Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ШУМСЬКІ ЛІСИ

Зелена повінь. Глухомань і шум
Століть зелених, пралісу густого,
Тече ріка невиснажена з нього,
Немов потік одвічних наших дум.
Зелена повінь. Глухомань і синь,
І вірна стежка, топтана крізь хащі,
Де на світанку мій далекий пращур
Промовив ніжне й дороге – Волинь.
Дивлюся в синю далеч з-під руки:
Шумські ліси на обрії, мов стіни,
І тут початок Вілії-ріки,
Що виплива у води України.
Шумські ліси завісою густою
Ховали од напасників мій рід,
Де натрапляю на священний слід –
Старі місця повстанського постою.
Тут ворог все винищував дотла,
Цю землю плюндрував, озерець очі випік,
Та в цих лісах зберігся чистий витік
Глибокого живого джерела.
Шумські ліси дзвенять в мені, гудуть,
Як струни на розбудженій бандурі,
Немов діди старезні і похмурі
Про грізні битви оповідь ведуть.
І ближчають далекі голоси –
Мов долинають з вікового шуму,
Оповідають партизанську думу –
Легендою стають Шумські ліси.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)

ШУМСЬКІ ЛІСИ - БАБІЙ СТЕПАН