2. І
А хто ж тебе так рано упоїв,
зелена зелино?
А хто ж тобі сорочку розпанахав
біленьку?
Чи ти ішла тим лісом мовчазним
до діда в гості
і кучеряві веселі опришки
тебе спіймали?
А хто ж тебе так дуже упоїв,
зелена зелино?
А хто ж тобі сорочку розпанахав
мережану?
Чи то ж той циган з дукачем у вусі
так дико грав на скрипці,
що ти, в гарячім тропачку, забувшись,
розхристалась?
А хто ж тебе так міцно упоїв,
зелена зелино?
А хто ж тобі сорочку розпанахав
на пазусі?
Чи то ж ті хлопці, бистрі, як соколи,
так буйно вихором неслися,
що ти й собі за ними захотіла
летіти в безвісті?
А хто ж тебе так п’яно упоїв,
зелена зелино?
А хто ж тобі сорочку розпанахав
догола?
Чи то ж не ватаг той, як сонце, ясний,
молоденький,
навчив тебе з гарячих уст червоних
пити солодке вино?
А хто ж тебе так радісно впоїв,
зелена зелино?
А хто ж на тобі, маминій дитині,
сорочку розпанахав?..
Related posts:
- ПРОВИНА ПЕРЕД ВСЕСВІТОМ З тобою разом народилось Слово, Якому слід звучати на вітрах І проростати правдою в дворах, Та ти побачив: люди, наче […]...
- ТУНГУНСЬКИЙ БОГ Я ж тебе вистругав, боже, З такого смаглявого дерева! Я ж вороною пір’їнкою вуса тобі малював! Я ж тобі, боже, […]...
- ЗРАДЖЕНА МРІЯ Я всесвітня Мрія, Я Діва Марія, Любов і Надія. Породила сина Від Духа Святого (що кому до того?) Люлі мій […]...
- 2. Нав’язливий сон Ніколи більше, зриваючи квітки болиголова, не затру собі ними очі; знаю: після цих дощів виростуть великі жовті безсмертники, що нас […]...
- ДО МОРЯ Чолом тобі, синє, широкеє мореї Незглибна безодне, безмежний просторе, Могутняя сило – чолом! Дивлюсь я на тебе і не надивлюся, […]...
- РОЗМОВА НА ПЛЯЖІ – Дві години стежу я за тобою, друже. Видно, в тебе до жінок серце не байдуже. Походжаєш по піску чи […]...
- “Ми восени таки похожі…” Ми восени таки похожі Хоч капельку на образ божий, Звичайне, що не всі, а так, Хоч деякі. Крутий байрак, Неначе […]...
- Не возводять ні мости, ні вежі Не возводять ні мости, ні вежі псальмопівчі. Як тобі меж ними? Доторкає до волосся вечір язиком вологим і незримим. Дівчинко, […]...
- КОЗАРЛЮЗІ ЛОБОДІ, посилаючи йому “Байду” На мене скрива, мов вовки з байрака, Дивились-позирали мудреці, Що в мене думка з ними не однака: Вони-бо знані на […]...
- МОНЕТА Імперіал з дворів монетних Риму, Карбований не знати як давно. Конкістадор завіз тебе до Криму, Коли приплив по золоте руно. […]...
- ПЕРША КОЛИСКОВА Спи, моя дитино золота, Спи, моя тривого кароока. В теплих снах ідуть в поля жита, І зоря над ними йде […]...
- Постать голосу Я ніколи ні про що не запитував ні в тиші, ні в грому, які жили зі мною поруч. Я мовчки […]...
- Дон Кіхот Дарма, дарма, що злинули віки, що на кольчузі потьмяніли діаманти – та знов тебе несе на вітряки бажання слави, зване […]...
- “сонна осінь з голубами янголів…” сонна осінь з голубами янголів. щось воно на денці тік то так. я б тобі повірив би та я б […]...
- КВІТИ НА ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ 1. Завтра день твого народження, і колір цих двадцяти чотирьох червоних троянд, які я післав тобі, описує, як без міри […]...
- КІТ І ЛИС Раз Кіт і Лис пішли собі в дорогу А у дорозі, бач, балакається много Пустого й чемного. “От, – каже […]...
- Сутеніє в ліхтарні літа зелена шиба саду вітрами вибита однаковішаємо тільки вогонь залишається вірним собі однаковішаємо небо вужчає черкають в ньому […]...
- КОЛО Сорочку гамівну на душу не зодягнеш. Та все одно – весна, і видно, як під вечір висять в повітрі білі […]...
- ГАРЯЧА ДОРОГА Розторочивсь поділ сорочки, бо пльондравсь довго по росі: на литках споришу листочки, під п’ятами гаряча сіль. Тепло твоє земля вбирала, […]...
- “Тільки далеко від тебе…” Тільки далеко від тебе Я твою близькість відчув, Тільки в журбі за тобою Я своє щастя знайшов. Чом не родився […]...
- “Не чіпай наші сиві минулі тривоги…” Не чіпай наші сиві минулі тривоги! Ми далеко тепер від інтриг і халеп! Мені сяють – твій ніс, твої плечі […]...
- ПАМ’ЯТІ БАТЬКА Прощай навіки, батьку, і прости, Не часто я писав тобі листи, За суєтою невідкладних справ До тебе в гості рідко […]...
- 1N Жінка що віддається не часто І таїть у собі стриманості красу – Ніби собі самому – каже – що своє […]...
- “Ой діброво – темний гаю!..” Ой діброво – темний гаю! Тебе одягає Тричі на рік… Багатого Собі батька маєш. Раз укриє тебе рясно Зеленим покровом,- […]...
- СИНОВІ Ти був іще малий котигорошок, Така собі одна із людських мошок, Що виповзли на сонце, бо весна Тепло лила із […]...
- МОЯ СЕРДЕЧНА УКРАЇНО Моя сердечна Україно, Країно юнацьких мрій! Не раз я падав на коліна І кликав: – Я твій! Я твій! Про […]...
- ІІ. “Та звелася з-за лиману…” Та звелася з-за лиману Хмара темно-сиза, Полоснули ятагани – Блискавки – донизу. І вітри на перепутті Загриміли цепом, Розірвали свої […]...
- ЗИМА Сніг спадає і скрізь так біло Ніби тіло Лебідки білосніжної Прозорий вітер з біловіт На цілий світ Скидає плями дивовижні. […]...
- ЗАКОХАНИЙ ЧОРТ Закохався чорт рогатий В гарну молодичку, Яка мала чоловіка Й доню невеличку. Чоловік, уранці вставши, Йде токарювати, А чортяка крізь […]...
- “Я промчався тунелем тих літ…” Я промчався тунелем тих літ, де лиш протяг і втома, і малим повернувся на світ, та змаліли і вдома ті […]...
- ПОПРІКИ Що я з тобою Маю робити, Що ти не хочеш Мене любити? Чи за тобою Все жалкувати, Чи все кохання […]...
- ІЗ “CREDO” Ми помремо, вітри скелети наші Поточать, пилом над лісами рознесуть. Уже стискає груди тяжко кашель, І не промовлю з уст […]...
- “Ой, була собі Оксана…” Ой, була собі Оксана, та як був собі Іван… Та схопилась шура-бура, ще й любовний той роман. Ах! ах! Темні […]...
- “Кропивка на ставу цвіте і пахне…” Кропивка на ставку цвіте і пахне, Мигдалі й мед розточуючи звільна. Забуте вчора і брудне і жажне, За поплавцем слідкують […]...
- “Я роздягнув тебе в уяві…” Я роздягнув тебе в уяві І вивів голу на поля… Як діти, колоски тужаві До тебе бігли віддаля. Твоє чоло […]...
- БАЛАДА ПРО ЗРАДУ В. З. За тими дверима, де шепоти хтиві і знада, Хмільні поцілунки й лукава олжа та бравада, За тими дверима, […]...
- Божий вихор (диптих) ……Пам’яті Володимира Івасюка І Нас вовік не було. Ні малих, ні великих. В Україні Вкраїни замало вовік. Та на диких […]...
- МИКОЛА ЗЕРОВ Немов нестримний, пристрасний рапсод, В античні гори торував догори, Різьбив сонети, карбував еклоги І мідний дзвін Горацієвих од. Для тебе, […]...
- ІМПРОВІЗАЦІЯ ОПІВНОЧІ 1. Постукаєш у двері. Гострі кроки по засмічених дошках підлоги, і лице – зелена пляма в коридорі : у мене […]...
- “Благословляю час той, і годину…” Благословляю час той, і годину, І ту ясну невимовну хвилину, Як я, об’їхавши світ-Україну, Тебе побачив, над людей людину. В […]...