Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







ЧЕРВОНІ АКОРДИ 1917-ГО

Рушаймо!
Вже немає нам зупину.
На бій, пролетарі, плугатарі!

Встає з колін страждальна Україна
До спалахів Жовтневої зорі.
І давній кат, і тимчасовий пада,
А вже змія “домашня” зашморг в’є:
Центральна рада –
Самостійна зрада –
Чужинцям вроздріб “неньку” продає…

Доволі!
Вже земля стогнати стала.
Оновлення гряде – останній герць.
З поранених світанків “Арсеналу”
До битви вийдуть тисячі сердець.
У кузнях врихтовують тачанки,
Розплати клекіт в полі визріва,
І наречена при свічі до ранку
Червоний прапор – посаг вишива.
Ще з гасел нам учитись перших літер,
Ще волю здобувати на мечах,
Та з Харкова грудневий дужий вітер
Завзяттям закипає ув очах.
Ходімо, брате!
Нам іще клечати
Червоним цвітом ранок голубий.
Ще будуть, брате,
Терни і загати,
Та Лені нова правда кличе в бій.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,50 out of 5)


ЧЕРВОНІ АКОРДИ 1917-ГО - БРОВЧЕНКО ВОЛОДИМИР