках парноперисте листя? Мабуть, оцих музичних бджіл орда! Оркестр […]...

ЦЕ ЧАРІВНЕ СЛОВО “ЗАВТРА” Від звуків у небі лишаються смуги – вони так повільно за вітром летять… Ген – голуба туркіт, он – щебет […]...

“Кодня, Базар і Крути…” Кодня, Базар і Крути – Міти крутої долі. Де ви, Коклеси й Брути, Лицарі честі й волі? Бог не дає […]...

УЖЕ ДЗВЕНЯТЬ Уже дзвенять і ніжно врунять, Шумлять березові гаї. А журавлі летять і струнять, Пливуть у вишині. Глибоке небо синє-синє. В […]...

ЗНАКИ Німіння снігу, білість воскресальна, і час розтягнутий, мов гумовий, бринить, і підступаються все ближче друзі дальні, і, мов чаїнка в […]...

“Малинове. Хрещато. Бузково.” Малинове. Хрещато. Бузково. У дитинстві, в дитячі роки. Я сиджу на порозі кленовім і годую пташок із руки. Прилетіли з […]...

ПЕРЕД ГРОЗОЮ Чорно-сизе шатро напинають вітри і, як дика орда, вже летять на Дніпро, де реве чорторий, де бунтує вода… Грає грім […]...

ПТИЦІ З мого серця вилітають птиці. Вилітають. І летять, летять. В небі їм ніде не зупиниться і не повернутись їм назад. […]...

04. РАКЕТА Так тихо. Місяць лиш з-за хмар погляне, порине в чорних тіней знов тенета, гряде грязька, густа імла з бескета, повітря […]...

ДО ПОРТРЕТА САКСАГАНСЬКОГО Дивлюсь, Кабице незрівнянний, На молодечий твій портрет, – І зачарований, і п’яний Тобі присвячую сонет. Кому артиста серце знане? Йому […]...

“Ще прокидатись до роботи не пора…” Ще прокидатись до роботи не пора… Та літній ранок розбудили смички бджіл, Торкаючи – струна по струні – Скрипку-квітник на […]...

CВІТЛИЧНА З неволі у вільний світ Фортуна відважних провадить І, наче могутній магніт, Ясною надією надить. Але не вшановує всіх – […]...

“Нам снили поліські пущі…” Нам снили поліські пущі, Гайдамацькі яри в полях. І прийшли ми до них, живущі, Подолавши пекельний шлях. Повернулися із Берези, […]...

РИСИ ГІР Обведені смужками мені подобаються риси хінських гір Витворені зломи верхогір і падань. Літом я пригадую вони похожі на килим з […]...

“Пресвітлий-світлий день. Із дива кам’яніє…” Пресвітлий-світлий день. Із дива кам’яніє, судомлячи гілки, розчахнута верба, і срібний літачок у небі ледве мріє, і ковза синя тінь […]...

НАД БОРИСТЕНОМ Тирси густої довкола хвилюються спінені хвилі, Вітер гарячий шумить, і хлюпоче під ним Бористен. Дзвінко іржуть тарпани, вигинаючи спини у […]...

ГАЙДАМАЦЬКІ СКЕЛІ У ВІЛЬХОВІЙ Зрябілий пагорб. Всхолі небеса. Ячмінь. Маслини. Ящірки. Ожина. Цвіте кабак. Летить з нори оса І на картоплі колорадська згина. Приходить […]...

ЗІРКИ Зірки – Небесні човники В океані Всесвіту. Веслярі Весело Перезираються: – Пливеш, друже? – І я пливу На спів Сіренької […]...

ЗОЗУЛЯ ПРИ ПЕРУЦІ Мати утопче стежку, на базар ходячи, виносить же того молока, щоб було з чого донечці одягання справити, аж поки одного […]...

“Прощаюсь, юносте…” Прощаюсь, юносте, Спасибі, що така Була і в мене Чиста і крилата… І щирим золотом Черленого листка Оплатить осінь нам […]...

“Опали з яблунь визрілі слова…” Опали з яблунь визрілі слова, і з груш слова дозрілі теж опали. І поля недоорана глава натхнення, як метелиці, заждалась. […]...

БАЗАРУ ПРОПОВІДНИК Він роздмухує дзвін, як рукав, На тілі у нього замість руки ріка І кілька гаків, щоб тримати маркізи над прилавками. […]...

“Диха гірко, по-весінньому…” Диха гірко, по-весінньому Вітер білий. Що намисто темносинєє – Ллються тіні. Ніби глечиком полив’яним Вщерть налили, Потопили гори в синь […]...

СЛАВА Пам’яті Богдана Мухина Два вершники і гетьман, мов кличі, Летять увиш на вітроногих конях. Струмить повітря по високих скронях І […]...

Related posts: