ДАВНІЙ ЖАРТ
Підмостивши під щоку шапку й рукавиці,
У вагоні дядько спав на вузькій полиці.
Раптом поїзд загарчав і спинився в полі.
Із полиці дядько бух! Опинився долі.
Встав з підлоги, у вікно пильно подивився
– От так гепнувся, – сказав, – аж состав спинився!
1989.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- ЗРАЗКОВИЙ МУЖ З перського гумору Колись мулла у мечеті сказав: – Мусульмани! Хто не мириться з жоною, хай з підлоги встане. Повставали, […]...
- ВАРИВОДА Увійшов поважний дядько до їдальні зранку. Пильним оком подивився на офіціантку. – Скиньте, – каже, – цей передник в білому […]...
- БЕЗСОННЯ Чого не спить воно, оте вікно, – у небі ночі та й одне-єдине? За що катує полум’ям воно когось там […]...
- П’ЯНІ ГОЛУБИ Природу можна ошукати, коли ти маєш душу ката. …Руками дядько в поли бив. Летіли п’яні голуби. А ми, веселі хлопчаки, […]...
- “Поезія – не жарт…” Поезія – не жарт… Вона – Це теж космічна битва. Вона і мати, і жона, Присяга і молитва… Є тіло, […]...
- СВІЖИНА На базарі дядько п’яний зуби вискаля. – Наваліться, громадяни! Продаю кроля. – Літня жінка м’ясо нюха. – Хай боронить бог… […]...
- КВІТКОВЕ ВЕСІЛЛЯ. Алегоричний жарт У вишневому садочку, Під вербою, в холодочку, Щоб лихо прогнать І щоб долю звеселити, Заходились наші квіти Весілля гулять. Не […]...
- ДЗЕНЬКИ-БРЕНЬКИ (Поетичний жарт) Викликає ясний дух Вірш легесенький, як пух, Вірш, як усміх неньки, Вірш маленький, коротенький, Без задуми, без вагання, Без кохання, […]...
- КОЛИ СТРАШНІШЕ Батько якось гепнувся із хати А синок почав його питати: – Чи не страшно падать було, тату? – Ні. Страшніше, […]...
- МІЙ ДАВНІЙ ГОЛОС Палкий, нічим незаспокійний, ловлю слова, мов барвні скельця. Як же ж я терня туги рвійне з корінням вирву з штольні […]...
- ДАВНІЙ МОТИВ Там хата білена, й осніжені каштани, і місяць, наче сторож, ходить коло хати. Це не сторінка з давнього роману, це […]...
- ПРО ДАВНІЙ ПРЕДМЕТ Загадка Цей іменник означа предмет для зрізання злаків і трави. Прочитаєш ззаду наперед – будь-що тисни ним чи сік дави. […]...
- СВЯТО Нарешті вийшла з пуп’янків листва, Ростуть чеченські прапори зелені; Москва (бійці в гарячці та в гангрені) Жде гостей на травневі […]...
- ДАВНІЙ ОБРАЗ В споминах ніжних дивних ідилій Привид чудовий ясно встає – То пережите в юності милій Щастя моє. Чую, я чую […]...
- “О жовтий квіт мелодії розстань…” О жовтий квіт мелодії розстань Над строгими квадратами перонів… І тихий сум. І подано состав. І ти пливеш од мене […]...
- ПРОМОВЛЯЄ КНИГА, ЯКУ ДОБУТО ІЗ СХОВИЩА І ЯКІЙ ПОВЕРНЕНО ДАВНІЙ БЛИСК З латинської мови переклав А. О. Содомора Я, що в сховку тім, у сліпій в’язниці, Під замком була при лихім […]...
- ТАЄМНИЦЯ Як пішли у баню митись молоді солдати, Відпросивсь один єфрейтор цигарок узяти. У ларку сидів привітний дядько сивочубий. – Як […]...
- ЛЕГЕНДИ І МІФИ УКРАЇНИ В державі, де обмаль і прав, і свобод – Замучені люди – “щасливий народ”. Не вилізем з кризи, хоч що […]...
- “Якби я знав, де ти живеш…” Якби я знав, де ти живеш, Дивився б крізь вікно знадвору, Як ти виходиш із одеж І входиш в мрію […]...
- ЛАМАЄМО СТАРУ ХАТУ І крокви, й сохи поточила шашіль, У землю вгрузли стіни по віконниці… Ти вибачай нам, добра хато наша, В тобі […]...
- МАРКІВ СПИСОК Марко гроші позичає – голубом туркоче, А позичить – зволікає, віддавать не хоче. Раз його один знайомий здибав та й […]...
- ГРІМ Була гроза, і грім гримів, Він так любив гриміти, Що аж тремтів, що аж горів На трави і на квіти. […]...
- КОСАРІ Мій тато вів косу, як бог, в осотищі густому. Косив на лузі він за двох, долаючи утому. Із дядьком Федором […]...
- РОЗМОВА НА ПЕРЕХРЕСТІ Вже пізно, що там не кажіть, А ще не все повідано. На дні душі воно лежить, Моєї долі придане. Ми […]...
- ГВОЗДИКИ У столичний ресторан Гордо входить Сулейман, Що гвоздики із Кавказу Возить в Київ літаком. – Ви чого,- швейцар питає,- В […]...
- ХУДОЖНИК Моєму дядькові, миргородському художнику Г. Ксьонзу Був дядько земний, не вірив в дива, Не міг ні чути, ні говорити. Він […]...
- МОЄ ВІКНО Моє вікно. Перекреслене рамами. Обплетене вітами яблунь, обліплене листям. Воно з шматками блакиті склом облите. На ньому, мов шаблі, танцюють […]...
- ТОЧИЛЬНИК Дядько з колесом жив – не тужив, Не висаджувався біля грубки: – Чи не треба гострити ножі І для хліба, […]...
- ПРОКРУСТОВІ ЩАСЛИВЦІ – У тебе задовгі руки, – сказав Прокруст. – Відрубаємо – і ти будеш щасливий. – У тебе задовгі ноги, […]...
- “Розшарпані, давильні, повстяні…” Розшарпані, давильні, повстяні, на схід вони зсувались день при дні, чіпляючи за крівлі свої кошла, і відбивались образи сумні в […]...
- “Я тій сльозі сказав: не йди…” Я тій сльозі сказав: не йди. Я тій сльозі сказав: сиди. Сиди, не плач, моя сльоза, Сиди, не плач, як […]...
- “Десь надходила весна…” + Десь надходила весна. – Я сказав їй: ти весна! Сизокрилими голубками У куточках на вустах Їй спурхнуло щось усмішками […]...
- “Це я для себе, ти пробач…” Це я для себе, ти пробач, – Така буває мить, Коли невидимий сурмач Тривогу просурмить. І вже формується состав, А […]...
- ВЕСНЯНІ ДОЩІ Пам’яті Володимира Сосюри Голубі опівнічні дощі, Оповите туманами місто. У під’їздах – ніде ні душі, З-поміж хмар переблискує місяць. А […]...
- ЧАРКА Є в нас, братця, чарка на полиці; Та вона, та чарка, срібна, старосвітська! В старину жили батьки в світлиці Й […]...
- ТОВСТИЙ І ТОНКИЙ Стрілись повний і худий, обидва Федоти. Перший главком заправля, другий – без роботи. – Я тебе, – сказав гладкий, – […]...
- ЗАЙВЕ ПИТАННЯ Миє жінка у квартирі ввечері підлоги. Раптом сунеться Тимоха, ледве тягне ноги. Жінка в сльози: – Знов напився? Де тинявся […]...
- ДИВНІ ХОЛОШІ Розмовля високий дядько з продавцем Наумом, Потрясає перед носом дорогим костюмом: – Як купляв, тоді здавалось, ніби річ хороша, А […]...
- ГРУДНЕВИЙ БУГ Грудневий Буг ще не замерз. Повільно Гойдає в берегах свинцеві хвилі. Ген Із гіпсу виліплена дівчина Чаїно руки склала, і […]...
- БЕЗСОННИЦЯ Не можу спати вночі, встаю, щоб напитися молока, коли воно гріється на кухні, нараз ноги складаються підо мною, мов польове […]...