“Чоловік невезучий змалечку…”

Чоловік невезучий змалечку.
Ніби ж врода, і розум, і сила є…
Як підріс, полюбив Наталочку,
А побрався таки з Людмилою.

Як носили колгоспні коники,
Уцілів, мов родився заново.
Розкотилися хіхоньки-дзвоники:
“Раз, та вскач повезло Іванові!”

Кпини ті у душі й попід вікнами,
Хай хоч подвиг Іваном звершено.
Не везло, не везло чоловікові,
А на фронт повезло з найпершими.

Шлях бійця ще до краю не зучено.
Кажуть люди, відзначивсь під Бродами.
Та Івана того невезучого
Обминуло чомусь нагородами.

Поговір, як закваска, піниться…
Скільки літ вже орудує “газиком”.
Та до нього не сядуть: зупиниться,
У степу доведеться злазити…

– Отакий невезучий змалечку,
Іншим – шана (чи й велич манія),
А у нього одна недалечка
“За победу над Германией”…

(2 votes, average: 4,50 out of 5)

Чоловік замислений стоїть на сходах чоловік і спостерігає як обіймаються у небі дві помаранчеві хмари потім він починає лаштуватися в дорогу […]...

“У неї помер чоловік…” У неї помер чоловік Через два місяці буде весна Вона мені віддалась По вашому це так? Ах чоловік помер місяць […]...

ЧОЛОВІК ТА КОМЕТА На світанку століття й своєї доби, Побратавшись із зоряним небом, Він, відкривши, жагуче її полюбив, А відтак жив для неї […]...

ЧОЛОВІК Одягає маску блазня – впізнають. Вбирається в тогу незворушного судді – благають: – Перестань, хіба це ти? Лисом перевдягається – […]...

“Сказав мені гарний чоловік…” Сказав мені гарний чоловік: Час ніби проходить повз вас. Час проходить, а ви залишаєтесь (не міняєтесь). Він ніби прочитав усього […]...

“В маєтку гетьмана Івана Сулими…” В маєтку гетьмана Івана Сулими, в сучасному селі, що зветься Сулимівка, до кінських грив припадені грудьми, промчали хлопці – загула […]...

ЧОЛОВІК ІДЕ В САД ВЕСНОЮ Ще ніч, і сад тихий, неначе він сам тримає себе в тайні, і відчиняються двері хати, тихо як уста у […]...

ДУРНІ ГРОШІ Чоловік приходить радий, Розказує жінці: – Повезло мені сьогодні, знайшов три червінці. Ну, дурні дістались гроші, Думаю, розтрачу. Пішов купив […]...

“Колись давно тобою марив…” Колись давно тобою марив, та розлюбилися чомусь твоїх очей тумани карі і охололии попіл уст… А в згадці, радістю повитій, […]...

“Чомусь пам’ятаю, що річка звалася Леглич…” Чомусь пам’ятаю, що річка звалася Леглич. Було в ній каміння – як сто бегемотячих спин. А той цибатий, на клуні, […]...

“Холодний вітер гне траву…” Холодний вітер гне траву В леваді за селом. Самотній лебідь на ставу Прощається з теплом І поглядає сторожко в мій […]...

ЯБЛУНІ ДЯДЬКА УСТИМА Як дозрівають сади, Як достигнуть плоди, Ти, дитино, Повз дворище дядька Устима пройди. Будеш мати від нього І яблучко, й […]...

СТУКАЧ …ав …ив …ів …ав би …ив би …ів би той того той того той того товаріщ майор коли мій колєга […]...

ЧИТАКА Чоловік у книгах рився з ранку й до обіду. Жінка вийшла із квартири й мовила сусіду: – Ти в пивну […]...

ЛЕЛЕКИ Жив чоловік у селі на привіллі, Хата, над хатою неба глек. Був як усі. Лиш одне божевілля – Понад усе […]...

ЧОЛОВІК РОДИТЬСЯ Хоч ще не став собою, на те, щоб ним стати, виконує своє перше завдання, повзе під гору м’яса, дорогою теж […]...

СМІЛИВИЙ ЧОЛОВІК Я дуже сміливий: я не боюсь нікого Слабого; За правду битися готов я до загину З-за тину. Недавно я почав […]...

ЧОЛОВІК ВМИРАЄ Відвертається від своїх рук, як від друзів, що прийшли його відвідати, і скоро вийдуть із кімнати, немов картини, здіймає сліди […]...

ЧОЛОВІК ІДЕ ДОРОГОЮ Із радістю на обличчі, як з камізелькою, щільно прилиплою до грудей, з очима і устами розкритими, як розхрістаний одяг, з […]...

ЧОЛОВІК-ХРИСТЕЛЮБЕЦЬ моя долоня – мандрівниця по моїй сплячій красуні-жінці душевно так порозкошує моє перо подорожує по білій-білій гладкій сторінці шукає шифру […]...

НАДІЙНИЙ ЧОЛОВІК Учить мати свою доню: – Ти вже не малесенька. Вже подумати про пару час тобі, ріднесенька, Пошукай собі, голубко, жениха […]...

БЛУДНИЙ СИН В Лос-Анджелесі, просто на газоні, Впав чоловік в травицю долілиць І бачить крізь планету: грають коні І грає Роська в […]...

В НІЧ НА ІВАНА КУПАЛА Ой в ніч на Івана та й на Купала Красна дівчина долю шукала, Ту, що їй мама В колисочку клала. […]...

МАК І КІТ Та ще змалечку-змалку, З-за маленьких часів Біля білого ранку Мак червоний розцвів. Чорні вуса котячі У старого кота. Чорні вуса […]...

“Не обважніймо тілом і душею…” Василеві Іллічу Касіяну Не обважніймо тілом і душею Та першої не забуваймо казки: Ягу переборімо і Кощія, Убережім Івана від […]...

Проживемо цю ніч як собаки на мерзлих плотах проживемо цю ніч як собаки на мерзлих плотах порозбризкуєм тіні по колу – на кого цей жереб вибирай собі хату […]...

НА ІВАНА НА КУПАЛА На Івана на Купала У хатині край села Мене мати повивала Та й Іваном нарекла. Догоряла ніч духмяна, Щебетали солов’ї… […]...

“І лихо справді обминуло…” І лихо справді обминуло, Хоч замірялося не раз… І літ чимало промайнуло Составом довгим поміж нас. І хтось кінця не […]...

Якщо тебе засмучує мій вік Якщо тебе засмучує мій вік, Комплексувати з того я не стану, Бо стільки років має чоловік, Якого віку має він […]...

МОЙРА По синяві мчиться кораблик горою, Шо срібні у нього вітрила… Пливе срібний місяць, мандрує з прибою, На синь його Мойра […]...

4 Все на світі з пластика скоро буде, Навіть у собаки в садку халабуда, Навіть в азіатськім храмі Будда, Навіть серце […]...

“Диха. Тане. Струменить…” Диха. Тане. Струменить. Обірвалась біла нить. Почалося! Почалось – Як із зерен шум колось. В глибині, в студених водах Молода […]...

“Чекала з армії два літа…” Чекала з армії два літа, Прийшов – не глянув, обминув. Притихла, знічена й розбита, Але недовгим смуток був. Утерла сльози:”Ет! […]...

ЛЮБИСТОК З УКРАЇНИ Не внюхав на кордоні митний ніс Насіннячка, що їхало без віз… Посадив його сер Степанченко Між заморських див коло ганочку. […]...

У МІСТІ Байдужих авто нескінченний потік По вулиці сірій осінній… Зупинка трамвайна. Сидить чоловік, На склянки торгує насінням. Колись він солдатом радянський […]...

“Мені принесли…” Мені принесли Срібні ложки й пави На защібки. Я поклала їх, як амулети, Коло вівтаря. Там стояв наївний святий З […]...

ПОВЕРНЕННЯ ШЕВЧЕНКА Заслання, самота, солдатчина. Нічого. Нічого – Оренбург. Нічого – Косарал. Не скаржився. Мовчать. Не плакав ні від чого. Нічого, якось […]...

ТУГА ЗА ЧОЛОВІКОМ З РОМАНІВКИ Там, де зливаються Висі, Мала і Велика, Жив чоловік. І не було ні в степу, ні в лісі Щасливішого чоловіка. […]...

“Хваливсь один пристаркуватий тип…” Хваливсь один пристаркуватий тип, Що він зберіг здоров’я – душу й тіло, Що обдурити вміє навіть грип… І як то […]...

“О, як нам треба ще Сірка Івана…” О, як нам треба ще Сірка Івана, Гей-гей, Івана, месника Сірка! Борця, що кару в серці виклика, Аби не зраджувала […]...

Related posts: