МОНАХИНЯ

Related posts:

1. ХОДИТЬ ОСІНЬ Чахне літечко старе в нетрях несходимих. Сипле золото з дерев осінь-невидимка. Прокидається сова – хтось траву толочить. Може, мавка лісова, […]...
2. “Поїхали на Сквиру, на гриби…” Поїхали на Сквиру, на гриби, На свіже слово, на меди на темні, Поїхали за тінями орди, Що вічно юні, вічно […]...
3. 20. Ти з Люрду і з Фатіми і з Ченстохови Ти з Люрду і з Фатіми і з Ченстохови, з Люхану, з Апаресіди і з Гуадалюпе! Ти з Почаєва і […]...
4. “Чорнобиль – то для нас на все життя…” Чорнобиль – то для нас на все життя: І проникати, і палити душу, Той час над пам’ять, ніби чорний стяг […]...
5. “Ніч. Б’ють повагом години…” Ніч. Б’ють повагом години, До молитви склав я руки. Сім… і вісім… дев’ять лине – Лине, линуть в тишу звуки. […]...
6. НА ВІТЕР Кинь пісню на вітер, на вітер слова! Десь шепотом віти, десь шумом трава. Не в воду глибоку, а в сонце […]...
7. БІЛЯ МОГИЛИ БОРИСА ТЕНА Високі постаменти, плити, Блиск епітафій, імена… Цей чорний ліс лабрадориту Закрив могилу сумовиту – Відбилась істина земна. Як і життя […]...
8. МЕТЕЛИК В повільних княжих ритмах Метелик – анілева чаша, Спустився на моє плече. Але я не хотіла надужити довір’ям І простягнути […]...
9. “Часу завше не стача…” Часу завше не стача, І трудам кінця немає. А життя, немов свіча, Непомітно догорає. Так воно і догорить, Тихо згасне, […]...
10. Я помираю вас. Така печаль Я помираю вас. Така печаль. Така зоря над віком перестане. Говорить Бог: Прости мені, Іване, прости мені за те, що […]...
11. “Я помираю вас. Така печаль…” Я помираю вас. Така печаль. Така зоря над віком перестане. Говорить Бог: Прости мені, Іване, прости мені за те, що […]...
12. ОСІНЬ Жовтими думками пахне осінь, як листки, летять з дерев пісні: йдуть жінки – грудьми напроти вітру – босі, жовті спомини […]...
13. ТАНКІСТ Сніги! Не сніги, а ріллі, Наорані смертю за мить. І хлопець – одне вугілля – Біля танка свого лежить. Руку […]...
14. ЯНІВСЬКИЙ ЦВИНТАР Ми персонажі “Одіссеї”, що потрапили у викривлені кола. Поема – небо без кінця, а небо – дерево життя, життя записано […]...
15. “Спадала вниз оголена вода…” Спадала вниз оголена вода Просяяна, весела, молода, Як дівчина, що вибігла з ріки: Ряхтіли в сонці стегна і литки, Сміялась […]...
16. ДІАЛОГ ЗНИЗУ 1 Я пишу, щоб Ти прийшов до мене стежкою рядків, бо я тебе не знаю. Але Ти повинен існувати, бо […]...
17. ЖИТТЯ В СЕЛІ У бур’янах сміється жовтими зубами осінь. Наїжились солом’яні хати, каправо дивляться крізь шиби в будні. На вітрі шелестять сухі серця, […]...
18. ГОЛУБ’ЯТА В санаторії зустрілись Сидір і Варвара. Покохались, полюбились, як голубів пара. Він підтоптаний добряче, а вона – ще дівка. В […]...
19. ВЕЛИЧАННЯ Як кадилом задихалося всеночне, і на утренях від ночі віддирали ранок, облипали ризи непорочні шепотом прочанок. Клеїли молитвами без віри […]...
20. СПІВАНКА Зашуміли темні лози Козакові при дорозі. По дорозі блудом ходить, Вороного свого водить, Золоту чашу носить, Капітана слезно просить: – […]...
21. “Жінки і квіти. Квіти і жінки…” Жінки і квіти. Квіти і жінки. Ідуть-минають і роки, й віки, Але в минулі й нинішні часи Над їх красу […]...
22. “Тринадцять руж під вікнами цвіло…” Тринадцять руж під вікнами цвіло, Тринадцять руж – чотирнадцята біла. Тринадцять дум тривожило чоло, Тринадцять дум – чотирнадцята збігла. Тринадцять […]...
23. НАД МОГИЛОЮ БАТЬКА Один тільки раз постукали у двері здушені крики, напіввисказані слова, квіти в руках нашіптували молитви, птахи витягали скрипки з горел […]...
24. ЗНЕМІГСЯ Я ЖИТТЯМ Знемігся я життям, грізний опир одчаю Приссався до душі, як той страшний поліп. Стою, як торс журби, дивлюся в даль […]...
25. “Коби я міг, як тії білі квіти…” Коби я міг, як тії білі квіти, Що на твоїх чарівних грудях в’яли,- Коби я завжди міг при тобі мріти, […]...
26. “Багато в мене фотографій давніх…” Пам’яті Володимира Затуливітра Багато в мене фотографій давніх, Де подруги мої в далекі дні Не мали ще по жодному виданню, […]...
27. ЛЮБИТЬ. МОЛИТЬСЯ. ПЕТЬ Любить. Молиться. Петь. Святое назначенье Души, тоскующей в изгнании своем, Святого таинства земное выраженье, Предчувствие и скорбь о чем-то неземном, […]...
28. ЛІСОВА ФАНТАЗІЯ Коли не спиться, блудний сину, опівночі в хатині лісовій, коли у лісі та один-єдиний, – тоді стаєш ти справді сам […]...
29. XLIII. “Де ти?” Де ти? У лябіринті твого тіла тебе шукаю. Немов луна, літають мої руки по білих коридорах твоїх членів. Знайти, як […]...
30. “Минеться ніч, розвієсь тьма…” Минеться ніч, розвієсь тьма, Просниться чорний сон. Настане день! Життя, весна Загляне до вікон. Та нім мине недолі час, Нім […]...
31. ЛІЧБА Многовмістима ця лічба все зрахувала: дати, роки і розіклала на губах минувшину на “доти” й “доки”. Розкинеш руки – ось […]...
32. “Іде кіт через лід…” Іде кіт через лід Чорнолапо на обід. Коли чує він: зима Його біла підзива. – Ти чого йдеш через лід […]...
33. ТРАВЕНЬ Люблю я місяць вибраний у році, Коли рожевість пухом огортає Брунатний стан мигдалів молодих, Коли ще небо протирає очі, Ясні […]...
34. ДВА ЖИТТЯ ВІДДАЛЕННЯ 48. Злітає листя з любови, бушує вітер по буднях. Як перейдем до себе крізь гори глухих полуднів? 49. Завішені над […]...
35. ДИТЯЧІ ВІРШІ Моя душа – налякана дитина, А наді мною кат стоїть. Мене Він б’є. Дубова паркет ина – І кров моя, […]...
36. Осіннє надвечір’я Осінь бреде золотими садами, Гронами грає рясний виноград. Схоже майбутнє на чашу з плодами, А пережите – на стишений сад. […]...
37. “Загорівся мак…” Загорівся мак (Квіти повеселіли). Хтось украв Уночі вогонь. (Згорнули квіти Свої пелюстки У сум). Чи засвітиться той, Кому подарували Мак?...
38. РЕЙД За елеватором маяк на роздоріжжі бур і мряк у білій піні, наче в крейді, – на урвищі в зеленім рейді, […]...
39. СІМ 1. Прибуде з розпущеним голосом, пригорне тебе, приголосить словами, і будеш наївно розніжений, будеш безтямний. Прийде і закутає шепотом пригорне […]...
40. “Пройду лугами до ріки…” Пройду лугами до ріки, У лісі поблукаю: Пташки, дерева і квітки – Земна подоба раю. Вернуся потім до людей. У […]...