ХОРОША ПРИКМЕТА
Жінка скаржиться сусідці, гудить чоловіка:
– Тільки й знає, що про рибу без кінця базіка.
Де він бродить? Може, ходить до якоїсь Христі,
Підшукав десь, безсоромний, рибоньку в намисті.
Іде кудить удосвіта, ні слова нікому,
А ввечері вертається впорожні додому.
– Як впорожні, не журіться, – сусідонька мовить. –
Ні з ким, значить, не злигався, справді рибу ловить.
1989.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- КАЗКА Вже ніч на дворі. Не спить дитина. Схилився батько над ліжком сина І виявляє любов і ласку. – Послухай, – […]...
- ЗАЙВЕ ПИТАННЯ Миє жінка у квартирі ввечері підлоги. Раптом сунеться Тимоха, ледве тягне ноги. Жінка в сльози: – Знов напився? Де тинявся […]...
- ХОРОША НЕВІСТКА – Ну й невістка в мене. Хвалиться Микита. – Знали б, куме, сильна ж бо яка. Якось син хотів її […]...
- “Ты всегда хороша несравненно…” Ты всегда хороша несравненно, Но когда я уныл и угрюм, Оживляется так вдохновенно Твой веселый, насмешливый ум; Ты хохочешь так […]...
- “О пів на шосту, ввечері, в селі…” О пів на шосту, ввечері, в селі, коли сніги ряхтять так, як ряхтять жар-птиці, і сонце догоря, неначе колісниця, у […]...
- ЧИТАКА Чоловік у книгах рився з ранку й до обіду. Жінка вийшла із квартири й мовила сусіду: – Ти в пивну […]...
- “.. Хороша была Танюша, краше не было в селе…” .. Хороша была Танюша, краше не было в селе, Красной рюшкою по белу сарафан на подоле. У оврага за плетнями […]...
- Епітафиоn Тута зложил кость въ тЂлЂ Муж праведный, ачъ смЂлЂ, Смерти, береш, што ть дано, Не озмеш болш, заслано Пред тобою […]...
- СОНЕТ Коли німують людські живі душі, тоді і роси кам’яніють на зелі, а очі в молоді, немов од суші, мертвіють, облітають […]...
- ПОВЕРНЕННЯ ПІСНІ Вертається пісня-щедрівка, яку я навік полюбив. Біжить відчайдушна платівка, живе незабутий мотив. Летить наша пісня народна за віком прудким навздогін. […]...
- “Вечірня жінка і ранкова жінка…” Вечірня жінка і ранкова жінка – Немов вечірня й вранішня зоря. Ранкову манить росяна стежинка, Вечірня – в тихім сяйві […]...
- ПОБАЛАКАЛИ Кадр із фільму у журналі жінка розгляда: На коні сидить панянка, гарна, молода. Клича жінка чоловіка, каже: – Подивись! Я […]...
- “Удосвіта – вірші. Слова молоді…” Удосвіта – вірші. Слова молоді, хоча й непривітні. І ти прошепочеш отак, як тоді: в сімнадцять, у квітні. І знову […]...
- “Раз високо над горами…” Раз високо над горами, Уранці по весні, Дві хмароньки пливли кудись, Як янголи ясні. Удосвіта дві хмароньки Зустрілися вгорі І […]...
- ДИТЯЧА ПОЕМА ПРО 1933 РІК Скінчилася гра, і м’ячик упав, Неначе в пісок його хто укопав! Ми всі заніміли, бо там, на вуглі, З’явилася жінка, […]...
- СМЕРТЬ ЛАНКОВОЇ Вмирає жінка. Голова її горда Вже осипається зимнім цвітом. Ще й коса золота, як той гострий орден, Що понесуть за […]...
- ДЖЕРЕЛО НА РІЧЦІ АХ’Я Де Пильва серед пагорбів і лісу Братається із птаством голосним, Нам відкривав до таїни завісу Уранці секретар райкому Нимм. Я […]...
- ГОЛОВА І ШИЯ Чоловік говорить жінці: – Пам’ятай мої слова, Що в розумному сімействі чоловік – то голова. – Ну, а я, виходить, […]...
- НА СЕЛІ Вбоге село. Похилилися хати. Злісно собака голодна гарчить, Йдуть нечупарні, смугляві дівчата, Чуть, як дитина побита кричить. Чудно стоїть одинока […]...
- “Благословенна щедрість! Все від неї…” Благословенна щедість! Все від неї, Від щедрости думок, сердець і рук. Краса сповита матір’ю-землею Від щедрости страждань її і мук. […]...
- ЖОРНА Удосвіта росами плачуть зорі. Удосвіта плачуть люди у горі. Мати не пестить, до себе не горне, А будить тихенько: “Ходімо […]...
- ДЕ ЯК ЦІЛУЮТЬ Подивились фільм заморський чоловік і жінка. Жінка вийшла схвильована: – Оце так картинка! Як уміють за кордоном жінок цілувати! Збоку […]...
- “Ой пішла я у яр за водою…” Ой пішла я у яр за водою, Аж там милий гуляє з другою. А другая тая, Розлучниця злая, Багатая сусідонька, […]...
- ДОБРА ЛЮДИНА Мы рады б жить в согласье и совете, да обстоятельства не таковы Бертольд Брехт над річкою з вудкою сидить добра […]...
- ЧЕРВОНА ТРОЯНДА Біля церкви святого Степана Запорошені лави, стежки Білим снігом. І жінка в багрянім, Наче янгол спустився з туману І бентежить […]...
- “Найлегше згадую жабу…” Найлегше згадую жабу. Точніше, її очі, страшніші від очей змії. Бо то очі жаби, яка в сутінках прийшла назавше забрати […]...
- “Люблю астрономію…” Люблю астрономію, музику і жінку. Астрономія возвижує, музика оп’яняє, жінка дивує – у голосі, у погляді, навіть у посмішці – […]...
- “Жінка – українка…” Жінка – українка Й відгомін бандури… Ще одна сторінка З далечей похмурих. Те мужське козацьке – Заняття кобзарське Перебрала жінка, […]...
- КЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК Тарасик набігавсь, примчав із двора. Уже й за уроки сідати пора. Ось віршика вивчив, задачі зробив. В щоденник заглянув тривогу […]...
- “Заросли шляхи тернами…” Заросли шляхи тернами На тую країну, Мабуть, я її навіки, Навіки покинув. Мабуть, мені не вернутись Ніколи додому? Мабуть, мені […]...
- ОКРЕМА КВАРТИРА Теща рада, діти раді, і дружина рада: Прийшла вранці листівочка, виклика райрада. Подався до райради, заходжу в кімнату. Зайняв чергу […]...
- ОБМОВА На розпеченому пляжі лає даму дама: – Та яке ж це виховання? Та яка ж ви мама? Та скажіть же […]...
- “Дощі минулись – і нема…” Дощі минулись – і нема. Сніги іще не впали. Отак – ні осінь, ні зима, Згрібаєм листя, палим. А дим […]...
- “Чого ви не гаптовані туманом…” Чого ви, мої вірші, не естрадні, Чого ви не гаптовані туманом, Чом догори ногами не стаєте, Чому не прикидаєтесь байками, […]...
- ДЗВІНКА ступаю по брості по чорнобривцях дзвеню сміхом лукавим від брів лукастих – крил гірської вірлиці – кришаться мідяні бартки місяць […]...
- Я ЗБЕРІГАЮ ВІД КВАРТИРИ КЛЮЧ Я йшов на фронт. Замкнув, як завжди, дім, Замкнув, як завжди, коли йшов на службу. І ще сусідам наказав своїм, […]...
- ЖІНКА, ЩО ЙДЕ З ПОБАЧЕННЯ Жінка, що йде з побачення, Схожа на дорогу – Боїться сама від себе втекти І сама себе наздогнати. Жінка, що […]...
- “Лежать між нами дев’ять літ…” Лежать між нами дев’ять літ Страшної, лютої розлуки. Вже виросли мої онуки, І я уже не дядько – Дід. А […]...
- ВОГНИЩЕ РОДИННЕ На світі білому єдине, як і дніпрова течія, домашнє вогнище родинне, оселя наша і сім’я. Ми відтоді початки лічим, як […]...
- БАЛАДА ПОВЕРНЕННЯ Коли мандрівник повернувся додому, ступив за ворота, зійшов на поріг, здійнявши на плечі дорогу і втому, – всі радощі світу […]...