Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






РОЗМОВА ІЗ ЗАОКЕАНСЬКИМ ЗНАЙОМЦЕМ

Він в Англії завершуючи тур,
Був у музеї воскових фігур.
Як нашою горілочкою впився,
Побаченим зі мною поділився:

“…Мадам Тюссо на світі вже нема,
Зостались тільки воскові фігури.
Тепер стоїть воскова вже й сама,
Мов вилізла з поношеної шкури.

Артистки, політичні діячі,
Великі люди й гангстери відомі
І білим днем, і… навіть уночі
Стандартно співіснують в тому домі.

Такі вже точні копії людей,
Точніші, мабуть, за… оригінали.
І ніби ж знаєш, що воно – музей,
А так немов ніколи й не вмирали…”

Кажу йому: “Причуди суєти,
Одлиті з воску, золота, заліза…
До них, буває, можна раз прийти,
Та все життя ідеш до Мони Лізи…”

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

РОЗМОВА ІЗ ЗАОКЕАНСЬКИМ ЗНАЙОМЦЕМ - БРОВЧЕНКО ВОЛОДИМИР