Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Чомусь пам’ятаю, що річка звалася Леглич…”

Чомусь пам’ятаю, що річка звалася Леглич.
Було в ній каміння – як сто бегемотячих спин.
А той цибатий, на клуні, звався лелечич.
А те запахуще – любидра, канупер і кмин.

Чомусь пам’ятаю – вночі ревли бегемоти.
Виходили з річки і дуже чомусь ревли.
І падали груші, і звались вони бергамоти.
Воли ремигали, і звались вони – воли.

Чомусь бегемоти випивали річку щоліта,
і пирхали важко рудими ніздрями злив.
Чомусь пам’ятаю, як плив між камінням шуліка,
убитий шуліка чомусь між камінням плив…

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 1,67 out of 5)

“Чомусь пам’ятаю, що річка звалася Леглич…” - КОСТЕНКО ЛІНА