ХУДОЖНИК
Кіндратові Швецю, односельчанові,
московському художникові
Росію збагачували українські таланти,
Іскрилися їх діаманти в коронах у муз.
Ми йдем Третьяковською, брате,
вони, як атланти.
На плечах своїх підіймають “божественний груз”
Був рік п’ятдесятий… Чотири лиш класи в солдата
І вроджений хист, коли руху Москва подала…
Вже можеш у небо на крилах барвитсих літати…
І тільки червона калина десь там, край села,
Чекає тебе восени, виглядає зимою,
І скроплює кров’ю гіркою пекучі сніги.
Гаряча душа її, друже, щемить за тобою –
Щоб в добрім здоров’ї ти був, щоб ставало снаги –
Калиновий кетяг, пахуче стебло материнки
І річки небесне крило на віконному склі
Засяють нехай і запахнуть в міському будинку
Далекою радістю, духом гіркої землі.
1982 р.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- ХУДОЖНИК Василеві Перевальському На черені червоний жар тріскоче. Бери той жар і грайся ним, як хочеш. А матінка до печі не […]...
- Мені щемить на серці – мчать літа Мені щемить на серці – мчать літа, І з кожним днем все швидше, швидше, швидше, Душа тривожним сумом оброста, Кохання […]...
- ХУДОЖНИК Чому не намалюєш дарабу останню? – прошуміла під хатою Черемошем вісімдесятого. Чому не намалюєш останні праліси? – ти знав їх. […]...
- ХУДОЖНИК Моєму дядькові, миргородському художнику Г. Ксьонзу Був дядько земний, не вірив в дива, Не міг ні чути, ні говорити. Він […]...
- Художник Дайте тему! К черту добрые слова. Кровь на белые листы – Закружилась голова. Дайте тему! Днем с огнем, Аж в […]...
- “ПЕРЕПІЛКА В ЖИТТІ – РАДІСТЬ…” Перепілка в житі – радість. В пшеницях волошки – смуток. Ворон з ріль – печаль. Гей, ти, коню, вибий іскру! […]...
- ГІРКА МОЯ КАЛИНА Ой, гірка моя калино! Хай нам солодко живеться, хай нам сонечко сміється, а солодше із тобою, із тобою та й […]...
- ВІРШІ НА СКЕЛІ Душа, як жінка – наревлась і спить, Здригаючись вві сні високогрудо. Прекрасна мить: і серце не щемить, І не питають, […]...
- “Ти чудова, як вечір весною…” Ти чудова, як вечір весною, Ти чарівна, як нічка в маю, – О, з якою гіркою журбою Я дивлюся на […]...
- “Земля така гаряча…” А я тому журавлю Києм ноги переб’ю, переб’ю. Пісня Земля така гаряча, Така руда земля. Маленький хлопчик плаче: Не бийте […]...
- “І знову день за книгами пройшов…” І знову день за книгами пройшов, Душа впивалась думами й чуттями, А за вікном розквітлими садами Торжествували травень і любов. […]...
- КРАЙ ГОРИ По осені сумують край гори, Як жар пекучі, терен та шипшина. З кривавої, огненної пори Їх блискавка безжальна залишила. У […]...
- ПІЗНЬОГО ВЕЧОРА Прийшов додому щойно. Уже ніч Вечірній смерк у сповитку колише. Натомлений, не чую рук і ніг, А голова болить, аж […]...
- ДО МОГО ФОРТЕПІАНО Елегія Мій давній друже! мушу я з тобою Розстатися надовго… Жаль мені! З тобою звикла я ділитися журбою, Вповідувать думки […]...
- ІДЕАЛЬНА ПАРА Закохалась люта кобра В молодецького вужа. Бо у нього серце добре Й дуже лагідна душа. Пожили душа у душу Може […]...
- ПОВІЛЬНО ЙДУ Повільно йду, розмірено крокую, Несу своє життя, мов бесаги жебрак, А серце все щемить, а думка все бунтує, Що все […]...
- “Безмежність бачити не можна…” Безмежність бачити не можна. Але й обмеженість на око Так давить, що клітина кожна Бунтує і щемить жорстоко. Ці стіни […]...
- О МОЯ ОСТАННЯ СВІТЛА МРІЄ О моя остання світла мріє, За тобою мій співучий льот. Може, ще раз промінь твій зогріє І розтопить кількалітній льод. […]...
- “Ми восени таки похожі…” Ми восени таки похожі Хоч капельку на образ божий, Звичайне, що не всі, а так, Хоч деякі. Крутий байрак, Неначе […]...
- “Лебедій мені, лебедій…” Лебедій мені, лебедій В мить пресвітлу і в час безнадій. В добрім слові і пісні Тихим днем добросовісним Лебедій, мені […]...
- “Це ти? Це ти. Спасибі… Я журюсь…” Це ти? Це ти. Спасибі… Я журюсь. Проходь. Сідай. У дні оці і ночі Вчорашніми очима я дивлюсь В твої […]...
- “Відцокотів я пів-Європи…” Відцокотів я пів-Європи чавунним цокотом коліс. У мами руки пахнуть кропом, ропою непросохлих сліз. Між нами дощик землю кропить. Щемить […]...
- ‘Усі говорять: “він навіки згинув!..” Усі говорять: “він навіки згинув!” А серце каже: “ні, він не покинув!” Ти чуєш, як бринить струна якась тремтяча? Тремтить-бринить, […]...
- БЕРЕЗНЕВИЙ СПОМИН Спасибі, друже-березню, спасибі за перші сльози радості на шибі, за пам’ять розвеснілої землі, збережену в озимому зелі. Ти вчасно, друже-березню, […]...
- “Любити більше матір, ніж себе…” Любити більше матір, ніж себе, Любити більше землю, ніж державу, Та більше стелі – небо голубе, Та більше слави – […]...
- “Настрій такий у нас з тобою…” Настрій такий у нас з тобою, Якого не відають духом ниції… Гуляти весілля? Ставати до бою? Чи, може, інші є […]...
- Вчися чекати… Із циклу “Забуттям” ІІІ Вчися чекати, друже, вчися чекати. Ластівки на електричних дротах, почорнілі од сині неба, ще наслухають стумні струми землі. Ще […]...
- ОСІННІЙ МОТИВ І знов я стою У пожовклім гаю, Що серцю про старість нагадує, А зісохле і тлінне Листя осіннє Крутиться й […]...
- “А смертне знов нагадує про смерть…” А смертне знов нагадує про смерть, А час, мов сумнів, скапує свічею. Мій “его” весь скоцюрбився і змерз, І виглядає […]...
- НА ОРІЛІ Друже мій, курличуть журавлі, Вогнище на кручі догоряє. Картоплини, спечені в золі, Батько твій для внука вибирає. Батько сивий, а […]...
- “Де ти, друже мій єдиний…” Де ти, друже мій єдиний? Розминулись ми в путі. За туманами ідилій жду тебе на самоті. Жду на тихім перехресті […]...
- СЛУХАЮЧИ ПІСНЮ “ЛЕБЕДІ МАТЕРИНСТВА” Пам’яті Василя Симоненка Василю, ти чуєш, пісня твоя – Над опалим, над мокрим листям, Над смутком цвинтарним, На сльотою холодною, […]...
- “Ти – є. Що наша нехіть чи хотіння…” Ти – є. Що наша нехіть чи хотіння? Ти День наповнюєш своїм промінням. Його вбирають душі нелукаві, Трудящі руки творять […]...
- “Вона прийшла, як мрія довгожданна…” Вона прийшла, як мрія довгожданна, І вийшли всі назустріч їй, І всі кричали їй: “Осанна! Благословенний ранок твій!” І враз […]...
- МОВЧАННЯ Я не хочу з тобою змагатись І не хочу тебе ображати, Коли нічого більш сподіватись, Тоді краще, мій друже, мовчати. […]...
- ВОСЕНИ-ЛІТО Була мого віку в маї ти моя зозуля. Де взялась шуря-буря, холодом подула! Нас погнала-розігнала, я один зостався. Пройшло літо, […]...
- СВЯТО СПОМИНІВ А пух з тополь, як перекотиполе, А може, як у жмені теплий сніг… Це все твоє. І знову серце голе, […]...
- БАЛАДА ПРО ІВАНА ОДНОРУКОГО Дощі оновлення на древню ораницю, і пам’ять сонця у вузлах пшениці, і щедрий зір – на сховки, на притулки – […]...
- ЗА ТОБОЮ На човнах золотих Заплива молодик За тополю… За тобою лечу, Журавлино ячу За тобою… А туман-ворожбит Зав’язав мені світ Ворожбою. […]...
- РОЗМОВА НА ПЛЯЖІ – Дві години стежу я за тобою, друже. Видно, в тебе до жінок серце не байдуже. Походжаєш по піску чи […]...