ЧОЛОВІК-ХРИСТЕЛЮБЕЦЬ
моя долоня – мандрівниця
по моїй сплячій красуні-жінці
душевно так порозкошує
моє перо подорожує
по білій-білій гладкій сторінці
шукає шифру таємниці
мої вуста – води ‘д’ криниці
цілющої-і – і в поведінці
мої слова почуй невсує
моїм благословенним х[уєм]
що був сховався до піхви жінці
мов жрець складу я жертву жриці
мов жеребець тій жеребиці
кидаю жереб – і наздогінці
лунає долі алилуя
не весь умру – весь не умру я:
гончаренятко та й навколінці
складе череп’я черепиці
(4 votes, average: 3,00 out of 5)
Related posts:
- ПАТАГОНІЯ Я не умру від смерти – Я умру від життя. Умиратиму – життя буде мерти, Не маятиме стяг. Я молодим, […]...
- ЛЕЛЕКИ Мені дуже подобається У білій залі слухати Шопена. G-moll баладний настрій в мене І серце з серцем сміється грається А […]...
- ПРОЩАЛЬНИЙ РОМАНС А я тебе кидаю В світі такому холодному. Всі клятви й обіцянки Раптом упали в ціні. І тільки два слова, […]...
- КОЛИ Я ХМЕЛЕМ ПОВІТРЯ ВПИВАЮСЬ Задоволений життям, я щойно сміявся, радів, як дитина. Та пронизав мене смертельний холод. Саме тепер, коли я хмелем повітря впиваюсь, […]...
- Чоловік замислений стоїть на сходах чоловік і спостерігає як обіймаються у небі дві помаранчеві хмари потім він починає лаштуватися в дорогу […]...
- ЧОЛОВІК Одягає маску блазня – впізнають. Вбирається в тогу незворушного судді – благають: – Перестань, хіба це ти? Лисом перевдягається – […]...
- ЧОЛОВІК ТА КОМЕТА На світанку століття й своєї доби, Побратавшись із зоряним небом, Він, відкривши, жагуче її полюбив, А відтак жив для неї […]...
- “У неї помер чоловік…” У неї помер чоловік Через два місяці буде весна Вона мені віддалась По вашому це так? Ах чоловік помер місяць […]...
- ЧОЛОВІК ІДЕ В САД ВЕСНОЮ Ще ніч, і сад тихий, неначе він сам тримає себе в тайні, і відчиняються двері хати, тихо як уста у […]...
- НАДІЙНИЙ ЧОЛОВІК Учить мати свою доню: – Ти вже не малесенька. Вже подумати про пару час тобі, ріднесенька, Пошукай собі, голубко, жениха […]...
- ЧОЛОВІК ІДЕ ДОРОГОЮ Із радістю на обличчі, як з камізелькою, щільно прилиплою до грудей, з очима і устами розкритими, як розхрістаний одяг, з […]...
- ЧОЛОВІК ВМИРАЄ Відвертається від своїх рук, як від друзів, що прийшли його відвідати, і скоро вийдуть із кімнати, немов картини, здіймає сліди […]...
- СМІЛИВИЙ ЧОЛОВІК Я дуже сміливий: я не боюсь нікого Слабого; За правду битися готов я до загину З-за тину. Недавно я почав […]...
- ЧОЛОВІК РОДИТЬСЯ Хоч ще не став собою, на те, щоб ним стати, виконує своє перше завдання, повзе під гору м’яса, дорогою теж […]...
- “Чоловік невезучий змалечку…” Чоловік невезучий змалечку. Ніби ж врода, і розум, і сила є… Як підріс, полюбив Наталочку, А побрався таки з Людмилою. […]...
- “Сказав мені гарний чоловік…” Сказав мені гарний чоловік: Час ніби проходить повз вас. Час проходить, а ви залишаєтесь (не міняєтесь). Він ніби прочитав усього […]...
- “Душа моя – послухай!..” Душа моя – послухай! – Як яблуня в цвіту. Моє життя, – кохана, – Мов срібнотканий сон. Життя моє – […]...
- Я умру в крещенские морозы Я умру в крещенские морозы. Я умру, когда трещат березы. А весною ужас будет полный: На погост речные хлынут волны! […]...
- Собака сидит на цепи Собака сидит на цепи. И горе, страданье В болящих глазах. И сердце собачье кричит: “Я – человек!” – “Ну, милый, […]...
- ОДА КОНСТИТУЦІЇ Робочий я чи селянин, – Мій край стріча мене з привітом. Радянський я громадянин – І цим горджуся перед світом! […]...
- Знаю, умру на заре! Знаю, умру на заре! На которой из двух, Вместе с которой из двух – не решить по заказу! Ах, если […]...
- “Я вірші пишу…” Я вірші пишу вночі в Прокураві, я вірші пишу в татовій хаті, доки сидять під стіною на лаві мої предки […]...
- “Мій раю зелений…” Мій раю зелений, Мир-зіллям маєний, Стелися круг мене В далекую даль! Пречудний спокою, Витай надо мною. Святою рукою Прогонюй мій […]...
- СЛЬОЗА УКРАЇНИ Молода і бентежна Україно моя, Якщо ти незалежна, незалежний і я. Хоче “Слава!” гукнути мій розтерзаний рот, але знов ліліпути […]...
- Мужчина – Дон Жуан у будь-якому віці Мужчина – Дон Жуан у будь-якому віці. За це б його не клясти, шанувати: Себе він пропонує кожній жінці, Щоб […]...
- ПОРЦЕЛЯНА До дзвінкого водограю З шумом балю в голові Я збігаю по терасах, По розсипаній жорстві. Пруг оранжевого світла На каміння […]...
- “Надокучили вівці й кози…” Надокучили вівці й кози, Остогидли сир і сметана. Набирають в човні на морі Чужоземні купці охочих. Їхній одяг – найкращий […]...
- НА ТРЬОХ Зайшов Мусій у ворота, хилиться од вітру. – Оце на трьох, – каже жінці, – хряпнули півлітру. – Та як […]...
- ВЂнец от дванадесяти звЂзд, от бремене крестнаго просиявших 1 Аки вторый Ісаак, истинный грядеши, Христе, крест твой воспріем, да ня нем пожреши Себе жертву во воню благоуханія Отцу […]...
- ДІАЛОГ Мовчи, кажу душі, мовчи, Не маєш приводу для слова, Бо я у Всесвіті нічий, В путі загублена підкова. Що образ […]...
- 06. НАД ВОДОЮ На березі білі берези напнуті, мов струни. День вітром по них потягає, неначе смичком, і шепотом падає в хвилі, як […]...
- Я памятник себе воздвиг нерукотворный Я памятник себе воздвиг нерукотворный, К нему не заростет народная тропа, Вознесся выше он главою непокорной Александрийского столпа. Нет, весь […]...
- “Чепіги плуга у долонях…” Чепіги плуга у долонях І щедрий шерех лемеша, І краплі поту, що по скронях Різблять шляхи, коли душа Дзвенить розгонисто […]...
- ГОЛОВА І ШИЯ Чоловік говорить жінці: – Пам’ятай мої слова, Що в розумному сімействі чоловік – то голова. – Ну, а я, виходить, […]...
- ПАМЯТНИК Я памятник себе воздвиг чудесный, вечный, Металлов тверже он и выше пирамид; Ни вихрь его, ни гром не сломит быстротечный, […]...
- ПЛЕМ’Я ТОДА Біда, коли є цитруси і кава, коли в землі є золото,- біда! Біда, коли земля така ласкава, коли така правічна […]...
- IL GIGANTE * Средь стогн прославленных, где Беатриче Дант, Увидев: “Incipit,- воскликнул,- vita nova” **,- Наг, юноша-пастух, готов на жребий зова, Стоит с […]...
- 1. ПРИЧАСТЯ Алупка молиться Ай Петрі зеленими обелісками кипарисів. Мавританські вежі палацу ростуть у небо, мов готика. Ливанський кедр підносить чашу суплікацій […]...
- БЕАТРІЧЕ триясна Беатріче! ангели послужливо тримають зорепадний трен усохла райська яблуня зазеленіла вічний бард тратить свідомість від самого погляду любови прийми […]...
- СТАРОВІЦЬКІ ВІРШІ * Сидиш одна у білій вежі до наших покликів німа. Вирують пристрастей пожежі, а ти сидиш у білій вежі, немає […]...