Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







Парадокси розмножень звичайні як дріт

парадокси розмножень звичайні як дріт
червоніючи світ обростає пилком
та западину тіла не винести вбрід
ні веслом розпанаханим ні язиком

фарба злущена з диму і риби цвітуть
і регоче примарна дружина ріки
але подумки з ночі надточують путь
під моє простирадло холодні зірки

а як стане зальотна спокуса твоя
розбивати плафони місити пласти
я губами в повітрі напишу ім’я
і поставлю сіну щоб його зберегти

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Парадокси розмножень звичайні як дріт - АНДРУСЯК ІВАН