ЗАГАДКА З РОЗГАДКОЮ

Related posts:

1. ЗАГАДКА ДИТИНСТВА Враження дитинства – ясновесні! Слів краса! Звідкіль іде вона? Наче загадки якісь чудесні: рідна мова – дивна дивина! Вперше у […]...
2. ВІРШ – ЗАГАДКА Дмитру Герасимчуку Люблю пригоже надбистрянське місто, З часів далеких в ньому я осів. Тут стрів кохання, мов із зір намисто, […]...
3. КЛАСНА ЗАГАДКА Іще одна загадочка для вас: прикметник означа найвищий клас, споріднений з іменником співзвучним. Лиш Й на К в кінці змініть […]...
4. “Є вірші – квіти…” Є вірші – квіти. Вірші – дуби. Є іграшки – вірші. Є рани. Є повелителі і раби. І вірші є […]...
5. ЗАГАДКА В-ці К-б Коли зблисне річка в рогозі, під сонцем ринучи в стави, я босі ноги згадую в грязі, що мовчки […]...
6. ЗАГАДКА Слова на аркуші – думок непевна тінь, Роз’ятрює повіки сіль утоми. Дивлюся на шпитальність білих стін І чую – кров […]...
7. “Коли до губ твоїх лишається півподиху” Коли до губ твоїх лишається півподиху, коли до губ твоїх лишається півкроку – зіниці твої виткані із подиву, в очах […]...
8. ТІЛЬКИ СПОГАД Він: – Було це так давно, що й родимок на тілі я вже би не згадав: сузір’я їх сумні ще […]...
9. “Акутагава…” Акутагава за десять років зумів досягти такої чистоти стилю що його можна порівняти не боячись перебільшення з пташкою яка співає […]...
10. З ОДНІЄЇ МИ РОДИНИ Загадка З однієї ми родини від Андрія до Ярини. Як по одному, самі, ми буваємо німі, хоч і маєм різні […]...
11. БЛАКИТНА ПАННА Має крилами Весна Запашна, Лине вся в прозорих шатах, У серпанках і блаватах… Сяє усміхом примар З-поза хмар, Попелястих, пелехатих. […]...
12. “Зелений луг, веселий пух…” Зелений луг, веселий пух і біла конюшина. І котиться луна за пруг – вишнева намистина. Не наступай на трійчаки, на […]...
13. ГАЛИНА ЗДОРОВКАЄТЬСЯ Була Галина Гарна і молода, Та глуха, як в урвищі глина, Глуха, як ставкова вода. Одягне зранку Вишиванку І празникує […]...
14. ЧЕРЕЗ ЛІС З оленкою в руці сидів я на узліссі: метелики цвіли, снувала мурашва, світилася трава, і промені навскісні, лунаючи, ішли крізь […]...
15. “Вже холоне, замовкає, в’яне…” Вже холоне, замовкає, в’яне Серце… І сльоза скупа – з очей. Та не гасне дух. І дух повстане, Знову крильми […]...
16. ЛЕТИ, МОЯ ДУМО Лети, моя думо, в вечірню годину Далеко-далеко відсіль. Лети, моя думо, у тую хатину, Що слухає казку топіль. Жила в […]...
17. ЗАКЛЯТТЯ Сиди, і думай, і печальсь, і все питай себе: чому і ти катуєшся: “чому?” – а відповіді не даєш; коли […]...
18. ЛІНИВОМУ НЕ РОЗГАДАТЬ НІКОЛИ Загадка Лінивому не розгадать ніколи, кмітливому на відповідь – хвилина. А буде наша загадка така: три букви, означають те, що […]...
19. МОЄ МІСТО Місто моє, закосичена квітко, Серця відрадо, бентего душі, Зором сягаю в минувшину, звідки Кличу на світ синьоокі вірші. Голос їх […]...
20. ПЕРША КОЛИСКОВА Спи, моя дитино золота, Спи, моя тривого кароока. В теплих снах ідуть в поля жита, І зоря над ними йде […]...
21. НА ЗОЛОТИХ ПАРУСАХ Красуня задумана осінь Золоті паруси нап’яла. І сонце променем косим Мене протяло, мов стріла. Із прекрасним на серці болем, Із […]...
22. “Ромашко – Офеліє з рідного отчого поля…” Ромашко – Офеліє з рідного отчого поля, дівочносте й цното моєї святої землі! Сьогодні з тобою зустрівся – і душу […]...
23. “Блакить мою душу обвіяла…” Блакить мою душу обвіяла, Душа моя сонця намріяла, Душа причастилася кротості трав – Добридень я світу сказав! Струмко серед гаю, […]...
24. ЖУРАВКА Прощай, білокрила журавко! Розтанула тінь голуба. У росах туманного ранку зоріє пушинка-журба. Ще крила у тебе не кволі, лети, в […]...
25. БАЛЯДА ПРО СВЯТУ КЕКИЛІЮ Півні над ранок: “Братки на шибах! Братки на шибах! Янгол в киреї? Зірка з вертепу? Чиї то руки Білі лебідки, […]...
26. НАПИС НА КНИЖЦІ А. Л. Далекий друже, Леготе Андрію, Прийміть поетові поета дар. Я часто згадую й постійно мрію Про хати Вашої гостинний […]...
27. БАЖАНЯ Як ткаля тче килим, натхненна, святкова, Так вірші складаю я – слово до слова, Щоб кожен мій вірш Був красивий […]...
28. “Я не вмирав ніколи – я живу…” Я не вмирав ніколи – я живу З тих пір, як води землю оросили, Ні, я не вірю в темряву […]...
29. “Поза тихий за Дунай…” Поза тихий за Дунай, Де мій сокіл пробував, Лети, гадко, в чужий край, Де го туга обгортає. Неси душу там […]...
30. ПРАВДА І прийшла вона, і сказала, Охопивши могильний мох: – Я всі сльози твоїх злизала Із потрісканих щік епох. І в […]...
31. “Нащо, нащо тобі питати…” Нащо, нащо тобі питати, Чи я люблю тебе, чи ні… О, легше серце розірвати, Ніж знати відповідь мені. Чи я […]...
32. НІЧ У КАРПАТАХ Красива ніч, велика ніч, Як марево сторіч. Достиглий місяць з висоти Освітлює хребти. По каменю мій кінь ступа, Вузька моя […]...
33. “Закрию очі…” Закрию очі, – Поринаю У блакить очей твоїх. На лекціях – Тільки про тебе мрію. Коли дзвінкий, Мов чисте небо, […]...
34. СПОГАД ПРО СЕРПЕНЬ Літо поволі до осені йшло, Сонце уже не палило, а гріло, Мирно лежало в долині село, Море штормами іще не […]...
35. КОВАЛЬ Коли докоряють, навіщо коваль виковує аж до світанку велетенські підкови, то їм у відповідь молот відкрешує іскрами люті зорі....
36. ЧАЙКА Де на твердиню скелі напролом Прибій жбурляє хвиль гримучі брили, Там чайка-цяточка прудкі розп’яла крила, Зліта і падає, черкаючи крилом […]...
37. “Знов вітри над землею, вітри…” Знов вітри над землею, вітри І блакить, і розриви, і дим Сонну землю черкає згори Смерть черкає крилом голубим. Ширше […]...
38. “Роздмухавши гнівні зорі…” Роздмухавши гнівні зорі, Біблійний гуде борвій. О серце! В якому горі Забутись душі моїй? Світи – попелища храмів, Народи – […]...
39. “І як тепер тебе забути…” І як тепер тебе забути? Душа до краю добрела. Такої дивної отрути я ще ніколи не пила. Такої чистої печалі, […]...
40. АВТОР ЖАЛКУЄ І АПЕЛЮЄ Визнати мушу – жаль мене бентежить, Я складав вірші – іншим честь належить. Так ото бджоли – мед самі збирають, […]...