БІЛЯ НАДГРОБКА ЄВГЕНА МАЛАНЮКА

Related posts:

1. ОСТАННІЙ Настане день скорботи світової – І попливе у лодії труни За вічний круг і пруг Останній Воїн Великої, Священної війни. […]...
2. ВОНА ТАМ Є Стояв я сам-один, немов на варті Забутий вояк у чужій землі, І України я шукав на карті, Шукав, шукав, та […]...
3. “Під вечір виспів благодатний день…” Під вечір виспів благодатний день, Налитий сонцем, мов бджолині соти. Він був як рік (коли сидиш як пень), Він був […]...
4. КАНАДСЬКИЙ СЛАВЕНЬ (Український різновид) Канадо, ти – наш дім, твоя земля До всіх синів, як мати, промовля. Палкі серця тобі несуть Любов і славну […]...
5. Чорніє лід біля трамвайних колій Чорніє лід біля трамвайних колій, Синіє в темних улицях весна, Мого юнацтва радість осяйна Встає назустріч нинішній недолі. “Це справді […]...
6. БІЛЯ ОЗЕРА У ЛІСІ Темний ліс, стежина біла: чудно так, немовби сниться… – Причаїлась то лисиця? – Ні, гілляка поруділа: хтось її зламав і […]...
7. УКРАЇНСЬКИЙ ПОЛІТИКУМ Отак і продаються прапори: Такі собі дешеві дипломати – Перевертні не вибулі із гри, Що не змогли себе реформувати. І […]...
8. “Оця мерзота біля тебе…” Оця мерзлота біля тебе, Якої ти й не помічав За накипом щоденних срав. Якої бачити й не треба Во ім’я […]...
9. “Нехай з поміж усіх ти мов зірниця сяєш…” Нехай з поміж усіх ти мов зірниця сяєш, Хай цінний скарб краса твоя І чарами її ти всіх собі звабляєш, […]...
10. “Не знаю і сам я, за що так люблю…” Не знаю і сам я, за що так люблю Безщасную тую Вкраїну мою? За що так кохаю? І що у […]...
11. “Стою біля відкритого вікна…” Стою біля відкритого вікна. За ним веселий дощ пружинить кроки. У кожній краплі зріє світ широкий І свіжа сила ярого […]...
12. БІЛЯ ДЖЕРЕЛА Нам треба жити… Мамо, мамо! Життя – як мить, як сивий дим. І так його на світі мало, що не […]...
13. ПОЕТ Я жив не раз, хоч не в одній оправі, Вмирав не раз і знову воскресав, Серцями людськими, мов каменем, кресав, […]...
14. Я ВЧОРА СТРІВ ДИТЯ БІЛЯ ВОРІТ Л. Вишеславському В моїм блокноті слід ще мирних днів: Адреси друзів, задуми безхмарні… О як би я, о як би […]...
15. ЗОЛОТИЙ ГРЕБІНЕЦЬ З ЧОРТОМЛИЦЬКОГО КУРГАНУ Білі ребра дерев, чорнота стовбуриста, і пробоїни в кронах, щоб срібло цідить, – натекло холодів, аж повітря прокисло, лиш під […]...
16. ПРЕДКАМ, У ДНІПРІ ХРЕЩЕНИМ ” У Христа хрестилися…” В Дніпрі – у водах нашого Йордану – Ви купіль прийняли святу, Ви зодяглись у віру […]...
17. МІСТ Труд його за належне усякий приймав, І ціни йому справжньої доти не знали, Поки вільно по ньому ішли й проїжджали, […]...
18. МОГИЛА Там, де виснуть, як мокрі мішки, небосхили І, задумавшись, гори стоять навкруги, Ледь видніє чиясь безпритульна могила, Мов сирітка, загублена […]...
19. КОЛИ УВІРВЕТЬСЯ ТЕРПІННЯ Коли увірветься терпіння І душу розпанаха злість, Піду, де хмари білопінні Крутий за містом зводять міст. Щоб через ту дугасту […]...
20. МІЙ ПРИВІТ В екстазі чарівнім я голос свій знайду голос борця і з прапором своїм у люди з ним піду співати буду […]...
21. Можна можна ще певен час видимістю себе од смерті рятувати так мертве сонце дивиться у зелену воду і слухає шелест її […]...
22. Із циклу “ВЕСЕЛКА” ОСТАННЯ ПІСЕНЬКА – Веселко, Веселко, чи маєш свою Вкраїну? – А моя Вкраїна – то небо синє після чорного. – […]...
23. “Марко Поло казав неправду, коли…” Марко Поло казав неправду, коли запевняв, нібито мули, воли, осли над проваллям пітьми і тібетом імли привели його далі на […]...
24. “Яка любов мені наснилась!..” Яка любов мені наснилась! Я аж заплакав уві сні. Вона була – як вища милість, Навік дарована мені. Вона, як […]...
25. КОЛИСКОВА Мiсяць яснесенький Промiнь тихесенький Кинув до нас. Спи ж ти малесенький, Пiзнiй бо час Любо ти спатимеш, Поки не знатимеш, […]...
26. НА ПОКРОВУ Ніхто не знав, що це – міражний храм. Лиш руку простягни – зникає він навіки. У себе входять і моря […]...
27. БІЛЯ ДНІПРА – Пет-ре! Іва-не! Ма-рі-є! – По складах переносимо власні ймення на той бік, де іскри святкують свою нетривалість, блукаючий дим […]...
28. БІЛЯ НЕМИНУЧОГО Довкола ліс і ліс густий… А тут галявина біля старого дуба. Він затіняє сонце – то ж дивлюсь, Неначе від […]...
29. БІЛЯ КРИНИЦІ Стоять жінки біля криниці, Туманом тягне від ріки. В садах шаліють різні птиці, У відрах плавають зірки. Розмова. Свіжість вечорова. […]...
30. БІЛЯ ВОГНЮ Біля вогню, опівночі, у полі – Високі зорі, думи урочисті – Сидять собі, вечеряють поволі В тісному колі друзі-трактористи. Постав […]...
31. БІЛЯ СТАРОГО ДУБА Тисячолітні велетні-дуби, В живу броню закована могутність! Скажіть мені, ви вільні, чи раби – У чому ваша сила, ваша сутність? […]...
32. БІЛЯ МИСЛИВСЬКОГО ДОМУ Стою бентежний на високій кручі, Де Хорті збудував Мисливський дім. І чую звуки ловів, рев могучий, І голоси, котрі лунали […]...
33. БІЛЯ ПАРТИЗАНСЬКИХ МОГИЛ Од хмарки тінь упала на долину, А на долині, схоже на людину, В німій скорботі дерево стояло І, як дитину, […]...
34. “Біля пригаслого багаття…” Біля пригаслого багаття Посеред лугу уночі Згадалось раптом біле плаття І поцілунки при свічі. Незнана сила воскресила На мить якусь […]...
35. ЖЕРТВА БІЛЯ КРИНИЦІ Стікає каменем криниця, пашить полин вітрів, сковзає по цямринні громовиця і терпне деревій років. Присядемо до тихої розмови, зітремо з […]...
36. БІЛЯ ПАМ’ЯТНИКА О. БОРКАНЮКУ …А він – стоїть на постаменті: “Візьми у наших гір снаги. Ми вибороли їх у смерті, щоб мерли наші вороги! […]...
37. “Гаї шумлять біля потоку…” Гаї шумлять біля потоку, Де хвиль весняна течія. Прощай, кохана кароока, Прощай, пораднице моя. В далекий край я від’їжджаю, А […]...
38. БІЛЯ МГАРСЬКОГО МОНАСТИРЯ На цій горі, на пагорбі печалі, Де все болить – від квітки до хреста, – Ідуть дощі вдовиними плачами… На […]...
39. “Біля груби так святково…” Біля груби так святково вип’єш чай і будеш знов переважувати слово, що вимірює любов. Треба руки нам зігріти, не сполохавши […]...
40. РОЗДУМИ БІЛЯ ЦВИНТАРЯ Зупинився край кладовища – Ні історії, ні імен… Духу прагнеться вище, вище, І сягати глибоких давен. Але пам’ять на диво […]...