Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






АНАТОЛІЮ МОКРЕНКОВІ

Отакі-то ми, новітні,
Молоді, хоч літні.
Не відбереш у нас душу
На кордонній митні.

Заспівай їм джерельної,
Що обпалить губи,
Та ще отих триста тисяч,
Що не знають згуби.

І щемливу Білашеві,
В нашім світі сущу,
Що повергне ниць дешеве
І скороминуще.

Нас вітала і Ла Скала,
Ми не гопаків ці.
Даймо лиха закаблукам,
Даймо струму крівці!

Щоб тутешні українці,
Росіяни, лемки
Несли тобі жаро-квітів
Цілі оберемки.

Збуруни їм, гени, пам’ять
До самого споду,
Щоб загадало їхнє серце,
Із якого роду.

Прокололи хмарочоси
Надвечір’я сині…
Плечем обрій підпирає
Батько на Сумщині.

Прислухається тривожно,
Як там син за морем.
Повернеться, тоді, мовляв,
Про все поговорим…

А тим часом наша пісня
Тут персона грата.
Не забудьмо ж, що жде її
Ще й батьківська хата.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 4,00 out of 5)

АНАТОЛІЮ МОКРЕНКОВІ - БРОВЧЕНКО ВОЛОДИМИР