Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







Дон Кіхот

Дарма, дарма, що злинули віки,
що на кольчузі потьмяніли діаманти –
та знов тебе несе на вітряки
бажання слави, зване Россінантом.

Воюй, воюй із ними і забудь,
що справжні кріпості існують ще на світі.
За подвиги достойну вознесуть
тобі хвалу в двадцятому столітті.

Тут зрозуміють лицарський порив,
тут зрозуміють, звідки ти і хто ти…
Хоч на землі вже мало вітряків,
зате на ній багато донкіхотів!

Вітряк задумливо осмислює свій рух.
Надвоє переламується шпага.
Тож грайся у безумство одчайдух,
тоді й повірять, що у тебе є одвага.

Тоді вже в орденах у тебе грудь
і вже на плечах в тебе позолота…
І всі тебе героєм назовуть
й ніхто не зважиться назвати…
донкіхотом.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Дон Кіхот - ЧУБАЙ ГРИГОРІЙ