Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






КАТОРЖАНИ

У сірих бушлатах, німі, як раби,
Голодні, знесилені, гнані,
Ми зносим нестерпне знущання, аби
Сконати у тому знущанні.

Невладний над нами ні голод, ні страх,
Хоч ми безборонні і голі,-
Вже краще загинути в концтаборах,
Ніж бути рабами – на волі!

І хоч посіпаки, лютіші за псів,
Готові з нас жили сотати,
Ми мужньо, тамуючи праведний гнів,
Підемо на муки й на страти.

Ми в’язні, але не безмовні раби,
Дарма, що закуті в кайдани,-
З ненавистю дивимось в очі судьби,
Ми – каторжани!

1952 – 1988

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 1,67 out of 5)

КАТОРЖАНИ - ГНАТЮК ІВАН
 »