“Тут ліс повалений лежав…”
Тут ліс повалений лежав,
гіллям трупіни прикривав
немовби сам себе чімхав
і падав, де стояв.
Тоді настала тут весна,
змагались води і вітри,
і в сонці зблиснула згори
сокира замашна!
Вже я: “Дитину забери!” –
кричу очима діда з дна
старого міста.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Немає діда, третій рік нема…” Немає діда, третій рік нема, Берізка хилить віти до могили. А був покійний – доброта сама, Хоча не всі старого […]...
- “Я спокійно б лежав під вагою століть…” Я спокійно б лежав під вагою століть, Я б давно вже й землею став, Але ж бісова дівка на кручі […]...
- “Ще під інеєм човен лежав без весла…” Ще під інеєм човен лежав без весла, Ще не скреснув мороз, далина не воскресла – З того боку снігів задиміла […]...
- “Знов вітри над землею, вітри…” Знов вітри над землею, вітри І блакить, і розриви, і дим Сонну землю черкає згори Смерть черкає крилом голубим. Ширше […]...
- НАД ОКЕАНОМ Вітри здирали океану шкіру і сіллю бризкало в уста, тяжка півмісяця сокира рубала північ на хребтах биків, що кидались на […]...
- ДОЛИНА З розводами полумисок кленовий з блакиттю неба на самому дні пливе в степу, немов посеред моря… Як ніч вогні запалить […]...
- СПРОБА МОЛИТВИ кров’ю покидаючи сліди схрещуючи літери як лати хоч на міліметр відсуди тих кого не встигли покарати меж мужичих випарів слина […]...
- КОПАЧ Він копав. За плату і без плати. Звідав таємниці джерела. Йшли з поклоном до старого в хату З третього й […]...
- “Іще пташки в дзвінких піснях блакитний день купають…” Іще пташки в дзвінких піснях блакитний день купають, Ще половіє злотом хвиль на сонці жита риза (Вітри лежать, вітри на […]...
- ПОТЬОМКІН Потьомкін встав. Перуку зняв шовкову І ходить, агітує за “не так”, За Другу Катерину й другу мову, Що першу б’є, […]...
- ОГЛЯДАЮЧИСЬ На тій горі вітри збивають з ніг, сльозяться очі і в очах дерева. З гори течуть, звиваючись… Лиш хата стоїть […]...
- Я щось забула, я забула щось Я щось забула, я забула щось… А що? А що? Сама себе питаю Мої сліди змиває сірий дощ, Їх обриси […]...
- ЩОСЬ ЗАБУЛА Я щось забула, я забула щось… Про що? Про що? Сама себе питаю. Мої сліди змиває сірий дощ, Їх обриси […]...
- ЄЛИЗАВЕТА КАТОЛИЦЬКА читаю у безмежжі моря книгу мудрости за скибами води що каравели оруть кілями нові світи виблискують на сонці самоцвітами не […]...
- БАНДУРА Івремії Галці Та чи ви вже, братця, не чували Про старого козака-співаку? Вспом’янім лиш його йому ж в дяку! Бо […]...
- МИТЬ ВІЙНИ Була війна. А день бухтів. Акація кипіла. Було від неї та битнів на світі біло-біло. Не все, не все я […]...
- “Дерева ще стоять зелені…” Дерева ще стоять зелені, А дні погожі і ясні. Та не такі уже натхненні Пташині щебети-пісні. Притишились у ріках води, […]...
- НЕ Я Б’Ю – ВЕРБА Б’Є Знов у Вербну святу неділю Наламаю гілля в гаю. Я нарешті до краплі виллю Душу виболену мою. Буду битися… Ох […]...
- “Почалапали каченята…” Почалапали каченята та по чаполоті, каченята-чапенята: сухо нам у роті. В білих льолях сплять лілеї, чапленя на чатах. Ці лілеї […]...
- ПОПЕЛИСТА ОСІННЯ СМЕРЕКА 1 Ти мені сказала, що три дні тому між літаючого листу бачила смереку на груні: на боках – від моху […]...
- “Злива була у Ворохті давнього дня…” Злива була у Ворохті давнього дня. Пізні дощі гори товкли і місили. Сивий гуцул просив над трупом коня: “Боже, дай […]...
- ЖОРА Й ЛОРА Жорі й Лорі – по сімнадцять. Лора каже: – Жоро, От де хохма! Я дитину Буду мати скоро. Батько сердиться […]...
- V. НЕЗАКІНЧЕНА СИМФОНІЯ ШУБЕРТА Я звусь Франц Шуберт. Я вам зараз поясню, Чим марю уночі, чим невсипуще сню, Хоча запитую себе самого сам: Чи […]...
- КРЕЙЦЕР + Після року нудьги я беруся знову за Крейцера У 24 роки знов за старого Крейцера Ах чи ж скоро […]...
- “Віють вітри, віють буйні…” Віють вітри, віють буйні, Аж дерева гнуться. О, як моє болить серце, А сльози не ллються. (2) Трачу літа в […]...
- ТЕСЛЮВАННЯ Буває так, що в густолисті Сидить і соловей, і крук. І дерево, немов пречиста, Таїть зачатий духом звук. Як видобуть? […]...
- Цятка моєї крові Мати нашу Вкраїну – нічого не мати. Мати нашу Вкраїну – це хліб без води… Знов стоїть наді мною заплпкана […]...
- “Шанують лиш того народи…” Шанують лиш того народи, Хто власну ниву розорав. Талант – це вогнище Свободи На тлі нікчемних рабських вправ. Це Слова […]...
- НАД ЛІТОПИСОМ В минулому нічого не змінити, Воно минуло, і на цьому край. Але шануй, вивчай і пам’ятай Його суворі й мудрі […]...
- НА НІМЕЦЬКІЙ ДІЛЬНИЦІ МІЖНАРОДНОГО ГАЗОПРОВОДУ На вулиці, зруйнованій дотла При відступі фашистського заброди, Будинок зводять із бетону й скла Німецькі хлопці у містечку Броди. У […]...
- СЛОВО ДО РОЗСТРІЛЯНИХ Це правда: кров з каміння може змити дощ, червона місяця хустина може стерти, але наймення ваші багряніш від рож горять […]...
- КОРОПИ Співають коропи, і крають води леза, дахи, мов віка скринь, підносить вітер, і проповідь говорить окуням береза. Це все недійсне, […]...
- НОВОРІЧНА ЗАЯЧА ПІСНЯ Хоч раз на рік ми можем не бояться – Діду Морозе, ніс нам холоди! Ти ж, вовче, не взувайсь у […]...
- КЕНГІРСЬКЕ ПОВСТАННЯ Не з тундри займисто шугає вогонь, Не прапор кривавий лопоче в Кенгіру, – Волає з розпуки на всю оболонь: “За […]...
- 6. ЗМАГАННЯ АТЛЕТІВ Пухке лице судді, неначе в бонза, та свиставки пронизливий сигнал, захоплення в очах довкола пал. і плескіт рук, і мого […]...
- СВЯТИЙ ЙОСИФ з усіх католицьких святих йосифа шаную найбільше бо не був він ані мазохістом ані жодим іншим збоченцем а лиш фахівцем […]...
- ВІЮТЬ ВІТРИ, ВІЮТЬ БУЙНІ Віють вітри, віють буйні, Аж дерева гнуться; О, як моє болить серце, А сльози не ллються. Трачу літа в лютім […]...
- ВИЙДУ Я В ПОЛЕ Вийду я в поле. Може ще вбита Мрія воскресне! Йду над ручай. Тихо дрімає сірий лан жита, Річка так тихо […]...
- “Ми виїхали в ніч. І це було шаленство…” Ми виїхали в ніч. І це було шаленство. Збиралось на грозу. Ми виїхали в ніч. Притихлі явори стояли безшелесно. І […]...
- “Мов остерігали: не їж із ножа…” Мов остерігали: не їж із ножа… Я сміявся тверезо. …А ось тепер знеболена, збита душа Стала, як лезо. Відвертий і […]...