“А нам би не ходити далі…”

Related posts:

1. ДАЛІ! Далі, о далі звідусіль! Махом останніх зусиль Рвати кайдани гнилої моралі, І далі!.. І далі!.. І далі!.. В край, де […]...
2. “Вийти – ходити. Ввійти – і ходити знов…” Вийти – ходити. Ввійти – і ходити знов. Думати щось або думку гадати – краще. Власне, історія – вмочєння корогов […]...
3. “І далі, далі все ми йшли…” І далі, далі все ми йшли Серед туману, серед мли, І враз повіяв буревій Весною згублених надій. Збудилось щось живе […]...
4. “Легкі сніги. Прозорі далі…” Легкі сніги. Просторі далі. Душа чутлива, мов струна. Останні квіти на роялі. І ти одна. І тишина. А все колись […]...
5. “Що ж далі? Задубіння жил…” Що ж далі? Задубіння жил, Подагра, пам’яті судома. Від того, чим ти досі жив, Тобі лишилась тільки втома. Навчись дивитися […]...
6. “Все, хлопці. Далі підете без мене…” – Все, хлопці. Далі підете без мене… – Він так сказав, ідучи на узбіч. Бо рана, розкривавлена, огненна, Його хитнула […]...
7. МЕНЕ ВІЙНА ВЕДЕ ВСЕ ДАЛІ Мене війна веде все далі Просторами чужих земель. Де й наші птиці не літали, Іду, мов давній менестрель. Я вірю […]...
8. “Ріка життя пливе все далі в даль…” Ріка життя пливе все далі в даль, Навпомацки прощупуючи простір, А ми ніяк не виплачемо жаль, Моя кохана, через стільки […]...
9. “Ідуть селяни в темні далі босі…” Ідуть селяни в темні далі босі. ………………………………………………………………………… …біліють коси матерів, – ридають неньки разом із вітрами і руки простягають над […]...
10. Чого мені далі чекати жінки і вода чого мені далі чекати жінки і вода піски і дерева в руці череватого будди і тихий коханець покірно іде по […]...
11. ВЧУСЬ ХОДИТИ подолати закон тяжіння було нелегко але думав що коли я нарешті стану на ноги всі вхилятимуть передо мною голови а […]...
12. “Вовків боятись – не ходити в ліс…” Вовків боятись – не ходити в ліс Прислів’я це живе зі мною всюди. Колись малим я хмиз із лісу ніс. […]...
13. “Я не хочу ходити мостом стурбованих…” Я не хочу ходити мостом стурбованих через ріку, що зветься життям… я повертаю на алею самотності, що мені чомусь пахне […]...
14. Почто глава в терніи изволи ходити? Почто глава в терніи изволи ходити? Не достоя[й]ше ли єй злат вЂнец носити? Достоя[й]ше, но понеж Христос єсть червленна Рожа, […]...
15. “Верхів’ям, лісом стежка навпростець…” Тадеушу Верхів’ям, лісом стежка навпростець До хутора дорогу перетяла. А під узгір’ям Щирк і Яловець, А за горами біла Бєльсько-Бяла. […]...
16. Шелест шелест падаючого листя мов твоє молитовне шепотіння викликує мене з трав а я пахну сіном...
17. “Поле широке…” Поле широке – У два крила. Жито високе – У погляд орла. Житом Іде Дівчина Біла-біла, Як мати породила, І […]...
18. “Ось той ліс, який мене стрічав…” Ось той ліс, який мене стрічав Шумом листя і гойданням трав, Морем квітів, щебетом пташини, Голубим джерельцем із долини. Натомившись […]...
19. СЕЛО (“Корови моляться до сонця…”) Корови моляться до сонця, що полум’яним сходить маком. Струнка тополя тонша й тонша, мов дерево ставало б птахом, Від воза […]...
20. ГОЛОВА Котилася, як кавун, голова з гори, як кавун, кривава людська голова. Котилася голова. Ще у очах тріпотіли листя папірці зелені […]...
21. “Падає листя…” Падає листя – дні облітають з вічності. Падає листя на лиця – поморщене листя… Крутиться наша земля – віхола в […]...
22. ЯК ПРИЙДУ Я З ВІЙНИ ДОДОМУ Як прийду я з війни додому, А ти віддана будеш другому, Не схилюся я перед тобою, Обіймуся з своєю журбою, […]...
23. 9. Ми надибали кинуту стайню Ми надибали кинуту стайню і сіно і теплих тварин, щоб загріли дитя від холоду гірської ночі. І ось воно народилося […]...
24. МАТЕРИНСЬКА СЛЬОЗА З твоїх очей хтось викотив сльозу І далі, далі у печаль пекучу, Мов кулю світла по шляхах трясучих, Незримі руки […]...
25. Я люблю, коли в листя зелене Я люблю, коли в листя зелене дерева одягає весна, і під вітром хитаються клени, і співає в квітках далина. Ще […]...
26. НАЗВА РІКИ Загадка До країни знань ішов мандрівник і зустрів цікаві складники: поєднались префікс і числівник і зробились назвою ріки. Яка це […]...
27. “Марко Поло казав неправду, коли…” Марко Поло казав неправду, коли запевняв, нібито мули, воли, осли над проваллям пітьми і тібетом імли привели його далі на […]...
28. ЖОЛУДЬ М. Миколаєнкові Затихла нагло буря степова – І дуб, навпіл розчахнутий вітрами, Поник на кручу, краяну ярами, Де вже лежала […]...
29. “Не ховаю у пам’ять нічого…” Не ховаю у пам’ять нічого, перед нею ні з чим не таюсь: я боюся дитинства свойого, я гіркої сльозини боюсь. […]...
30. РИСУНКИ ВАСИЛЯ КАСІЯНА НА БЕТОННОМУ ПАРКАНІ ЛІКАРНІ Вони живуть отам, де травостій, Де ліс підходить тихо до лікарні. Ти коло них побудь і прорости І зором, і […]...
31. МАЗЕПА VI Кого це кінь несе у полі З скаженим тупотом у синь? І за конем у далі голі Між довгих трав […]...
32. “Цей листопад… Шалений листопад…” Цей листопад… Шалений листопад, Що сухозолотом в очі завірюшить, А легіт листя лоскітно ворушить, І пурха листя зграйками пташат. Пригадуєш?.. […]...
33. ОДУЖАННЯ Осідає дим тривоги марної, перетятий променем різким. І летять над сонною лікарнею шелесткі вишневі пелюстки. Срібне листя зблискує у просині, […]...
34. СЕСТРА Мій батько в школи віддавав синів, Дочці – город, і с апа, і корова, І на покосах мозолі з граблів, […]...
35. ВАЛУН Насльозило, навіяло – шаром ропи затягло… День, неначе віяло, склався у смужку – як не було. В промінь протягу збилося, […]...
36. БУРЛАКА Ой бурлака молоденький На чужу чужину Вийшов слави залучати, А ліг в домовину… Він з надіями святими Вийшов рано з […]...
37. ПАМ’ЯТЬ Луги забувають торішню траву, Ліси забувають торішнє листя. Зерно забуває ріллю степову, А люди – своїх попередників лиця. Та в […]...
38. 01. ОСІНЬ Дозрівають довгі дні, як ярі яблука, лине листя з лип, плине воза скрип, коло лісу колом ллється вигук зяблика. Палиться […]...
39. У березовім гаю Незаймані, цнотливо-білі Берізки юні в царстві трав. Крізь крони гаю поріділі Синіє небосхил і став. І плинуть хмарки кучеряві, І […]...
40. “На Круглому кує зозуля…” На Круглому кує зозуля – Чи ще для когось… Чи мені?.. Мабуть, мені – ще всі поснулі На цій широкій […]...