“Диха. Тане. Струменить…”

Related posts:

1. “Диха гірко, по-весінньому…” Диха гірко, по-весінньому Вітер білий. Що намисто темносинєє – Ллються тіні. Ніби глечиком полив’яним Вщерть налили, Потопили гори в синь […]...
2. “СЕРПНЕВИЙ ДЕНЬ ВІДПАЛЕНІВ…” Серпневий день відпаленів, Розлив довкіль тепло – Гіркавим духом полинів Над степом потягло. Полин-гірчак, полин-бур’ян, Пахучая трава, Аж серце гоїться […]...
3. ПОЕТОВІ Зима. Мороз. Сніги і вітер, Замерзло слово на льоту, Упало на папір між літер, Сковзнулось по буття льоду. Заснуло все […]...
4. УКРАЇНСЬКИМ ГЕРОЯМ Ці слова не звучать голосніше, Лиш уява на мить ожива. І для мене таки найстрашніше – Скам’яніла від болю трава. […]...
5. “Під сливами угорками…” Під сливами угорками, Де зріє шум-трава, В джерелах неприборканих Шукав я ці слова. Мені тут юний вік минав, Тут корінь […]...
6. Трава Я трава прадавня дика трава до билиночки вирвана до стеблиночки витоптана і врешті гудроном гарячим напоєна і здавалось назавжди під […]...
7. “Не пиши, не жди і не зови мене…” Не пиши, не жди і не зови мене, Не займай минулого дарма. Жовте листя, на вітрах розвіяне, Поховала у снігах […]...
8. “Щороку вмирає трава…” Щороку вмирає трава І листя з дерев облітає. І час прибирає права На все, що квітує-буяє. І наше життя – […]...
9. СКОВОРОДИНСЬКИЙ МОТИВ Хай скажуть: – Плин фантасмагорій! – Та навесні серед дібров Благословив мене Григорій На труд, на подвиг, на любов. Хоч […]...
10. З РІДНОГО Нема вже до кого, а їдемо ще до могил, До церкви старої (хрестили нас там, сповідали), Нам в цьому краю […]...
11. “Димів долиних вечорове стлище…” Димів долинних вечорове стлище, Крила низького повечірній плин, І попелище хмар ще попліє поки що До погляду зорі подимлених долин. […]...
12. СОНАТИ ЧУРЛЬОНІСА Соната весни, і зорі соната, І моря соната… Алегро… Фінале. Не тане лиш сонце червоне у шквалі навальнім – Під […]...
13. “Ходить вітер…” Ходить вітер. Диха в шпари. Чи ж його нам зрозуміть? По шибках, По стрісі шпарить. Нишкнуть миші у пітьмі. Хтось […]...
14. ЗАБІЛІЛИ КАШТАНИ Забіліли каштани в небесну блакить, І на схилах садки забіліли. Тільки спомин ізнов, ніби птах, прилетить, Щоб у мене душа […]...
15. “Балада роду…” В мого роду – сто доріг. Сто століть у мого роду. Вичовганий старий поріг Старій бабі в нагороду. Сива стежка […]...
16. “Без тебе світ – це тьмавий морок…” Без тебе світ – це тьмавий морок. Без тебе не біжить вода. Без тебе кожен камінь – ворог, Подушка каменем […]...
17. “Солодкий світ! Простір блакитно-білий…” Солодкий світ! Простір блакитно-білий І сонце – золотий небесний квіт. Благословляє дух ширококрилий Солодкий світ. Узори надвесняних тонких віт, Твій […]...
18. СЕРПНЕВЕ В пониззі, ген, вогні жаріють, аж золотіють береги, легкі підпалини чорніють на хмарах ніжно-голубих. Легкавий дух переймом з яру іде […]...
19. НІЧ Мені в пам’ятку ніч, як Сіли в човен старий – дяк, Дяк та я, та й махнули… Та і тихій […]...
20. ТЕРНОПІЛЬСЬКА ВЕСНА У Тернополі тане зима, розмовляє з вітрами гілля. Видно, чайки здалля прилітають сюди недарма. Зацвітає Тернопіль навесні, навесні. І лоза […]...
21. ПОЛЫНЬ-ТРАВА Я – полынь-трава. Горечь на губах, Горечь на словах, Я – полынь-трава. И над степью стон Ветром оглушен. Тонок стебелек […]...
22. “І мама молода сидить між квітів…” І мама молода сидить між квітів, Й бабуся з квітів поряд вигляда, Й моє між ними ходить третє літо, І […]...
23. Я – ПОЛЫНЬ-ТРАВА Я – полынь-трава, Горечь на губах, Горечь на словах, Я – полынь-трава… И над степью стон. Ветром окружен Тонок стебелек, […]...
24. З КОСОЮ ПО ТРАВУ Росте трава, не знаючи чому, втішаючись єдино своїм зростом, пронозить камінь, виповза на мур, корінням маца перетлілі кості. Росте трава, […]...
25. Я Він дивився на мене тупо Очицями, повними блекоти: – Дарма ти себе уявляєш пупом, На світі безліч таких, як ти. […]...
26. “Зима панує над селом…” Зима панує над селом, Сніги засипали дороги, А Дніпр морози закули, – Він вирватись не має змоги. Замерло все… І […]...
27. “При каганці, лампаді, лампі з гасом…” Василь Ілліч Касіян Під кожен Новий рік, На свій день народження, Писав автопортрет. При каганці, лампаді, лампі з гасом, При […]...
28. ЗАСУХА Десь хмари бродять (без дощів), Десь блискавка (і дуже близько), Неначе вовк серед кущів: Не видно – лиш очима блиска. […]...
29. СВІТЛАНА Розгорни фату. Світлано, тінь осмути прожени. Не кажи, що безталанна жінка в образі жони. У безсонних нетрях ночі квіт надії […]...
30. ЗИМА Зима навкруг… Давно вже час Весні веселій розцвітати, А все мороз ще давить нас І не пуска з сумної хати. […]...
31. РАДІОЗОРЯ Наша цивілізація багато випромінює радіохвиль. За свідченням астрофізиків, Землю сьогодні здалеку можна переплутати з радіозорею. Ми молимось біля екрана, Неначе […]...
32. СНІГОПАД Снігу, снігу по саме серце, по самий віддих. Го-го-го-го… Білі гнуздечки – на чорні очі, Тихі копита – по губах. […]...
33. КИЇВСЬКА ВЕСНА Вибухають бруньки пірамідних каштанів, І трава прориває торішній асфальт. Приголомшений подвигом, огир Богданів Чує з темних церков наростаючий альт. Дивне […]...
34. ЄДИНЕ Єдиний простір, що на все життя, єдиний світ, який ти іменуєш; збігається в єдине почуття любов і зненавидь, що у […]...
35. “Зима… Нема їй ні кінця, ні краю…” Зима… Нема їй ні кінця, ні краю, у сизій хмарі просвітку нема. Струною снігу білий вітер грає. Зима в душі. […]...
36. “Від доторку руки вода стає шовкова…” Від доторку руки вода стає шовкова, і ти, мов пух, летиш із губ, моя любове! А навперейми я, мов світ, […]...
37. АСКОЛЬД Цілий день в піднесенім настрої В штучних рухах на блідім обличчю Цілий день хтось плакав що не має зброї Не […]...
38. ОСЕЛЯ ГРОЗИ Не знаєм, де грози оселя, чи є туди які стежки. Підем по променю веселім, бо так, напевне, навпрошки. Легкі од […]...
39. Слово Принести в поезію Хочу щось нове, До того не знане, З глибин добуте. Шукаю в народі Яскравого слова, Щоб віршем […]...
40. ДУМА СКОВОРОДИ Блакитний світ – як блекота, Блакитний світ – звечірнів. З тобою ж – тільки той і та, і тільки те, […]...