“Не чую зойків і відлунь зловіщих…”
Не чую зойків і відлунь зловіщих
у лісі, що неначе пада ниць.
Немовби вже лежить. Немов небіжчик,
восковій. З верхів, як із полиць,
падуть крізь нього вогнища-ватрища –
порожні. І зірки над ним такі ж.
Тут і тобою відкричить, відсвище!..
Не заховаєш і не затаїш
нічого! Дні твої – песиголовці –
пихато відвертаються, як знать.
В далекій забинтованій церковці
у куполі, як жовтий ліс, тремтять.
Шепочу уві сні: наснися, сніже,
а мрець як огир на присилині!
Тут найжовтіше, тут найвосковіше.
З полиць небесних сиплються вогні.
Ліси летять воскові, жовтоводі…
Вже втягнутий у зоряний пролом,
з обійм чужих мов вирваний і з плоті, –
летиш, падеш крізь морок, а насподі
гуркоче поїзд, пахне молоком.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)
Related posts:
- ОГИР Скорбота шалена Степи облягла. Звисають стремена З-під блиску сідла. Де ж вершник? Немає! Лиш огир ірже, Колує, гасає… Нещастя невже? […]...
- УСТИЛУГ Тремтять вогні удалині, Туман клубочиться над Бугом, Бринить росиста сива ніч Над потемнілим Устилугом. Мовчать обидва береги – Дрімає тиша […]...
- “Сходить місяць за вікнами хати…” Сходить місяць за вікнами хати, Ллється світло з небесних узвиш… Ех, коли доведеться вмирати, Я хотів би умерти раніш. Плинуть […]...
- “Мало в світі копачів криниць…” Мало в світі копачів криниць, більше спраглих, що бредуть крізь хащі. Вічні книги в затишку полиць, ви, як люди, тільки […]...
- Туди, де в синім неба морі Туди, де в синім неба морі немов тремтить Чумацький Шлях, я понесу тебе над зорі в моїх закоханих піснях. Любові […]...
- “Раптом світ в зіницях затремтів…” Раптом світ в зіницях затремтів так, немовби я заледь не скоїв смерть комусь. Я руки опустив. Я відходжу від злоби […]...
- НІЧНІ ДЗВОНИ ВОЛОДИМИРСЬКОГО 1 А дух поблизу ще витає, душа поміж людьми блукає: вже дому іншого шука. Вона безсмертна – кожен знає, бо […]...
- БАЛЯДА ПРО НІМИЙ ВІТРЯК (Aeriesville Shrine) На льоново-небесних листах Літаки пишуть знак вічности. З гірського ребра дзюрчить джерело. Іскриться узбіччя доріг Мокрими марказитами. В […]...
- ДИМ Вночі з’явився дим, подібний до туману, Він в хату увійшов, як злодій, крізь вікно… Блакитні очі мав, як хвилі океану, […]...
- “Ой ні, ще рано думати про все…” Ой ні, ще рано думати про все. Багато справ ще у моєї долі. Коли мене снігами занесе, тоді вже часу […]...
- РОЖЕВОГРИВИЙ КІНЬ Рожевогривий кінь б’є копитом небо, Дзвенить Писаний Камінь. Ірже у вузькому руслі Черемош, Скований огир. Іде непорочна ікона, Несе в […]...
- ВУЛАЙСЬКА ПРИГОДА Привітно-щирий, без найменших див, Меткий онук старого канібала Мене вказівним пальцем поманив Поза поміст, де група танцювала. Ми перейшли в […]...
- ‘Усі говорять: “він навіки згинув!..” Усі говорять: “він навіки згинув!” А серце каже: “ні, він не покинув!” Ти чуєш, як бринить струна якась тремтяча? Тремтить-бринить, […]...
- “Не маєш права, рабе, на життя…” Не маєш права, рабе, на життя! – Безбатченку, запроданцю, сексоте… Тебе лякає синьо-жовтий стяг, Свята, в ім’я відродження робота. Боїшся […]...
- РОЗМОВА РУДАНСЬКОГО З ДНІПРОМ Ой, стоїть захмарена гора та й над Чорноморем. Чую голос хвилечки Дніпра… Дніпре, поговорим! Ось лежу я посеред гори, де […]...
- СТЕПОВІ ДОРОГИ Видно шляхи полтавськії І славну Полтаву Я бачу їх. Заломами поволі Вони сповзаються, за шляхом шлях, В розлогих і закурених […]...
- “При каганці, лампаді, лампі з гасом…” Василь Ілліч Касіян Під кожен Новий рік, На свій день народження, Писав автопортрет. При каганці, лампаді, лампі з гасом, При […]...
- Тиша під бурю тиша під бурю всі дерева затримали віддих здалека мечі блискавиць громів глухі барабани і раптом вітер огир скажений збиває копитами […]...
- ТУГА Не чути зозуль, нема й солов’я, Якими дзвеніла юність моя. Ні дуба, ні клена… Лише землі Вклоняються лячно вбогі паплі: […]...
- “Йде сніг…” Йде сніг. Я стою у траві, яку покосить не зуміли. І стебла кругом неживі, пожовклі і гострі, як стріли. Хто […]...
- ПІСНЯ Грім грому, блискіток аркани, І ядра хмар, корогви неба змерклі. Тремтять з відбитими ногами і руками Козацькі черепи під Берестечком […]...
- “Осінній день у золотій печалі…” Осінній день у золотій печалі, І жовтий лист зворушує до сліз, Довкола ліс і жовтий шум беріз, І лісниківна грає […]...
- “Вона несе мені малиннику…” Вона несе мені малиннику і гасить ватри – хто наврочив, мамо? Лише її одну, лише таку я кличу обгорілими губами, […]...
- “Де ви пасли, олені небесні?” Де ви пасли, олені небесні? Ви почули срібний свист стріли? Ви скупались у черленім плесі чи в залізну дебрю утекли? […]...
- “Тремтіли коні на стерні…” Тремтіли коні на стерні, в тумані сивім. У старовинному вбранні ти йшла на сиглін. У плесі, ніби у душі, ховала […]...
- Із циклу “ЗГОРІЛА КОРЧМА” Я так тебе люблю. За Вінницею – осінь. Іще Південний, а уже холодний Буг, Із винниць п’яний дим лежить в […]...
- Кримські відгуки I. IМПРОВIЗАЦIЯ В гаю далекiм, в гущавинi пишнiй, Kвiти гранати палкi розцвiтають, Мов поцiлунки палкi на устах Iншим палким поцiлункам назустрiч, Мов […]...
- “Вона вертається…” Вона вертається. Двигтять хмари. Димлять біржі. Гарчать звірі. Держави валяться, Мерці входять в її чрево. Живі – в смерть. Вона […]...
- “І не повернешся повік…” І не повернешся повік з пустелі у гаї. Цей рік, твій тридцять третій рік, припав на рік змії. Не сатана […]...
- НАД КНИЖКОЮ ПОЕЗІЙ Люблю не раз вертатись до старого табурету, де кілька книжечок лежить завинених в газету. Коли з-за неба виринає ніч назустріч […]...
- “Я вижив тут, і я тобі віддам…” Я вижив тут, і я тобі віддам ці гори, ці черешні між лісами. Вони тремтять, вони цвітуть над нами, й […]...
- “За нашу днину я тобі віддам…” За нашу днину я тобі віддам ці гори, ці черешні між лісами. Вони тремтять, вони цвітуть між нами, й це […]...
- Пантера несе пантера несе жовтий ліхтар в оці на орхідейне весілля на простирадла пісків де вічність колами в плесі закам’яніти б як […]...
- СВЯТА РОЗА над аналоєм звела крила голубка і несеться про Агнця вість навіщо мені віщий лет бабруна кухоль жіночої долі золоті балюстради […]...
- Не повертайся в жовтий ліс не повертайся в жовтий ліс не повертайся по розпорошених слідах неандертальця поміж рухомих ефемер не загубися чигає місяць з-за куща […]...
- “Була доба: під палітурний ніж…” Була доба: під палітурний ніж Свободолюбні книжечки вергали. Півсторінками повнились підвали, Та не спиняли письмаки грабіж. А прес іржав, як […]...
- Тому, хто запізнився Пробитись до полюса Ціною життя Крізь стужу, мороз, крізь ніч, Крізь Еребус і Террор І, зібравши останні сили, Переконатися, Що […]...
- БІДА Біда приходить несподівано, Її не кличуть і не ждуть. Слабкі у ній тремтять, як ртуть, А сильні крицею стають, – […]...
- МАЧИНКА Мороз вже сивий доцвітає, Вже день од холоду закляк, А тут, де падолист витає, Між листом жовтий сяє мак. Мала […]...
- КОРЧМАРСЬКІ ЧАРИ Кіптява свічка й ніж щербатий, червінна королева з карт. Змішалась ява з сном крилатим і все недійсне – ніч і […]...