Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



“Збираюсь в незнану дорогу…”



Збираюсь в незнану дорогу,
Не знаю, чи переборю,
Бо недруг стріляє з-за рогу,
Боїться ставати на прю.

Збираюсь в незнану дорогу
Під гуркіт небес і коліс
І кличу собі на підмогу
Все добре, що людям приніс.

Виходжу на суд на публічний
Під сплески ясних корогв
І відповідаю за вічні
Джерела народу мого.

За голод, і холод, і війни,
За прип’ятську смертну грозу…
І відповідаю подвійно
За мамину тиху сльозу.

Спитай у всесвітньому грищі,
Де поряд величне і сумне,
Не скільки живу, а навіщо,
Спитай наостанок мене.



“Збираюсь в незнану дорогу…” - БРОВЧЕНКО ВОЛОДИМИР