“Самотній собака лежить коло ганку…”
Самотній собака лежить коло ганку,
Самотність собі самотить коло печі.
І тисне самотність на душу, на плечі
До вечора пізнього з раннього ранку.
Самотньо лягає в самотню постелю,
Самотньо встає надокучної ночі
Й самотності квіти цвітуть заполоччю…
Сама самотіє в самотній оселі.
Самітньо самій – ні до кого ні слова
І слову самітньо, як пташці у кліті,
Самотньо в садку ріже гілля на дрова…
Самотньо… у хаті, в дворі і… на світі.
(3 votes, average: 2,00 out of 5)
Related posts:
- САМОТНІЙ СОНЯШНИК Ріс біля хати соняшник самотній, Посіяли його тут люди для прикраси, З ностальгії за рідними полями, Щоб хату нa чужині […]...
- В казематі (“Садок вишневий коло хати…”) VIII Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть, Плугатарі з плугами йдуть, Співають ідучи дівчата, А матері вечерять ждуть. […]...
- МИ КОЛО ТЕБЕ Побачив я знов космонавта в кіно – Поповича з матір’ю в хаті. – А згадував Узин у небі, синок, А […]...
- “Коло гаю к чистім полі…” Коло гаю к чистім полі, На самій могилі, Дві тополі високії Одна одну хилить. І без вітру гойдаються, Мов борються […]...
- “На вгороді коло броду…” На вгороді коло броду Барвінок не сходить. Чомусь дівчина до броду По воду не ходить. На вгороді коло тину Сохне […]...
- САМОТНІЙ ПЛУГ Посеред нив стирчить самотній плуг, Незорана земля лежить в округ. Леміш заржавів, срібне чересло Зчорніло й диким зіллям обросло. А […]...
- “На майдані коло церкви…” На майдані коло церкви революція іде. – Хай чабан! – усі гукнули, – за отамана буде. Прощавайте, ждіте волі, – […]...
- “за овидом терпне самотній сумний рамадан…” за овидом терпне самотній сумний рамадан уже осипається мерва з черченої брами віддам тобі перстень і палець а сніг не […]...
- За оводом терпне самотній сумний рамадан за оводом терпне самотній сумний рамадан уже осипається мерва з чернечої брами віддам тобі перстень і палець а сніг не […]...
- ПАН ТА СОБАКА (Казка) На землю злізла ніч… Нігде ані шиширхне; Хіба то декуди скрізь сон що-небудь пирхне, Хоч в око стрель тобі, […]...
- “В холодну ніч самотній мандрівець..” В холодну ніч самотній мандрівець в глухім бору знайшов старе кострище; при місяці білів холодний попілець, чорніло вколо нього пожарище, […]...
- КОЛО Сорочку гамівну на душу не зодягнеш. Та все одно – весна, і видно, як під вечір висять в повітрі білі […]...
- ОСТАННІЙ ВІРШ О, Музо! Музо непривітна! Чи ти не зробиш з мене Робінзона Крузо? Самій писати, Самій і друкувати! й видавати! Ой, […]...
- КОЛО КАЛИНИ Дайте вишневу гілочку і крапельку щирості. Адже можна щоранку бродити в росі по коліна, де цвіте калина, і сміятися, доторкаючись […]...
- ВИЄ БУРЯ КОЛО ХАТИ Виє буря коло хати, Стріху рве буйну; Гей, післала стара мати Сина на війну. І хрестом благословила На криваву путь, […]...
- Промовляння самотній …і хоча все золото світу не варте твого мізинця і тільки для тебе жовто горять сьогодні сади губи твої холодні […]...
- ОСІНЬ Така самотність у білій пустелі постелі, де понад нами стелою стеляться міражі. Господи, які в тебе очі стали пастельні і […]...
- ХОДИТЬ СОН КОЛО ВІКОН Не спалося, – а ніч, як море. Т. Г. Шевченко Крізь дошки підлоги, як день поник, Мороз добивавсь до тіла. […]...
- “Жовтих плям тривожне коло…” Жовтих плям тривожне коло, Слів байдужих кайдани. Може, сонце прохололо, А як ні, то поверни Не ясні дарунки травня, Не […]...
- “Коло вогню останніх помідорів…” Коло вогню останніх помідорів Туман минулу нічку ночував… До погреба, до хати, до комори Увесь город наш перекочував. Через моркву […]...
- Літо меншає, і звужується коло З циклу “Нотатки фенолога” Літо меншає, і звужується коло – нині площа провінційна і тісна. Відцвіла, немов остання скрипка соло, […]...
- АРХИП ТЕСЛЕНКО В ХАРКІВЦЯХ Диму, диму сьогодні в мене в хаті було. З листа до М. Грінченка В холодній хаті протяги та цвіль, сухар […]...
- КОЛО Починається ранок, починається кінь у яблуках. Вони котяться по траві, і в траві мокрі губи блищать. Роздимається грива, як рій, […]...
- САМОТНІЙ СЕРЕД КРАСИ Смілка палає. І спека Над луками (безкрай трави). Вічний лиш в небі лелека – Форма стріли й тятиви. Полудень. Сам […]...
- КОЛО ХАТИ, ЩО МЕНЕ КОЛИСАЛА Ось уже подолав підгір’я, Стою на межі. А на моєму подвір’ї – люди чужі. Придивляється до мене, мов пізнає, Новими […]...
- “Лежить на глині око…” Лежить на глині око: чим більше тисячоріч вдивляюся, тим тягар солодший. Подорожують люди – від покоління до покоління – але […]...
- “Мене зелених ніг…” Мене зелених ніг, тіл тюль люля хміль. О, хто зазирає ввечері на зорі в хвиль сльотну толь? Маг гамм втом […]...
- 10. СОБАКА Й МІСЯЦЬ Втомлений лоб покладеш на пахучому сіні. Досить вже, досить на долю собачу ти вив. Чорна обкутає ніч соломою тіней, тихо […]...
- “Лежачий камінь у траві лежить…” Лежачий камінь у траві лежить. Вода під камінь, кажуть, не біжить. Лежаче в цього каменя життя. Отож, лежачі в нього […]...
- “На битій дорозі підкова лежить…” На битій дорозі підкова лежить. Вилизує хвиля німі береги. В нікуди, в нікуди дорога біжить – В затоплені морем луги. […]...
- КРЕСТЬЯНИН И СОБАКА У мужика, большого эконома, Хозяина зажиточного дома, Собака нанялась и двор стеречь, И хлебы печь, И сверх того полоть и […]...
- Собака сидит на цепи Собака сидит на цепи. И горе, страданье В болящих глазах. И сердце собачье кричит: “Я – человек!” – “Ну, милый, […]...
- “На дворі сива мряка і дощ…” На дворі сива мряка і дощ, А нам сонячно стане в кімнаті, Буде нам так – ти тільки захоч, Станеш […]...
- ТРИ ВІДМІНИ Буває: туга – космічна: Quelle est cette langueur qui penètre mon cœur? – за Верленом. Самотність тоді – це смуток, […]...
- “Квітчастий луг і дощик золотий…” + Квітчастий луг і дощик золотий. А в далині, мов акварелі, – Примружились гаї, замислились оселі… Ах, серце, пий! Повітря […]...
- Загадки та відгадки. КОТИЛАСЯ ТАРІЛОЧКА Котилася тарілочка По крутій горі, Забавляла любих діток У моїм дворі. Нам тієї тарілочки Чому не любить – Хорошая, золотая […]...
- ЛІС вже тридцять літ шумить березове гілля крізь білі спомини і пам’ять літ білизною вгинає сніг гілля блідих беріз як найдивнішу […]...
- КОЛО ЗМІН Жаркий, духотний день, зомлівши, мов стовп, упав на груди ночі. Що ти згубив, не знайдеш більше, і час надію розхлюпоче. […]...
- (КОЛО) Місто немов сузір’я. Як часто, блукаючи, йшли ми на світло домів, від яких не лишилося й каменя!.. І хто нам […]...
- ОПІВНОЧІ О дванадцятій в хаті тихо, О дванадцятій в хаті ясно, О дванадцятій ночі в хаті. Місяць хилиться над причілком, Зорі […]...