Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Мушлею йому споконвіку…”

Мушлею йому споконвіку
хотілося ліпитися до дна корабля

Він ставав мушлею і ліпився дуже щільно
що вже й не відірвеш було

І ніхто йому не сказав що він не мушля
а корабель у цьому морі

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)

“Мушлею йому споконвіку…” - ГОЛОБОРОДЬКО ВАСИЛЬ