МАЙЖЕ КОЛИСКОВА
Хлопчик: Мамо, сонце знов заснуло на сосні.
Мати: Заснуло, сину, між гілками.
Хлопчик: І гріє там хрущів?
Мати: З жучками.
Хлопчик: І тато вернеться тепер з війни?
Мати: Так, сину… з-під далекої землиці.
Хлопчик: Коли не буде сонця на сосні.
Мати: Як холодом повіє від криниці.
Хлопчик: Бо, ти казала, татові, як темно, легше йти.
Мати: Вночі від сонця не болять його очиці.
Хлопчик: Сьогодні він направду вже прийде?
Мати: Лягай. І він тобі присниться.
Хлопчик: То засвіти в вікні, щоб він не заблудив.
Мати: Воскову свічку будемо світити,
щоб духи праведників прийняли.
Хлопчик: Вони хотять його забрати?
Мати: Це так говориться про тих, що відійшли.
Хлопчик: І повертаються з війни до хати.
Мати: Вертаються у сні.
Хлопчик: І тато принесе мені хрущів,
що лазять вечором по небі?
Мати: Лягай, і тато назбирає їх для тебе.
Хлопчик : Щоб тільки уважав і місяць не розбив.
Мати: Він знає, як по небесах ходити.
Хлопчик: А для тебе тато назбирає квітів.
Мати: Спи, дитино, спи.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)