8

Related posts:

1. “А я жив сотні років тому…” А я жив сотні років тому Та орав волелюбне роздолля Серед нетрів і пущ предковічних І любив, так любив Ярославну […]...
2. ВОГНИКИ ВОЛИНІ Повстанцям-односельцям Хлопці, я вас розумію: Скільки ворожих очей, Сумнівів, безнадії, Зрадників і нікчем… В цілому виднокрузі – Свічкою не погасать […]...
3. ЗОРЯНА ХВОРОБА Не та, що в кав’ярнях У підігрітих розмовах, Чи перед ошелешеним слухачем… Це, коли зорі не дають спати І кличуть […]...
4. “Ідуть прокажені. Леправі не можуть не йти…” Ідуть прокажені. Леправі не можуть не йти. Один – щонайменший – стезю твою переступає. Його не запитуєш: хто ти, бо […]...
5. “Ольвія дальня слів твоїх майже нечутна…” Ольвія дальня слів твоїх майже нечутна, Кола твого наймення губи мої не розімкнуть, Світло розтане, як сніг: темно буде і […]...
6. НІЧ У ЛІСІ Посеред ночі скрикне птах – І ворухнеться в серці страх. І вітер сполохом війне, І щось містично-неземне Шелесне в соснах […]...
7. НОВІТНІЙ КОНЦЕРТ Так немовби – ні батька, ні матері, Ані роду йому, ні коша. В барабані гучнім, в синтезаторі Рознещасна оглухла душа. […]...
8. “Як догнали його на полі…” Як догнали його на полі, – Крикнув гончий: “Агій, поганий!” Батоги – на рамена голі, Кольки терну – в гарячі […]...
9. “Я думав – сам іду. Дорога…” Я думав – сам іду. Дорога, І витребеньочка-ріка, Та дика яблуня-обнога, Та ще сорока з Меджибога, Що у колгоспі “Перемога” […]...
10. ПОДОРОЖНИК Стоїть при дорозі хлопчатко в сорочці рваній: – Я – подорожник, прикладайте мене до рани. Ідуть подорожні – ніхто з […]...
11. “У глибині хрестоматій…” У глибині хрестоматій Імення горять, мов схід. Та в днині, на спрагу багатій, Співець молодий поблід. Квиління – де треба […]...
12. ЗАГРАЛИ ДЗВОНИ Заграли дзвони, заграли дзвони, заграли… Із буйним вітром на перегони помчали. Несуть розраду, несуть потіху з собою І під мужицьку […]...
13. “Ми компромісимо. О, як ми компромісимо!” Ми компромісимо. О, як ми компромісимо! Ми компромісні зовні і в душі. Сліпих ідей гливке болото місимо І ліпимо кустарницькі […]...
14. ИЗ СКАЗКИ – В СКАЗКУ Все твое: тоска по чуду, Вся тоска апрельских дней, Все, что так тянулось к небу,- Но разумности не требуй. Я […]...
15. 32. ЗАХОВАЙ МЕНЕ Заховай мене в рани на Твоїх ногах, щоб плоть моя всякала тлінню в дерево хреста. Заховай мене в рани на […]...
16. “Я мало їв, багато думав…” Я мало їв, багато думав, Ти жирував і мало думав. А в результаті – як же так? – Розумний ти, […]...
17. “Так пахне спека на стерні…” Так пахне спека на стерні Достиглим літом і здоров’ям, Так переповнюються дні І сподіванням, і любов’ю. Але у тихі вечори […]...
18. “За рікою тільки вишні…” За рікою тільки вишні… тільки вишні… тільки вишні Та дорога за тумани утіка. І ніхто мене не чує, і ніхто […]...
19. КАННИ Канни цвітуть над морем… Канни – червоні чайки! Зором своїм червоним Палахкотять над морем, Наче вони не канни – Квіти […]...
20. ДВА МАЛЮКА З БІЛОРУСІ І. ХАТИНЬ 22 березня 1943 року гітлерівські головорізи дощенту знищили село Хатинь – 149 жителів, дорослих і дітей, загнавши в […]...
21. ЗАЖИНОК О, світла радосте – обново, Моя ти, весноньок ясна: За звуком звук, За словом слово, За борозною борозна… Пишу на […]...
22. “Що “я” це “я” – повірити не можу…” Що “я” це “я” – повірити не можу: Ніяких доказів тому нема. Чуття, що їх особі на сторожу Дає природа […]...
23. “Морозе! Ти душа Парнарського співця…” Морозе! Ти душа Парнарського співця. Так, як вона, ховаєш ти в кришталі І подих вод, і трав завмерлих жалі І […]...
24. ДО МОРЯ Чолом тобі, синє, широкеє мореї Незглибна безодне, безмежний просторе, Могутняя сило – чолом! Дивлюсь я на тебе і не надивлюся, […]...
25. “першого зову вівчаря…” першого зову вівчаря і не тільки тому що над ним сіяла зоря двадцять століть тому що був першим кому благу […]...
26. “Сидів я над річкою…” Сидів я над річкою Да й дивився в воду; Чому радощей ніколи Я не бачив зроду? Думав, гадав: за що […]...
27. БЕЗЗАКОННЯ Йому не вірили – і розп’яли За те, що він шукав у них довіри, Цинічно душу мацали, коли Воскрес,- бо […]...
28. ВІДКРИТТЯ ПАМ’ЯТНИКА ШЕВЧЕНКОВІ В ЗВЕНИГОРЦІ Дзвени, горо! Горо, дзвени! Спадає тент, як з віч полуда. Грім Кобзаревої струни Через віки людей розбудить. Тарасе, ось прийшли […]...
29. СЛОВО ДО РОЗСТРІЛЯНИХ Це правда: кров з каміння може змити дощ, червона місяця хустина може стерти, але наймення ваші багряніш від рож горять […]...
30. “Уже тоді, оповесні, коли…” Уже тоді, оповесні, коли Горища пахнуть першим сіном І гарбузи цвітуть між картоплями. Уже тоді прощання полохливе Носив я в […]...
31. ЗАБУТА ЗЕМЛЯ Село вночі свічок не світить, боїться місяця збудити, що жовтим без наймення квітом цвіте в садах, дощем умитий. Густа вода […]...
32. ВІКІНГ І Розвивається долі, в яру, черемшина, А на річці човни – вже готові. Я складаю всю зброю і плащ біля […]...
33. ХЛІБ ТРИДЦЯТЬ ТРЕТЬОГО Жила Вкраїна. Плакала, стогнала. Проте я твердо свідчити берусь: За всі віки безхліб’ям не загнала Нікого в землю Україна-Русь. Від […]...
34. “Під вечір виспів благодатний день…” Під вечір виспів благодатний день, Налитий сонцем, мов бджолині соти. Він був як рік (коли сидиш як пень), Він був […]...
35. ЧЕТВЕР Мені сьогодні тоскно – може тому Що дощ іде. Ах невже тільки тому тільки тому? Місця нема ніде. Сьогодні середа […]...
36. И вновь – порывы юных лет И вновь – порывы юных лет, И взрывы сил, и крайность мнений… Но счастья не было – и нет. Хоть […]...
37. Метелики літають на квітках З кадильниць срібних дим снується І гине в облаках склепінь. В монастирі вечірній спів кінчиться, Гасять свічки, ідуть. Якась черниця […]...
38. “Не раз, бувало, думав я про смерть…” Не раз, бувало думав я про смерть, Не про страшне і непідкупне жниво, І не про те, як мовиться правдиво, […]...
39. “Послав я в небо свою молитву…” Послав я в небо свою молитву: О боже, боже, спини ти кров. Спини ти зваду, подай пораду, Поглянь на діти, […]...
40. МЕТЕМФІСИС А нас, тих, що знали зарані пісню, Заспівають у трави, квіти й коріння, Вітерець хвильовий пролетить і свисне, Тичину блакитний […]...