“Битий небитого повезе…”
Битий небитого повезе.
Так і не навпаки!
Так, бо коли, як у казці все,
значить, ще є казки.
Доки ще ватерка палахтить
й люлькою дід пахтить,
доки мете хоч така зима,
сядемо кружкома.
Чом же похнюпився наш кавкар,
дідо-всевідо наш?
Денно і нощно його товар
оберігає страж.
Ні, не товар, ні, не ремесло!
Без вікон, без дверей
вижив наш дух,
бо його живло –
віра сліпих людей.
Радуйся, діду!
Старче, присядь,
знову нам розкажи,
як брали штурмом злу непроглядь
вічні Іван і Жид.
Сходьтеся, дітки, в коло тісне.
Згибіє зло земне –
ватра (на всій землі) спалахне,
й добрий дідусь почне.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)
Related posts:
- “…І заклинання мольфарів…” …І заклинання мольфарів промовив бахур. І знову не почули слів, хто ждав метафор. Лиш забрязчала тьма оков, і знову – […]...
- ДІД ДАНИЛО – Скільки вам років, діду? – Хто його знає, сину. Діти повиростали, Внуки вже мають внуків. Старші за мене тільки […]...
- “Кроки на смерековім помості…” Орестові Новаківському Стережіться, щоб ви не погордували ні одним із малих сих, бо їх ангели у небі видять лице Отця […]...
- “Не вимовлю ні слова. Помовчу…” Не вимовлю ні слова. Помовчу. А дощ іде. А вітер хилить клени. На серці так бентежно – до плачу. Присядь, […]...
- ПРЕЧИСТА ДІВО, РАДУЙСЯ, МАРІЄ! У синє море сонце ясне тоне І своє світло, ніби кров, червоне По всій країні доокола сіє; А там зазульку […]...
- * * * (Анатолієві Дністровому) Майже люблю ці ночі. Не довші – більші. Ця нагота зветься чомусь – листопад. Діти моїх ровесників пишуть вірші, випірнувши […]...
- СВЯТ-ВЕЧІРНЄ Тут, у Канаді – Санта Клос, А там за морем – Дєд Мороз, А де Христос, а де Христос? ї […]...
- ПРОРОК Духовним присмерком жахливим Гнітився я, йдучи один. І з Серафимом шестикрилим Зустрівся в плинності годин. Ступили крок, ступили другий, І […]...
- “Я вірші пишу…” Я вірші пишу вночі в Прокураві, я вірші пишу в татовій хаті, доки сидять під стіною на лаві мої предки […]...
- 3. Моя садиба Моя садиба не може бути шатром з верблюжої шкіри, і мої дні не можуть збігти під клекіт котлів над вогнищем […]...
- “А нумо знову віршувать…” А нумо знову віршувать. Звичайне, нишком. Нумо знову, Поки новинка на основі, Старинку божу лицювать. А сиріч… як би вам […]...
- “Синій сон у небесному морі…” Синій сон у небесному морі, Сплять часи, і віки, і літа. Я лечу у сіянні прозорім, Труться зорі німі об […]...
- “відпугутькали перші провісники…” відпугутькали перші провісники, зарясніли дощі рятівні, вітер сонно погойдує мізками і полумисками вогнів; згасли кратери листу сипучого, мить згорталась, як […]...
- ДУМКА Ой лишіть мня, най думаю, Доки світла, доки маю, Бо як зложуть в домовину, Там думати вже покину. А хоть […]...
- “Ніхто не забутий…” Ніхто не забутий. На попіл ніхто не згорів: Солдатські портрети на вишитих крилах пливуть. І доки є пам’ять в людей […]...
- ДВА СВІТИ – Розкажи мені, сивий діду, Про свої парубоцькі дні, Чи ганяв ти по білому світу, Як ось довелося мені? Я […]...
- О зачатіи Божіаго Сына О зачатіи Божіаго Сына Радуйся, дЂво, чистая, єдина. Аз же о тебЂ радоватися буду, Єгда печали тобою избуду....
- ГРАМОТА СЛІПИХ Хай рядки ці не образять тих, Хто не з доброї своєї волі, Підкорившись нещасливій долі, Мусить знати грамоту сліпих. Бо […]...
- “Прийшли вночі. “Твій, діду, син умер…” Ігореві Римаруку Ігореві Римаруку Прийшли вночі. “Твій, діду, син умер. Потрафив у скалу – лежить в потоці. Не міг тікати. […]...
- “Бережи свою духовність…” Бережи свою духовність, Наче свічку у четвер Чистий, Бережи, як совість, Доки ти іще не вмер. Доки сонце у зеніті, […]...
- “Невже празниковий розходиться люд?..” Невже празниковий розходиться люд? Не свято, а битва. Я можу молитись Тобі тільки тут, хоч це – не молитва. Не […]...
- “І знову десь на обріях помалу…” І знову десь на обріях помалу Розгойдує незримі хтось кадила І синявою стеле, як бувало… І знову моя Осінь десь […]...
- “Вже вітер осідлав мої вітрила…” Вже вітер осідлав мої вітрила, Як у Шекспіра сказано. Пора!.. Щоб легко йшлось, присядь на хвильку, мила, І поцілуй, і […]...
- ЛЕБЕДИНА ПІСНЯ Аж висвистує скрипка від солодкої муки. Дід виспівує хрипко на весіллі онуки. У щасливій оселі, всій родині на диво, пісню […]...
- МОВА Я по Києву ходив, Рідну мову чув аж двічі… То було в годину див у двадцятому сторіччі. Двадцять перший вік. […]...
- СТАРОВИННИЙ ПЕЙЗАЖ Спинився. Внизу ще шуміли роки навіжені… Немов у забуте століття зайшов і стоїш. Поблизу в тумані повільно бредуть прокажені. Дзвіночки […]...
- “От і знову в позолоту…” От і знову в позолоту Одягаються Карпати – Літо скінчило роботу, Літо хоче подрімати. Ти ж трудися на здоров’я, Люба […]...
- Зруйнування Києва Проплило сімнадцять років – І татари знов прийшли, Знову їх заржали коні І верблюди заревли. Здобули вже Переяслав, Вже Чернігів […]...
- І знову дощ і знову знову знову і знову дощ і знову знову знову ми мовчимо і знову мовчимо і знову не наважимось немов глумливий дощ підслухає […]...
- “Не погасне висока потуга Дніпра…” Не погасне висока потуга Дніпра, Не зміліє в отецьких криницях вода, Доки є на землі хоч краплина добра І Марія […]...
- ЖИВА ВАТРА Дерево тремо об дерево, доки не народиться вона. Вона помирає тільки раз, тому бережемо її. Ми знову виведем наші отари […]...
- НАРЦИЗ Він просить перед дзеркалом : “Прости!” І знову – стрімголов до книгозбірні : як в катакомбах, черепи примірні, лежать там […]...
- “Щока та тінь, та тінні очі…” Щока та тінь, та тінні очі, І ми самі на самоті… І дощ цілує опівночі Кульбаби очі золоті. Десь кінь […]...
- МАЛЕНЬКИЙ ДАЧНИК Разом з мамою і татком на канікули в село Невеличке хлопченятко до бабусі прибуло. І до чого ж здивувалось городське […]...
- ПОЕТ Олексі Коваленкові О ні, Поет – не гладіатор, Що бавить натовп цирковий! Поет – пророк, Поет – новатор І вільний […]...
- ЛЕБЕДІ У ПОЛІ Знову ледве мріють лебеді у полі, а навколо білий холод і зима, і, як мати, стала за селом тополя, що […]...
- АНАТЕМА Усіх, хто гендлював Твоєю цнотою, Святотатців із шулічим пазуром, Упирів з кровожерним горлом, Сліпих до твоїх стигмів, Глухих до пісні […]...
- БУДІВЛЯ МАЙБУТНЬОГО Праця титанів, Зоряних сердець! Не перестане Їх вільний герць. Високо тоне В повітрі, мов птах; Хто ж тобі, доме, Виведе […]...
- ПРИТЧА ПРО СМЕРТЬ Дід Іван косив траву – Йшла робота туго. Стала біля нього Смерть. – Добрий день, дідуго! Вже своє ти відробив […]...
- СЛІПЦІ (Уривок із розділу другого) – Я не товариш вам, діду, й не недруг, Хоч і приблуда сліпий між людей, Ні датку собі ні дівчат […]...