Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



СПРАВЕДЛИВИЙ ВИРОК

Вівця до суду лісового
Принесла скаргу на козу.
– Зверніть увагу, ради Бога.
Вона об’їла всю лозу.

У нас кошара – це квартира.
А в неї пільги – теплий хлів.
Мене стрижуть, здирають шкіру,
Її ж ніхто ще не роздів.

Пора комісію прислати
Й козу прогнати із хліва.
Ще й роги слід їй відпиляти.
Хай будуть в нас одні права.

Зібрався суд. Позов розглянув
Аби відкинуть ту гризу.
І вовк за вироком нагрянув
Роздер вівцю і з’їв козу.


СПРАВЕДЛИВИЙ ВИРОК - КРАВЧУК ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ