“Не тільки ілюзій…”
Не тільки ілюзій –
реалій нема.
Стільці Іонеско. Дванадцять, здається.
Листочком зеленим осіння зима
над літнім століттям тріщить і сміється.
За спиною – вузлик на згадку про кри –
ла. Шлях, як в нору, заповзає у стежку.
Повітря немає – усуціль вітри.
І поводирі, що сліпіші од решти.
І виклик. І поклик. І заклик. І крик.
І доля приходить походом зі сходу.
І цей, що назустріч іде, чоловік
у чорнім лахмітті,
що зветься народом.
Шикується шабаш під музику грат.
Ілюзій нема. І реалій немає.
Лиш перстень на пальці – як чорний квадрат
з портретом
чорт знає кого
з горностаєм.
(3 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- ДУРНІ ГРОШІ Чоловік приходить радий, Розказує жінці: – Повезло мені сьогодні, знайшов три червінці. Ну, дурні дістались гроші, Думаю, розтрачу. Пішов купив […]...
- “Тільки двічі живемо…” Тільки двічі живемо. Раз – у світі білім-білім. Тож сумуємо і квилим, Як до іншого йдемо. А тоді ще в […]...
- “Тут тільки народили баранця…” Тут тільки народили баранця, А там уже і шашлика оплачено… Немає кругобігові кінця, Нема і в майбутті не передбачено. Одне […]...
- “Спадає тривога не тільки свинцем…” Спадає тривога не тільки свинцем – Спадає тривога дощами в лице, Спадає тривога сльозиною з вій – Її ти, поете, […]...
- “Гранітні обеліски, як медузи…” Гранітні обеліски, як медузи, Повзли, повзли і вибилися з сил. На цвинтарі розстріляних ілюзій Уже нема місця для могил. Мільярди […]...
- СЛОВО ПРО ПОЛК ІЛЮЗІЙ Княжа юнь готувала полки до походу, до змагу, щоб добути зі щастя ріки еліксиру наснаги. Піднялися бажань прапори: це ж […]...
- ПРОРОЦТВО 17-ГО РОКУ Гранітні обеліски, як медузи, Повзли, повзли і вибилися з сил – На цвинтарі розстріляних ілюзій Уже немає місця для могил. […]...
- “Хто найчастіш приходить в сни…” Хто найчастіш приходить в сни, Коли стряслась біда?.. Приходить мати з далини, Дружина молода. А в мене матері нема, І […]...
- ГОЛОД Хоч би світало… – Мамо, хліба! Підвівся батько: замовчи! Коло вогню в вагоні збились і мруть голодні втікачі. І дим […]...
- НА ГОРОДІ ВЕРБА РЯСНА На городі верба рясна, Там стояла дівка красна. Вона красна ще й вродлива, В неї доля нещаслива. В неї доля […]...
- Чоловік замислений стоїть на сходах чоловік і спостерігає як обіймаються у небі дві помаранчеві хмари потім він починає лаштуватися в дорогу […]...
- “Звичайно, що ріка тяжіє тільки вниз…” Звичайно, що ріка тяжіє тільки вниз, повільна і в’язка, немов рослинний слиз, коли твоя рука багром тримає спис. І дивишся […]...
- “У тридцять літ ти тільки народився…” У тридцять літ ти тільки народився, аби збагнути: мертвий ти єси у мертвім світі. І нема нікого окруж. Ти тільки […]...
- “Яких тільки в лісі нема кольорів…” Яких тільки в лісі нема кольорів: Розкрила палітру художниця осінь… Дуби ще зелені, А клен вже горів, Зухвало підпалював полум’я […]...
- В КІНЦІ ГРЕБЛІ ШУМЛЯТЬ ВЕРБИ В кiнцi греблi шумлять верби Що я насадила… Нема того козаченька, Що я полюбила. Ой немає козаченька, – Поïхав за […]...
- ЛЕЛЕКИ Жив чоловік у селі на привіллі, Хата, над хатою неба глек. Був як усі. Лиш одне божевілля – Понад усе […]...
- ДУМКИ ПІД ЧАС ПЕРЕГЛЯДУ “ЧОРНОЇ РАДИ” Нема вже Богдана й Нечая нема, Давно Морозенка нема, Кривоноса… Лиш пісня-ридання і туга німа, І вітер, що попіл пожежі […]...
- ЗАПРОШЕННЯ О. Т. – за найкращу з усіх ілюзій Ах, де ти, лицарю на білому коні? (Вже місяць-молодик чарує вечір і […]...
- ПЕРШОЗДОРОВКАННЯ Жив у нас на селі коло яру Незвичайний Роман – чарівник. Хоч насправді, які вже там чари… Гречкосійний собі чоловік. […]...
- ХМАРИ Куди ви і звідки, хмари, І що вас в дорогу кличе? Немає для вас притулку, Спочинку для вас немає. Пливете, […]...
- Осіннє надвечір’я Осінь бреде золотими садами, Гронами грає рясний виноград. Схоже майбутнє на чашу з плодами, А пережите – на стишений сад. […]...
- СИВА МЕЛОДІЯ Годинник віку цокає-вицокує, і на душі уже година пізня. У спомини тополею високою з-за обрію приходить рідна пісня. Блукала рідна […]...
- ПРИХОДИТЬ ЧАС Приходить час, приходить час,- Сказати кожен мусить з нас, Чи він народу вірний син, Чи тільки раб похилий він, Чи […]...
- ГАЙДАМАЦЬКІ СКЕЛІ У ВІЛЬХОВІЙ Зрябілий пагорб. Всхолі небеса. Ячмінь. Маслини. Ящірки. Ожина. Цвіте кабак. Летить з нори оса І на картоплі колорадська згина. Приходить […]...
- “Душа обважніла, як жорна…” Душа обважніла, як жорна, В полоні страшного і злого. Земля благодатна і чорна До решти знеснлила ноги. І от її […]...
- ЛЕЖУ ОДИН, ЗАКУТАВШИСЬ В ШИНЕЛЬ Коли приходить на передову Газета “Правда” в хмуру передосінь, – Лежу в окопі, згадую Москву, Останню арію Каварадосі. Вона звучить […]...
- Все, що тільки я чув Все, що тільки я чув, Та сказати не вмів, Я у тобі відчув, Я у тобі узрів. Ти – гармонья […]...
- “Це тільки мовчання…” Це тільки мовчання це тільки ранок поніс мене в коло розмов слова виростали струшувалися з газет відбивалися від стелі на […]...
- ТІЛЬКИ ПРАВДА Стрепенулися вії, мов два крила: – Пустіть! Я не хочу пити калинової крові! Зареготалася лісова луна І п’яний вітер поволікся […]...
- ДО ЗВЯГІЛЯ ТІЛЬКИ До Звагіля тільки, до Звягіля… Далі – чужий Новоград-Волинський, Бердичівсько-Дніпропетровсько-Донбасівскьий простір Під кованими чобітьми бронзових ідолів лисих… Ніяк не осиплеться […]...
- ПРО ПОЕТІВ – І НЕ ТІЛЬКИ Мінявся час, і ми мінялись, Засвідчив кожен власну суть. Одні за вигодою гнались, І чинній владі уклонялись, І трепетали, наче […]...
- ТІЛЬКИ СПОГАД Він: – Було це так давно, що й родимок на тілі я вже би не згадав: сузір’я їх сумні ще […]...
- “Як тільки наповниться серце журбою…” Як тільки наповниться серце журбою І ляжуть на душу погрозливі тіні – Я знов уявлю, що стою під вербою В […]...
- “Тільки у Ваших обіймах…” Тільки у Ваших обіймах Місце спочинку Вероніці, Вона – не свята, признається. Але як би їй потім Перед Вами згинати […]...
- “Згадай, безумче! Світ – не тільки ти…” Згадай, безумче! Світ – не тільки ти: Крім тебе є думки, планети, птиці. Є з’явища такої красоти, Яка тобі, дурному, […]...
- “Вже тільки хліба смак…” Вже тільки хліба смак… Забутий смак вина. І вся душа тяжіє до аскези, І меду дикого з акридами – трапези […]...
- “За рікою тільки вишні…” За рікою тільки вишні… тільки вишні… тільки вишні Та дорога за тумани утіка. І ніхто мене не чує, і ніхто […]...
- “Сама тільки можливість…” Сама тільки можливість існування конвою свідчить про страх людини перед свободою, – зате присутність конвою викликає нестерпучу конечність бунту і […]...
- 1. “Я тільки інколи переживаю туму…” “Чути кру-кру, В чужині умру…” Б. Лепкий Я тільки іноді переживаю туму, Ту, що під вербами рідними з серця зніму, […]...
- “Ще тільки перше ластів’я – з-під стріхи…” Ще тільки перше ластів’я – з-під стріхи, Й весною не натішилась душа, А сонях на городі в Чабанихи Вже вигинає […]...