СПРАВЕДЛИВИЙ ВИРОК
Вівця до суду лісового
Принесла скаргу на козу.
– Зверніть увагу, ради Бога.
Вона об’їла всю лозу.
У нас кошара – це квартира.
А в неї пільги – теплий хлів.
Мене стрижуть, здирають шкіру,
Її ж ніхто ще не роздів.
Пора комісію прислати
Й козу прогнати із хліва.
Ще й роги слід їй відпиляти.
Хай будуть в нас одні права.
Зібрався суд. Позов розглянув
Аби відкинуть ту гризу.
І вовк за вироком нагрянув
Роздер вівцю і з’їв козу.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- ПІЛЬГОВИКИ Лев-хижак догнав і злопотав Безневинну антилопу. Вовк ягнятко взяв з хліва. В нього є на це права. Отже леви і […]...
- ВИРОК ПОЕЗІЇ Андрієві Охрімовичу я останній прозаїк блідих поколінь я останній пророк мегаполісу де червоною ниткою в календарі інтроспекція власного голосу де […]...
- Прощання смислу – вирок і пророцтво прощання смислу – вирок і пророцтво словам не доторкнутися до слів допоки губи вимочивши оцтом не заговориш: істина – в […]...
- ЖИТІЄ ОЛЕНЯРА Пастушу, отже, олені ОлЕні, хоча, по-правді, всі оці олЕні послав би я!.. Та краще попасав саму Олену – млосну і […]...
- ПОРА Пора звикати до суворих слів, Твердих, як золоте дубове брусся, Пора навчити дочок і синів, Що Україна – мати, не […]...
- ГО-О-ОЛ одне одного беремо в оберемок ! як пригубимося ти – мій притулок я твій ! ти така ласкава ! а […]...
- “Олю мила, хоч сьогодні…” Олю мила, хоч сьогодні Не столоч моїх порад ти: Цінні будуть, як ні одні, Їх я важу на карати, Їх […]...
- “Вір – як зір, безневір’я – ніч…” Вір – як зір, безневір’я – ніч. Тут і вибрать собі дорогу, Щоб уста – одні, щоби очі – одні, […]...
- ПОРА Вже й сум посивів від турбот щоденних, (Старіються в цім світі й почування). В саду достиглих слив співає вітер, Осінню […]...
- “Що ж, авторучка – це не шабля з піхов…” Що ж, авторучка – це не шабля з піхов. Ворожа кров не бризне з-під пера. І лиє дощ. І гетьман […]...
- ДВА НЕЖДАНИХ ВЕРЛІБРИ ПЕРШИЙ НЕЖДАНИЙ ВЕРЛІБР “The shadow of your smile” У підземному переході. В цій черзі з п’яти чоловік По каву стою […]...
- З ПУШКІНА Я пережив свої бажання І мрії пережив свої, Осталися одні страждання, Одні в сердечній пустоті. Від лютих бур лихої долі […]...
- ЛЮДСЬКИЙ СЛІД Це він і вона, залишаючи слід, Спішили назустріч рокованій миті. Чотири мільйони невивчених літ Чадів цей вулкан на сліди піврозмиті. […]...
- ВІДБІЙ Відбій… Якого їм відбою? Вступає глупа ніч в права, І тиша – сіра, нежива – Свинцем. Відбій? Ха-ха! Рябої Кобили […]...
- “Не маєм права забувати…” Не маєм права забувати Пісень, яких навчила мати, Повинні їх і наші діти Своїм нащадкам передати. Коли прийде пора рушати […]...
- МОНОМАХ Дивився з вежі На темний бір, Там слід ведмежий І вовчий зір. Там бродять тури У далині. А дуб похмурий […]...
- СЛУШНА ПОРАДА Вовчиська ледь не довели до сказу. Лисиця заїдала, взяв би її грець. – Ти в курнику не був іще ні […]...
- ПАМ’ЯТЬ ГНІЗДА Відлітають уже ластівки, бо настала пора відлітати. Під залізною стріхою хати опадає пушок на стежки. Тільки слід голубий розтає десь […]...
- “Пожовтіла тополя. І клен збагрянів.” Пожовтіла тополя. І клен збагрянів. Осінь надворі. Пора сумувати. І видіння з тобою проведених днів (З тобою! Посеред розквітлих лугів!) […]...
- БУКОЛІКА З ЄВШАНОМ З гір – з гостини – вертають вони, і лошиці несуть молодиць: у жінок під серцями сини, і лошата – […]...
- “Всякому місту – звичай і права…” Всякому місту – звичай і права, Всяка тримає свій ум голова; Всякому серцю – любов і тепло, Всякеє горло свій […]...
- ПОРА ВОСКРЕСІННЯ Природу знов охоплює весна І світ у свіжих соках молодіє, В старечих вербах, древніх ясенах Вино зелене буйно сповеніє… Пора […]...
- КВІТИ Під віконцями На сонці У весняному саду У земельку, Як в постельку, Я насіннячко кладу. Сонце, смійся! Дощик, лийся! Линьте, […]...
- ПЂСНЬ 10-я. Всякому городу нрав и права Из сего зерна: Блажен муж, иже в премудрости умрет и иже в разумЂ своем поучается святынЂ (Сирах). Всякому городу нрав […]...
- ЩЕ ДОВГО БУДЕ ТАК Ще довго буде так. Злодії та бандити Дніпро ділитимуть, допоки із води Не вийде той, що йде піймати, засудити, Спалити […]...
- В КАРПАТАХ Застиг сріблястий Прут. Карпати, Як зачаровані воли, На роги місяць підвели, Мов хочуть крайнебо підняти. Хитнувсь, хлюпнувсь, розбігся Прут, – […]...
- “На черешні, що зрубана…” На черешні, що зрубана й спалена давно, малий хлопчик до стовбура прихилив чоло. Якщо добре придивитися – можете уздріть на […]...
- ПІСЕНЬКА ПРО ЧЕРЕШНЮ На черешні, що зрубана й спалена давно, малий хлопчик до стовбура прихилив чоло. Якщо добре придивиться – можете уздріть на […]...
- МІСЯЦЬ Несонним сонечко ти, зіронько мутная! Як твій дрижачий світ далеко сумно сяє! Твій блідий лик прогнати ніч не має власті, […]...
- “Так свіжо низом пахнула трава…” Так свіжо низом пахнула трава, А десь вгорі заплутувались бджоли Серед суцвіть… Хмеліла голова В нектарах запашніших матіоли. Од всього […]...
- “Коли Каган під’юдив норов Коби…” Коли Каган під’юдив норов Коби І, вкоренивши скрізь голодомор, Пустив на той світ, сіючи роздор, Мільйонів сім ратаїв, без хвороби; […]...
- ЗРАДЖЕНА МРІЯ Я всесвітня Мрія, Я Діва Марія, Любов і Надія. Породила сина Від Духа Святого (що кому до того?) Люлі мій […]...
- “Акації. Бджолині дзвони…” Акації. Бджолині дзвони. Пшениці колихливий лан. І маків полотно червоне, Рвучке і ніжне, мов талан. Гніздо в колоссі, мов колиска, […]...
- “Ти знаєш, що ти – людина?..” Ти знаєш, що ти – людина? Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя – єдина, Мука твоя – єдина, […]...
- “Півонії й маки уже відцвіли…” Півонії й маки уже відцвіли, Бузок доцвітає. Весна проминула не знати й коли: Була – і немає. За вікнами море […]...
- “Горить собі червоний глід в ярах…” Горить собі червоний глід в ярах, По вибалках, по балках в павутинні. І сірим стовпчиком посвистує ховрах Попід сорочі гнізда […]...
- “Поволі звикаю до втрат…” Пам’яті Раїси Кириченко Поволі звикаю до втрат, Життя заставляє звикати. В хороми небесних палат Давно відійшли батько-мати. До них приєдналась […]...
- “За пишним святом – знову будні…” За пишним святом – знову будні, Одноманітні дні й труди. Так є, і так було завжди, І так, мабуть, довіку […]...
- “Не дивися так привітно…” Не дивися так привітно Яблуневоцвітно Стигнуть зорі, як пшениця: Буду я журиться. Не милуй мене шовково, Ясно-соколово. На схід сонця […]...
- 2. Юзь Юзь невеличкий і сивий що в довгого хвоста із дітьми грається і зеленить коліна падаючи в траву для їхньої потіхи […]...