“Я світ увесь сприймаю оком…”
Я світ увесь сприймаю оком,
бо лінію і цвіт люблю,
бо рала промінні глибоко
урізались в мою ріллю.
Люблю слова ще повнодзвонні,
як мед, пахучі та п’янкі,
слова, що в глибині бездонній
пролежали глухі віки.
Епітет серед них – як напасть:
уродиться, де й не чекав,
і тільки ямби та анапест
потроху бережуть устав.
Я славлю злотокосу осінь,
де смуток мій – немов рубін,
у перстень вправлений; ще й досі
не випав з мого серця він.
Дивлюся й слухаю: прозоро
співає стумінь битія,
і віриться, що скоро-скоро
так само заспіваю я.
1925. ПРОРОСТЕНЬ, 1919-1926. Київ, 1926, с. 15-16.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)
Related posts:
- “Коли я сприймаю вітер сухий…” Коли я сприймаю вітер сухий, Що гонить пісок у бік Остії, Бачу тоді святу Моніку Між олеандрами, Як говорить до […]...
- ПРОЩАННЯ З ПОДІЛЛЯМ Прощайте, Товтри круглогруді, і ти, гніздо Кармелюка, де й досі бойові погуди – мов червениці чумака, і ви, яри крутоберегі, […]...
- “Розлютувався лютий надаремно…” Розлютувався лютий надаремно: скоро з стріх закапає вода, вийде в поле віл під’яремний, і я помандрую, як Сковорода. Передо мною […]...
- “Я вранці голос горлиці люблю…” Я вранці голос горлиці люблю. Скрипучі гальма першого трамваю я забуваю, зовсім забуваю. Я вранці голос горлиці люблю. Чи, може, […]...
- ЖДАНЬ Уже скоро пів на дев’яту. О, як пізно приходиш ти! Камінним шепотом ім’я твоє повторює кожний ріг… Ми перші з […]...
- “Ще губи кам’яні…” Ще губи кам’яні дахів високих пожадливо бузу татарську ссуть, ще безматень у вульні велетенськім не зворухнувся: грузно спить, – а […]...
- ЗВИЧАЙНІ МОНОЛОГИ Я хочу задзвонити вам в серця, я молодий! А дівчина моя, немов забризкана в очах блакиттю а я стара, стара, […]...
- ПАВЗИ Після кількох днів щастя Якому не міг дати назви – Знов почуваю радість муки радість злощастя. Трамвай досяг мене ніби […]...
- За розкішним притоном брудної як світ арагви за розкішним притоном брудної як світ арагви тінь стола одинока чи попіл загублених магів жовте право на вітер де бритва […]...
- “Дивлюся я у серпень крізь серпанок” Дивлюся я у серпень крізь серпанок, Дивлюся я у серпень з-під руки. А там по росах носить з саду ранок […]...
- ОКСАМИТОВИЙ ДЗВІН Осліпи мого звіра заголеністю ніг Гіпнозом променевих недоторкань Я не підійду – ні Коли скажеш: – встань! Стомленість і вимученість […]...
- В позорах древле копіи ношаху В позорах древле копіи ношаху, Ими же в перстень тироны лучаху. Кто в большій перстень может улучити, Яко ДИМИТРІЙ, в […]...
- “Чорним оком дивиться печера…” Чорним оком дивиться печера В лісову ліянову межу. Я – струнка, вигиниста пантера Свій барліг невсипно стереже. Виходжу зарошаним камінням, […]...
- “Цей тихий край, озерний світ…” Цей тихий край, озерний світ Я над усе люблю – Як жолудь любить пружність віт І як зерно – ріллю; […]...
- “Ви довго боком, оком Бог водив…” Ви довго боком, оком Бог водив. Око В Око. Високо Гюго косив… І Сиваша висі Он Бог обно- вив, Бо […]...
- ДЕСЬ НА ДНІ МОГО СЕРЦЯ Десь на дні мого серця Заплела дивну казку любов. Я ішов від озерця. Ти сказала мені: “Будь здоров! Будь здоров, […]...
- НІЧ НА ПЛОЩІ ЮРА Північ чорна, наче вугіль, ходить тінь по площі Юра, в’ються обручами смуги на блискучих сірих мурах. Місяць – таємничий перстень, […]...
- “Вона жива і нежива…” Вона жива і нежива лежить у полі нерухомо. Не зранять сонячні слова передосінньої утоми. Над баштанами сонні оси, замовкли коники […]...
- “Цей білий світ, як біле божевілля…” Цей білий світ, як біле божевілля, Як білих снів непрошена хода. Я в ньому дощ. Я в ньому сніг. Я […]...
- “І знову світ на грані катастрофи…” І знову світ на грані катастрофи, І торжествує підлий сатана, Торує людство шлях свій до Голгофи, Гряде остання світова війна. […]...
- БАВАРІЯ З ВІКОН ВАГОНА Від Праги до Парижа путь ішла Через Баварію – німецьку землю, Що завдала народам стільки зла, Хотіла погасити сонце Кремлю… […]...
- “Йдучи у світ, лишаючи вітчизну…” Б. Чопикові Йдучи у світ, лишаючи вітчизну, Беруть на спомин у дорогу грізну Пучок євшану чи дрібок землі, Щоб на […]...
- Забыть так скоро, боже мой Забыть так скоро, боже мой, Все счастье жизни прожитой! Все наши встречи, разговоры, Забыть так скоро, забыть так скоро! Забыть […]...
- “Світ мені усміхається тепло….” Світ мені усміхається тепло, і розлуки немає-таки. І несуть мене прудко до тебе кораблі, поїзди, літаки. Я шукав острови невідомі, […]...
- “Я прийшов у світ цей ненадовго…” Я прийшов у світ цей ненадовго, Я спішу прожити рік за два. Вдаль мені висвічує дорогу невгасима днина світлова. З […]...
- ЗАСПІВ. Збірка “Досвітки” Удосвіта встав я… темно ще надворі… Де-не-де по хатах ясне світло сяє, Сяє ясне світло, як на небі зорі… Дивуюсь, […]...
- “Зоріти ніч і бути з вами…” Зоріти ніч і бути з вами, холодно-росяні поля, і слухать, як гуде з нестями і стугонить вночі земля… Як в […]...
- “Солодкий світ! Простір блакитно-білий…” Солодкий світ! Простір блакитно-білий І сонце – золотий небесний квіт. Благословляє дух ширококрилий Солодкий світ. Узори надвесняних тонких віт, Твій […]...
- “Це інший світ… Я з іншого прийшов…” Це інший світ… Я з іншого прийшов, Я ще від тих, кого давно немає, Та тверде місце тут своє знайшов […]...
- “Люблю! Як в перший раз люблю…” Люблю! Як в перший раз люблю, Хоч це любов моя остання… Але вона – як день в маю, Як пташки […]...
- ПЕРЕД ГРОЗОЮ Чорно-сизе шатро напинають вітри і, як дика орда, вже летять на Дніпро, де реве чорторий, де бунтує вода… Грає грім […]...
- Некролог дієслову “люблю” Люблю – кричав, атакуючи вітряки, Дон Кіхот. Люблю – хрипів розпалений ревнощами Отелло. Люблю – ридав, розгорнувши Оссіана, Вертер. Люблю […]...
- ШЕХЕРЕЗАДА, ІV Я побачив тебе з трамваю. Ти все та ж голуба й ясна, – тільки я, тільки я не розмаю снігового […]...
- УКРАЇНЕЦЬ Він українець – це запевне, Бо хвалить сало й галушки, Та ще вишиванії вдома Бере він на ніч сорочки. Колись […]...
- СВІТ КРІЗЬ СЛЬОЗУ Світ крізь сльозу – то зовсім інший світ: Адже ж сльоза – не скельце і не лупа. Давно забута мазанка-халупа […]...
- ЕЛЕГІЯ ПРО ПЕРСТЕНЬ НОЧІ П’яніючи отруйним чадом ночей сріблистих та гірких, дивлюся в місяця свічадо крізь шибу, повну світляних, холодних, синіх і тремких далеких […]...
- СВІТ СТРЯСАЮТЬ ГРОЗИ НА ЛЮДСЬКІЇ СЛЬОЗИ Пожалься, Боже, що світ закурився, Це за гріхи Бог на всіх нас озлився! Брат брату недруг, син батьку ворожий, Скрізь […]...
- ЗАКРЕСЛЕНІ РЯДКИ Немов колючий дріт, закреслені рядки, – Мої думки страшні, можливо, найдорожчі. Це слід мого пера, жорстокої руки, Як смерть, всевладної […]...
- “Осіннє навертає на тверезе…” Осіннє навертає на тверезе. Стихає пісня, мовкне ледь жива, І день на білім стовбурі берези Останні пише сонячні слова… Мелодія […]...
- “Як я люблю тебе? Дозволь ректи…” Як я люблю тебе? Дозволь ректи. Тебе кохаю широко й глибоко, Як тільки може, непідвладна оку, Моя душа чуттями досягти. […]...