“Дитинство? Казочка про білку”
Дитинство? Казочка про білку.
Дитинство? Хвої срібна гілка.
Дитинство? Радощі – і тільки.
Дитинство? Жалощів – ніскільки.
Дитинство? Білка промайнула
по споминах, як по сучках,
двома жаринами сяйнула
по стовбуру і по очах.
Дитинство? Золоті горіхи,
і шкаралупи золоті,
і зерна золотого сміху,
і ядра золотих утіх.
Усе – і всує, і не всує,
усе – історія проста…
І знову вогником пульсує
Для когось білочка руда.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)Related posts:
- БІЛКА В КОЛЕСІ На орбіту зоопарку вогником кружляє шпарко білочка у колесі – у своєму космосі. Мимо, мимо – пружні кроки, мимо – […]...
- “Від тебе, дитинство,- від тебе здаля…” Від тебе, дитинство,- від тебе здаля Приймаю свідоцтва хлоп’ячого сприту: Як вабить напечена сонцем земля Оголену ногу, що ціпками вкрита! […]...
- “Дитинство в юність лунко переходить…” Дитинство в юність лунко переходить, Немов галайстра дієслівних рим. Вона – як вихор – над буттям старим Споконвіків звитяжно верховодить. […]...
- “Цвіло дитинство: не казки – а рани…” Цвіло дитинство: не казки – а рани – Повстанча кров палаюча текла… І юність, що життя різнала рано Теж не […]...
- ДИТИНСТВО ТРЬОХ Дитячих замків рицарська сорочка. Посеред замку в пишній ваготі висиджує дарунки золоті ялинка – чарівна різдвяна квочка. Орхестра шурхотливо просякає […]...
- “Мені очей звести несила Мені очей звести несила, А на руках твої уста. Ось пристрасть розкриває крила, Натхненна, гарна і проста. І день ясний, […]...
- ЕЛЕГІЯ-КАЗОЧКА І мудрий схід і пишний захід вели усяк свої човни. На кришталевій бані неба ловили зайчика вони… Як він змагався, […]...
- КАЗОЧКА ПРО ТРЬОХ ВЕЛЕТНІВ У чистім полі, в полі на роздоллі, де колосочки проти сонця жмуряться, Вернигора, Вернивода й Вернидуб – три велетні – […]...
- НЕ ОЗИВАЙТЕ На отчі креси темна сила суне, А наша совість спить собі, німа. …Не озивайте ім’я Бога всує, Коли в душі […]...
- НЕЗЛА КАЗОЧКА ПРО ЗОЛОТУ РИБКУ На голубих вервечках мільйонами лампад в Дніпра холодний невід ніч сипле зорепад… Наввипередки з липами до берега прибіг – а […]...
- МОВЧАНКА Коли мовчать похмурі небеса І ходять люди, як німі, круг мене, Заговорити хочеться до пса, Почути хочеться виття скажене. Пізнати […]...
- “Дзвіночок сміху – мій син – прокидається вранці…” Дзвіночок сміху – мій син – прокидається вранці. Будить сонце – хай світить. Будить трави – нехай ростуть. Будить пташок […]...
- ЖИТТЯ Розбуджений ласкавим сонцепроменем, крихкий листочок дзьобиком гостреньким проклюнувся з липкої шкаралупи, довкола роздивився насторожено. НАРОДЖЕННЯ Укмітив спостережливий листочок своїх зеленоротих […]...
- ДИТИНСТВО Де ви, дні матусиної ласки, Де ви, білі лебеді із казки? Як вас повернути, наздогнати, У яких світах вас одпитати? […]...
- ДИТИНСТВО Рушив вітер ясенові віти, Сколихнув шумку свою колиску. А від сходу, крізь запону листя, – Повінь блиску. Білі ружі тепло […]...
- Дитинство Святослава Тихо лине рік за роком, Підростає Святослав, Вже він має лук і стріли, Вже й меча собі придбав. З лопухами […]...
- ЗИМА. ДИТИНСТВО На білих пагорбах зима Напнула небо, світиться, І ковзає (аж лиж нема) Кленова клепка місяця. 1980 р....
- ДИТИНСТВО. 1946 …І гвалт собак за вікнами, і ніч. Січе крупа у каламутні шиби. Десь черги автоматні… Холод… страх жене на піч […]...
- БАБИНЕ ЛІТО Листок од клена одірвавсь, Летить додолу – пада, пада… Люблю осінній слухать вальс Замріяного листопада! Люблю осінній шум. Люблю, Коли, […]...
- “На срібнім денці тишини…” На срібнім денці тишини лежали круглі зерна сміху, і навалились на тини химери реготливих віхол. Вже відсміялись, знемоглися… Дивились порожньо […]...
- ЖОВТЕНЬ Зрадив паву пісок ворушкий: буде пух в набивні подушки; буде сон, мов каблучка з руки, – коти-коть, золоті голівки… В […]...
- “Живуть мислителі й оратори…” Живуть мислителі й оратори, Звідколи світ – сто тисяч літ. А треба сіяти й орати, А ще й збирати чесний […]...
- СОН І ТИ …Вершилась страта. Хтось когось карав. Сміялась доля голосом сопілки. Ятрилась рана зламаної гілки Старої яблуні. І стогін не вгавав. Було […]...
- ВЕРШИНА СВІТУ Іду гранітом на вершину світу – на Красну площу в сяйві кумача. Рубіновими зорями зігріта, уся планета зблискує в очах. […]...
- ОСІННІЙ ВІЛЬШАНСЬКИЙ КРАЄВИД Зійшло, непам’яттю розмилось вчорашнє, літнє, нетривке, і пахолодь заповістилась, і покотилось упівсили на води, на гілля гінке, збезважене таке, легке. […]...
- “Поміняємо на весну…” Поміняємо на весну Шапку на картузика… Лиш галузочка воскресла, А він каже: “Му-зи-ка!” Можна луснути зі сміху! Ви бачили дивака? […]...
- “Я так тебе люблю, що став любистком…” Я так тебе люблю, що став любистком, Любистком, любином, любачем… Калина гроно прихилила близько, І зір мій кожна ягідка пече. […]...
- СЕРЦЕ СВІТУ Здається, серце не в мені живе, А десь назовні. Чи в зорі далекій. Я чую калатання світове І світової крові […]...
- “На хмарах горбатих громи роз’їжджають возами…” На хмарах горбатих громи роз’їжджають возами громи роз’їжджають у хмарах – вози гуркотять Від воза загубиться колесо – й гримає […]...
- ІСТОРІЯ ФІАСКО фіалки (1 букетик) – 50 коп. нарциси білі (10 шт.) – 1 крб. нарциси білі (7 шт.) – 70 коп. […]...
- “Спомин про нічку-петрівочку видивом встане хрещатим…” Спомин про нічку-петрівочку видивом встане хрещатим… Часто в дитинстві здавалось – за річкою Овлур свистить. Як тоді пахли під хатою […]...
- МІЙ БОРГ Я тим уже боржник, що українець зроду: Бо доля, певне, в гуморі була, Коли у посаг нам давала землю, й […]...
- “У безгомінні раптом подало…” У безгомінні раптом подало Свій голосок несмілий джерело. За сотню кроків розлилась ріка – Воно ж в сухій долинці витіка. […]...
- МІЖ ІНШИМ Коли я буду навіть сивою, і життя моє піде мрякою, а для тебе буду красивою, а для когось, може, й […]...
- “Осінь ходить на милицях, дзвонить медалями…” Осінь ходить на милицях, дзвонить медалями. І протези погупують так, наче яблука. І вдовиця-шипшина палає коралями. І листочки за вітром […]...
- НА ЗОЛОТИХ ПАРУСАХ Красуня задумана осінь Золоті паруси нап’яла. І сонце променем косим Мене протяло, мов стріла. Із прекрасним на серці болем, Із […]...
- КОВЗАНИ Гей, тріскає кріпка, бадьора зимова погода, на лижвах грає блиск, мов на ножів сталевім вістрі, веселість лускає в лискучих, льодових […]...
- БЛОК У КИЄВІ На кручі Володимирської гірки стояв поет у присмерку зела. Осіння тиша солодко і гірко над ним червоним полум’ям цвіла. Десь […]...
- “За тридев’ять небес…” За тридев’ять небес, де нема ні плачу, ані сміху, де у райських садах не вмовкають джмелі й солов’ї, де вощиновий […]...
- ПРОВИНА ПЕРЕД ВСЕСВІТОМ З тобою разом народилось Слово, Якому слід звучати на вітрах І проростати правдою в дворах, Та ти побачив: люди, наче […]...