ВОРІЖЕНЬКИ

Related posts:

1. “Я запізнивсь на стільки літ…” Я запізивсь на стільки літ Своєю радістю і болем… Від того не спісніло поле, Але залежувався лід. Залежувався довго лід […]...
2. ПАРАДОКСИ ДОЛІ Моя доля заквітчана рястом, Закосичена гронами див. Я пізнав од коханої щастя, Я по росяних травах бродив. Моя доля відшмагана […]...
3. ГРОШІ ТРЕБА БЕРЕГТИ Всі дивуються з Панька: як придбав він дачу? – Я уміло, – каже той, – грошенята трачу. Научився відкладать гроші […]...
4. “Хто ж це так із тебе насміяться смів…” Хто ж це так із тебе насміяться смів? Хто у твоє серце ніж загородив? Виростали діти в хаті, як в […]...
5. “На Круглому кує зозуля…” На Круглому кує зозуля – Чи ще для когось… Чи мені?.. Мабуть, мені – ще всі поснулі На цій широкій […]...
6. АТАКА Скрегоче залізом округа, Смертю повітря фурчить. Я знаю той ступінь напруги, Коли вже ніщо не страшить. Святе божевілля атаки В […]...
7. ПОЄДНАННЯ І знов село… І вже, немов не рідне, Лиш декілька лишилося ще хат, Де ждуть тебе, як добрі очі, вікна, […]...
8. “Поглянь і глянь: з-за весен зими стали…” Поглянь і глянь: з-за весен зими стали. Настав той день, я думав – промине. Осінніми імлистими устами Не бий, не […]...
9. “Відчуєш смерть, що ходить за плечима…” Відчуєш смерть, що ходить за плечима, Як і очей холодних злосний лід. Вона щоденно поруч, хоч незримо Ступа за тобою […]...
10. “Хтось гладив ниви, все гладив ниви…” Хтось гладив ниви, все гладив ниви, Ходив у гніві і сіяв співи: О, дайте грому, о, дайте зливи! – Нехай […]...
11. КАШТАН Обіч мого вікна розпустив розгалужені крони, Наче крила тугі, молодий білопінний каштан. Я милуюся ним і долаю життя перегони, І […]...
12. СОН І ТИ …Вершилась страта. Хтось когось карав. Сміялась доля голосом сопілки. Ятрилась рана зламаної гілки Старої яблуні. І стогін не вгавав. Було […]...
13. КОБЗАРЕВІ СЛІДИ За Кобзаревим університетом цвіте червона сутінь у саду. Червоною стежиною поета на світло Заповіту я іду. Не забувають нелині крислаті: […]...
14. СКЕПТИЧНИЙ ПОГЛЯД НА РИНГ Юрба вирує, мов на ринку, і знемагає від утіх. Квадрат осяяного рингу чекає лицарів своїх. Лови спокусливу нагоду або кістьми […]...
15. ЗОРЯНА ХВОРОБА Не та, що в кав’ярнях У підігрітих розмовах, Чи перед ошелешеним слухачем… Це, коли зорі не дають спати І кличуть […]...
16. ЙОКАСТА мій сину в болю я тебе народила і з болем тебе відцуралася щоб утекти від страшного пророцтва вирвати б очі […]...
17. “У полоні ночі падали ранети…” У полоні ночі падали ранети, бродив довкіль густий, як мед, нектар. Я слухав тишу, що знялась до хмар, а Божий […]...
18. СВЯТИЙ ЙОСИФ з усіх католицьких святих йосифа шаную найбільше бо не був він ані мазохістом ані жодим іншим збоченцем а лиш фахівцем […]...
19. “Глибокий жалю, невимовна мста…” Пам’яті спалених Доньки й Дружини Глибокий жалю, невимовна мста! Моя кровинко, одноденна доне! Куди втікати, як душа холоне, Як серця […]...
20. ГРУДОЧКА ЗЕМЛІ Ще в дитинстві я ходив у трави, В гомінливі трепетні ліси, Де дуби мовчали величаво У краплинах ранньої роси. Бігла […]...
21. “Я не хочу ходити мостом стурбованих…” Я не хочу ходити мостом стурбованих через ріку, що зветься життям… я повертаю на алею самотності, що мені чомусь пахне […]...
22. ОВІДІЙ Предтеча вигнанців… Подалі, на креси Від рідного дому, праотчих джерел. Це потім гордиться буде Одеса, Який менестрел – той залітний […]...
23. СЕРПНЕВА ЕЛЕГІЯ (З Лівіу Даміана) Ніжне творіння, тебе я не завжди докликую, Наче ту пару з небачених чаш із віків, Вдень ти малою стаєш, і […]...
24. КАЗКА Хто-не-хтось, де-не-десь, з деякого царства стрілку висмикнув з небес, мов пір’їнку з пташки; хтось чомусь її узяв, щось чомусь згадавши, […]...
25. ЯК ПРИЙДУ Я З ВІЙНИ ДОДОМУ Як прийду я з війни додому, А ти віддана будеш другому, Не схилюся я перед тобою, Обіймуся з своєю журбою, […]...
26. “ПЕРЕПІЛКА В ЖИТТІ – РАДІСТЬ…” Перепілка в житі – радість. В пшеницях волошки – смуток. Ворон з ріль – печаль. Гей, ти, коню, вибий іскру! […]...
27. БАЖАЄШ ЧАСОМ ПЕРЕСВІДЧИТИСЬ Можливо, це для когось дивина, а все ж бажаєш часом пересвідчитись у тому, що планета наша – кругла. Тоді ідеш […]...
28. “Цвіло дитинство: не казки – а рани…” Цвіло дитинство: не казки – а рани – Повстанча кров палаюча текла… І юність, що життя різнала рано Теж не […]...
29. ДОРОГА БАБИ КАТЕРИНИ. Уривок з поеми “Дорога” Сизим інеєм капусти цвітуть. Аж під зорями літаки гудуть. Хмара стелиться скатертиною Та над бабою над Катериною. Наробилася, находилася, Натоптала […]...
30. “Розкажи, розкажи мені, поле…” Розкажи, розкажи мені, поле: Чого рідко ростуть колосочки? – Ой дощів мені б треба, дощів, а не поту, Бо той […]...
31. МІЖ ІНШИМ Коли я буду навіть сивою, і життя моє піде мрякою, а для тебе буду красивою, а для когось, може, й […]...
32. “Видно, судилася доля така мені…” Видно, судилася доля така мені: Сіяти жито в степу і на камені. Через негоди, погорди і моди Хлібом для рідного […]...
33. АБСТРАКТНИЙ СОНЕТ Життя земне – метеорита блиск, А ми – лиш тінь найвищої з субстанцій. І кожному колись напишуть лист, І піднесуть […]...
34. ДРУЖИНІ Не розминуся з власною любов’ю, Душею спивши музику і щем. Ти є для мене радістю і болем, Моїм вчорашнім і […]...
35. ПРОЩАННЯ Прощай навіки, моя чорноброва! Бач, я не плачу, бо й ти не заплачеш, А з нас хтось винен… Бувай же […]...
36. ПОВСТАННЯ АНДРІЯ ЗАЛИВНОГО І Де оспіваний задуманий поетом Сивий морок звис над сонним містом, – Кинуто революційним комітетом Наче іскру в порох терориста. […]...
37. “…але ти також радість” …але ти також радість і з часом стаєш схожою на рожеву льодяну бурульку тонку у формі жінки тебе щовечора можна […]...
38. “Таємна тиш вечірніх перевтілень” Таємна тиш вечірніх перевтілень, заснулі гомони когось спросоння кличуть, І вже проміння біле відлетіло на тиху втому тихого обличчя. На […]...
39. ЦЕ ТИ, УКРАЇНО! Шумлять у полі Жита на волі, Гудуть комбайни в липневу даль… А в надвечір’я – Вогнів сузір’я, – То запоріжці […]...
40. УКРАЇНСЬКИЙ ДИПТИХ Україна для когось – тепленький край, Край кисільний, молочні ріки, А мені серце в пісню край Під глухими стінами віку. […]...