“Ні, я вірю, що знову піднесу…”
Ні, я вірю, що знову піднесу
До уст пугар пречистих цих напоїв.
Я знав, я знаю й знатиму красу,
Якою душу напував і гоїв.
О музико безповоротних літ,
Надій і марень тіньові алеї,
І снів, і днів бренькливий перепліт,
І світ любові першої моєї, –
Ти, мов гірчаві пахощі суниць,
Цих лісових, достиглих лалів, –
Перед тобою я схиляюсь ниць,
Ні, не з жалю, не з марної печалі,
А з радості, що й досі до дрібниць
На все життя, а може, навіть далі
Я пам’ятаю, сутний світе мій,
Твоє тепло, і пахощі, і тайни.
Світися, світе, не вгасай, теплій
І в час прощання, темний і відчайний.
1944
(2 votes, average: 3,50 out of 5)
Related posts:
- І ЗНОВУ ПРОЛОГ Маю день, маю мить, маю вічність собі на остачу. Мала щастя своє, проміняла його на біду. Голубими дощами сто раз […]...
- “Молюсь і вірю. Вітер грає…” Молюсь і вірю. Вітер грає І п’яно віє навкруги, І голубів тремтячі зграї Черкають неба береги. І ти смієшся, й […]...
- І знову дощ і знову знову знову і знову дощ і знову знову знову ми мовчимо і знову мовчимо і знову не наважимось немов глумливий дощ підслухає […]...
- “І знову десь на обріях помалу…” І знову десь на обріях помалу Розгойдує незримі хтось кадила І синявою стеле, як бувало… І знову моя Осінь десь […]...
- “І знову світ на грані катастрофи…” І знову світ на грані катастрофи, І торжествує підлий сатана, Торує людство шлях свій до Голгофи, Гряде остання світова війна. […]...
- “А може, знову на Ірпінь…” А може, знову на Ірпінь Мені назавтра шлях проляже, І Морозенко з білих скринь Своїх скарбів мені одважить? І луг, […]...
- “Я кину все. Я вірю в кілометри…” Я кину все. Я вірю в кілометри – обвітрені, задихані і злі. Багато їх у матінки Деметри, Котра була богінею […]...
- СВЯТО СПОМИНІВ А пух з тополь, як перекотиполе, А може, як у жмені теплий сніг… Це все твоє. І знову серце голе, […]...
- Ти знову повертаєшся в той дім Ти знову повертаєшся в той дім, де, мов гіркі сувої самовидця, лежать роки. А вже прийдешні лиця біліють, ніби маски […]...
- ПОЛЕЧУ Я, МАМО Ти знову, мамо, у печалі, хоч серце все мені прощає, усе прощає, та болить. Злечу зі світу за хвилину і […]...
- “І знову брата брат…” І знову брата брат Веде в цегляну нішу. І плаче брату брат, І гірко в очі дише. І каже брату […]...
- “Якби зустрілися ми знову…” Якби зустрілися ми знову, Чи ти злякалася б, чи ні? Якеє тихеє ти слово Тойді б промовила мені? Ніякого. І […]...
- “Мій боже милий, знову лихо!..” Мій боже милий, знову лихо!.. Було так любо, було тихо; Ми заходились розкувать Своїм невольникам кайдани. Аж гульк!.. Ізнову потекла […]...
- “І знову цілу ніч верзлося…” І знову цілу ніч верзлося: біжу зацькований, мов звір, і слід кривавиться на росах, і піт рудий туманить зір. І […]...
- “Поспати знову птахи не дали…” Поспати знову птахи не дали, У саклях сонце вікна заливає, Проміння мчить, немов живі вали, Мов океан, що острови змиває. […]...
- “І знову гуляють сніги…” І знову гуляють сніги, І знову морози тріскучі, І схилені верби плакучі Стоять наче срібні стоги. Зрівняла зима береги, Ріку […]...
- “Гроза пройшла… зітхнули трави…” Гроза пройшла… зітхнули трави, Квітки голівки підняли, І сонце, тепле і ласкаве, Спинило погляд на землі. Здаля розвіялись тумани, Знов […]...
- КВІТНЕВИЙ ГОМІН О чарівнице, ніч весняна! Ти повна звабних таємниць. Я до землі схиляюсь ниць: Вона вологою духмяна, Теплом одвічним зогріва. Ступнеш […]...
- І ЗНОВУ ПРИСНИЛИСЬ МЕНІ І знову приснились мені мої ненаписані вірші, Малі потерчата з таємного світу казок, Були б вони може від інших поезій […]...
- “А нумо знову віршувать…” А нумо знову віршувать. Звичайне, нишком. Нумо знову, Поки новинка на основі, Старинку божу лицювать. А сиріч… як би вам […]...
- “І знову сам воюю проти себе…” І знову сам воюю проти себе – Два чорти скарапудились в мені. Один волає: “Зупинись! Не треба!” Штовхає інший: “Не […]...
- “ЗНОВУ ВИЗРІТИ ЗЕРНАМИ СЛІВ…” Знову визріти зернами слів Переливам перлиним у небі! Голубами вже ранок присів На привітні гілки яблуневі. Чепуриться ранкове гілля І […]...
- “Печаль одвічна, вікова печаль…” Печаль одвічна, вікова печаль У нинішніх Марій, як і в Марій колишніх. Лягає тінь на лиця, як вуаль, На рід […]...
- “тризна острова втята в страх…” тризна острова втята в страх знову з бруньок вилазять оси і якийсь шолудивий птах у сокири подушне просить знову корчаться […]...
- І знову дні руді та бурі І знову дні руді та бурі, такі щасливі та сумні! Ми не обернемо на бурі свої ридання і пісні. Невже […]...
- “Переписую знову чомусь…” Переписую знову чомусь куці ролі забутої драми, і повірить, як завше, боюсь в те, чого і не буде між нами, […]...
- “Знав той же Сфінкс, і знову жде одгадок…” Знав той же Сфінкс, і знову жде одгадок. Повзуть залізні змії по степах. Дедала бистроумного нащадок Пливе, як хижий і […]...
- “От і знову в позолоту…” От і знову в позолоту Одягаються Карпати – Літо скінчило роботу, Літо хоче подрімати. Ти ж трудися на здоров’я, Люба […]...
- “Вві сніг наш заєць знову задрімав…” Вві сні наш заєць знову задрімав. Якби не в сні, то де бі йому дрімати? На теплу землю вухонько поклав […]...
- ЗУСТРІЧ Знову яблуні буйно цвітуть І лунає знайомий мотив: Ви мене й не любили, мабуть, Я ж без вас ані дня […]...
- “І знову день за книгами пройшов…” І знову день за книгами пройшов, Душа впивалась думами й чуттями, А за вікном розквітлими садами Торжествували травень і любов. […]...
- “Знову сонце зійшло…” Знову сонце зійшло, День прибув… Як мене не було, Де ж я був? Мабуть, жив у зорі – В напівсні; […]...
- І знову день – мов світлі соти І знову день – мов світлі соти. Свій шлях облітує бджола. Поезія – моя робота, Душі й бентежного чола. Щодня. […]...
- Знову лежу Знову лежу серед сонних ромашок, Поглядом птиць проводжаю І на тополі два імені наших Понад собою шукаю. Ось вони – […]...
- В казематі (“Чи ми ще зійдемося знову…”) XII Чи ми ще зійдемося знову Чи вже навіки розійшлись? І слово правди і любові В степи і дебрі рознесли! […]...
- “…і знову ти прийдеш…” …і знову ти прийдеш така тендітна як дівчинка-стеблинка вдихну терпкий цей аромат життя губами торкнусь троянди пелюсток едему сад затьохкає […]...
- “Я дома. І знову ночами…” Я дома. І знову ночами Наснюся я сам собі… Пливу не човном, а ночвами На хвилі на голубі. А мати […]...
- “За пишним святом – знову будні…” За пишним святом – знову будні, Одноманітні дні й труди. Так є, і так було завжди, І так, мабуть, довіку […]...
- “І знову надходить весна…” І знову надходить весна, І ріки з-під льоду скресають. Заклично цвіте далина, І з вирію птиці вертають. Летять вони вдень […]...
- “Світе ясний! Світе тихий!..” Світе ясний! Світе тихий! Світе вольний, несповитий! За що ж тебе, світе-брате, В своїй добрій, теплій хаті Оковано, омурано (Премудрого […]...