Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Хилились стязі, пнулись вгору…”

Хилились стязі, пнулись вгору
і хвилювались, як ковиль.
Усе зловісніш і суворіш
темніли черню корогви.

Світ хижим птахом, звіром кидавсь,
стріл гнало чорно, яко тьми,
а обіч страшно йшла Обида
і дотикалася крильми.

Було червоне поле бою.
Лягали ратію брати.
А день відтрублював сурмою
і золотив щити.

День догоряв так світозарно!
Душа просила корабля.
Десь біля голосила Карна;
тужила Жля.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,50 out of 5)

“Хилились стязі, пнулись вгору…” - ЛЯТУРИНСЬКА ОКСАНА