САД

Юрієві Приходьку

– Що таке рай?

– Рай – це гарний сад.
(Із підручника
для недільних шкіл)

Сьогодні – намов у саду.
На голих осінніх деревах
вовтузяться, роблячи рейвах,
куди лише я не піду.

А голі дерева мовчать.
А листя дощами прибите
додолу. Кругом непроглядь.
І смішно, що скрізь верещать,
немовби їх будуть ловити.

Самі вже кивають: ловіть! –
незрібно в колишніх одмінах,
бо навіть на зламі століть
не все відійде мимохідь.
Хто повзав отут на колінах,

я знаю: був вищим від них.
Був вищим і нижчий від тіні.
Та мова сьогодні про тих,
кого засипає не сніг,
а голі дерева осінні.

День Суду не буде страшним,
а буде зимовим і тихим.
Над садом стоятиме дим
із хати журби,

а під ним

літатимуть ангел зі снігом.

Зберемось тоді ми в саду,
що мав би ще трохи стояти
у вікнах зимової хати.
Я ватру в печі розкладу.

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

“Чи вам не здається, що гру ви програли, маестро?..” Чи вам не здається, що гру ви програли, маестро? Програли тоді, коли тільки затіяли гру. І спільно із вами у […]...

ОСІННЯ СИМФОНІЯ Осінні скрипки в саду оркестру симфонії То кохання моє, моє кохання – захопленість Люди озброєні мрії озброєні мови озброєні А […]...

“Б’ють кропом у ніздрі осінні базари…” Б’ють кропом у ніздрі осінні базари, І яблука тяжко на зиму пашать. Дні мчать у непам’ять, як темні хозари, Принишклим […]...

“Осінні хмари, вітри осінні…” Осінні хмари, вітри осінні. Лежу край лугу на свіжім сіні І лину поглядом сумовито За сивий обрій, де зникло літо. […]...

МІЙ КИЇВ Золотоверхий Києве, До твоїх тротуарів прикипає душа. Тут одвічною тінню Шлю прокльони й поклони. Приймаю закони джунглів – твої криваві […]...

ВЕЧОРОВА СТЕЖКА Мені ще світить мамине лице, та вже у білій хаті вечоріє. Щемливо пахнуть сивим чебрецем засмучені осінні вітровії. Веде мене […]...

РІДНЕ СЛОВО Мовчки предки наші в полі, Мовчки спочивають, Тільки чорнії могили З вітром розмовляють. Спочивають, дожидають Праведного суду, Що судити Україну […]...

ХУДОЖНИК Чому не намалюєш дарабу останню? – прошуміла під хатою Черемошем вісімдесятого. Чому не намалюєш останні праліси? – ти знав їх. […]...

“Хай буде легко. Дотиком пера…” Хай буде легко. Дотиком пера. Хай буде вічно. Спомином пресвітлим. Цей білий світ – березова кора, по чорних днях побілена […]...

Я НЕ ЗНАЮ ТОГО, ХТО ПРИВІВ На ворізках колиска під самою стелею – так дід ладнав, сам прив’язав на сволок. За шнур колиску колисав вояк, поранений […]...

XI Grave. Остання пісня зимового саду Голоси із того світа Перейшли у білий крик… І прийшла зима без літа. А здалося – льодовик. Відболіли і відбігли […]...

ПРОЩАННЯ З ІНСТИТУТСЬКИМ ПАРКОМ В цім саду я останнє побачення Із собою призначив собі… В цім саду мов слова необачні я Розгубив між тополь […]...

ОСІНЬ 1 Густі тумани землю облягли, І голубі простори посивіли. Сади й ліси до решти облетіли Хтозна-коли. Ще вчора в пишних […]...

СТАНСИ 1 День січневий підійняв завісу, Світу возвістив про час Різдва, Сонце легко виплило з-за лісу, Наче сокіл зринув із гнізда. […]...

“Я змалку боявся поганого ока…” Романові Безпалківу Я змалку боявся поганого ока. Зомлів колись я на храмі в чужому селі, безпорадний. Вже знаю про себе […]...

ЗАКЛИК! Годі спати! – Всі із хати: пишне свято навкруги. В мрійно-синіх далечінях хвилі-співи, переспіви, хвилі і луги. Годі спати! Всі […]...

ЗАСУРМИЛИ ВІТРИ Засурмили вітри, об сосну розбиваючи крила, Зачастили до саду зайці з помертвілих лугів. То зима у степах вікові фоліянти розкрила. […]...

ХХ ВІК Сьогодні у церкві коні ночують і воду п”ють. Сьогодні новим іконам прочани поклони б”ють. Сьогодні на дружбу вічну посаджено кимось […]...

“За городами став у густім комиші…” За городами став у густім комиші, Серед яблунь і вишень біліє хатина. Все знайоме і рідне до болю в душі: […]...

“На добраніч усім на ніч…” На добраніч усім наніч! Дайте одпочити… Хто кохає мене щиро – Не буде будити. Не будіте, миле браття, Мене з […]...

Остроголосні привиди речей остроголосні привиди речей ще міняться ще несть їм ореолу якого безу простір цей тече яким крилом перегортає тору мислитель масок […]...

ГОСТЯ Із Дербента до сусідки на село Дівчина приїхала гостити. Чорні брови, наче галчине крило, Пестить косу їй осінній вітер. Чи […]...

“Вранці я встаю й питаю…” Вранці я встаю й питаю: Чи вона сьогодні буде? Вечір знов занепадаю: І сьогодні не прибуде! Усю ніченьку німую Я […]...

“Сестри біля яблуні в саду…” Сестри біля яблуні в саду. Мати білять хату та у хаті. Біля хати білий батько на канапі Вигріває війни та […]...

“Я сьогодні не прийду додому…” Я сьогодні не прийду додому – Де я? Я сьогодні в Київ не приїду – Де я? Я сьогодні не […]...

СЛЬОТА Йде дощ від ранку безустанку, Розкисло місто схоже на октопус, Юрба людей на перестанку Чекає на міський автобус. Задумані, утомлені, […]...

ВИСОКІ ДЕРЕВА Далеке крайнебо, пропахле пригаслими зорями, і стиглими зорями, й степом, де колос і цвіт. Чому ж ти, крайнебо, такими плугами […]...

ДЕНЬ. ЯКИЙ ЛЮДСТВО НЕ ЗАБУДЕ Боже! Ти є в небесах чи немає? Вийшовши в поле, молюсь, як завжди, Силі, що землю в долонях тримає – […]...

РОМАНС ДЛЯ ЧОЛОВІКА Сміюсь. Не плачу-не ридаю – Хай! Пронесе – не пронесе. Минуле вже не все згадаю, Майбутнє знаю майже все. І […]...

“Став під вечір я тихий як став…” Став під вечір я тихий як став… Став для мене все вищим, все вищим Той балкон, під яким я стояв. […]...

“Хати, прив’язані до хмар димами…” Хати, прив’язані до хмар димами, Пливуть кудись за хмарами хати. Пливуть хати з дорогами, садами, Пливуть, пливуть, кудись пливуть хати. […]...

ТРОЄ В ОДНОМУ ЧОВНІ (не рахуючи собаки) Джером К. Джером Прив’язано човен до темного коріння. Замокли сухарі, і цукор одмокрів. І згорбились тіла завзятих […]...

АРПАД У замку обвалені стелі Та брухту тисячі тонн. Хто килими тут розстелить Між мармурових колон? У мертвому замку сьогодні Ніхто […]...

“Дві верби, дві журби, дві осінні задуми…” Дві верби, дві журби, дві осінні задуми, – Дві сестри, дві вдови входять в ліс, наче в думу. В лісовій […]...

“Я знаю, розправить крила…” Я знаю, розправить крила Небес голуба фіяла, І буде дзвеніти сила, Як юність моя буяла. І буде п’яніти в щасті […]...

“Як сьогодні: обоз, колони…” Як сьогодні: обоз, колони. Не дорога – наруга! Батерія. Шістнадцять коней, Перебита обслуга. Вранці зірвешся, очі витер, – “Номери! До […]...

“Знаю добре: прийде день весняний…” Знаю добре: прийде день весняний І дуби в зелених стануть шатах, І сміятись буде сонце в росах: Прийде він, твій […]...

“Осінній теплий дощ. В такий ростуть гриби…” Осінній теплий дощ. В такий ростуть гриби. Та листопад… Стоять дерева голі, Лиснять – як (чорні) мармуром гроби. І сум, […]...

“Ряд хаток, пошарпані, подерті…” Ряд хаток, пошарпані, подерті, Мов старесенькі бабусі похилились; Кіллям стіни затрухнявілі підперті, Щоб од вітру не звалились. О, народе! Чи […]...

Весна Я сиджу в саду. Все старе як світ. Сонце, дерева, квіти. Тільки я молодий, Ніби власний онук. Багато-багато внуків, Тому […]...

Related posts: