Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові





“Молочно-сині зариси ланів…”

Молочно-сині зариси ланів,
Сніг на листках – а листя ще зелене!
Я вийшов, я покинув сутерени,
Назустріч снігу голову відкрив.

Нарешті, що таке любов для мене?
Чи полюбив – це значить загубив?
Хіба немає світа і світів
Поза лицем зрадливої Гелени?

Так: військо превеселе я зібрав,
Та поведу це військо не на Трою.
Хай тужиш ти – хай плачеш ти за мною.

Я новий обрій серцем угадав,
Я віддаюся вільній переміні,
Я полюбив поля молочно-сині.

1911-1918

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 3,33 out of 5)

“Молочно-сині зариси ланів…” - РИЛЬСЬКИЙ МАКСИМ