ОПІВНОЧІ

Related posts:

1. “Солов’ї затихають опівночі…” Солов’ї затихають опівночі, Сходить місяць, квітує жасмин. Лине стежка в хліба половіючи, М’яко пахнуть чербрець і полин. Тихо. Світло. Роса […]...
2. У ЛІСІ ОПІВНОЧІ У лісі опівночі спали дерева. Опівночі в лісі горіло багаття. Не спало кохання моє червневе, Кохання болюче, немов прокляття. Земля […]...
3. ПАМ’ЯТЬ МАТЕРІ Ворог землю потолочив, сивиною – пил доріг. Злої ночі, злої ночі впала зірка на поріг. Впала зіронька гаряча, засмутилася трава. […]...
4. ДИТИНСТВО. 1946 …І гвалт собак за вікнами, і ніч. Січе крупа у каламутні шиби. Десь черги автоматні… Холод… страх жене на піч […]...
5. “Ідуть і йдуть у Києві дощі…” Ідуть і йдуть у Києві дощі. Намокли парасольки і плащі. Пливе на річку схожий тротуар, – Ані зірок, ні сонця […]...
6. ТРОЄ Звичайна сільська родина, Таких на землі багато. Жили собі батько-мати І мали одного сина. Він ріс. А батьки старіли. Минали […]...
7. “Сліпі падають до ями своїх очей…” Сліпі падають до ями своїх очей. Малярі малюють на полотні рямці, по них малюють іще рямці, за ними мертвого коня […]...
8. “Змалку вдихнув…” Змалку вдихнув те, що вдихнув, решту – із книжки, Пишуть, що ми – люди із тьми, браття-опришки. Пишуть: не знав. […]...
9. Святослав Ніч майова, українська, Світло місячне тремтить… Все заснуло. Тільки Ольга Над колискою не спить. Над дитиною схилилась, Сон рожевий зовучи: […]...
10. Стара площа Над замком середньовічним, де мури глухі, зубчаті, Зводиться повний місяць, дроблячи світлом хмари. Тихо навколо й темно, тільки годинник з […]...
11. ПІСНЯ МІСЬКИХ ДІТЕЙ сонце, сонце, поцілуй наші руки, засвіти наші очі, загрій наші тіла, бо наші матері сплять в брудних ліжках, як повії […]...
12. “Ой, була собі Оксана…” Ой, була собі Оксана, та як був собі Іван… Та схопилась шура-бура, ще й любовний той роман. Ах! ах! Темні […]...
13. В ТІНІ ПАЛЬМИ В тіні пальми в’ються блющі, Мірт лицяється до рож. Цить, серденько, цить, химерне, Не тривожся, не тривож! Розспівались соловії, Сріблом […]...
14. “Опівночі до тебе…” Опівночі до тебе Я питався доріг, Щоб звалитись, як з неба, Як на голову сніг; Щоб шептала зраділо Ти слова […]...
15. ІМПРОВІЗАЦІЯ ОПІВНОЧІ 1. Постукаєш у двері. Гострі кроки по засмічених дошках підлоги, і лице – зелена пляма в коридорі : у мене […]...
16. “Що діється на небесах…” Що діється на небесах! Блищить все небо у зірках! І зірочки так ясно сяють, А сонце гляне – і зникають. […]...
17. БАЛЯДА ПРО ДІВЧИНУ-ОСІНЬ Він зустрів її серед кладки : Дзвоном гула ріка, злітали соняшні чайки. “Дівчино, ти – з чужого села, Не вірю, […]...
18. ПІСНЯ Скажіть мені, добрі люди, В кого я вдалася,- Ще на світі не нажилась, А в журбу здалася? Чи вийду я […]...
19. “Садок, і пасіка, і дід…” Садок, і пасіка, і дід, У курені – суха солома. В зелених травах тоне слід, В розмові щирій тане втома. […]...
20. НЕ ЛЮБЛЮ ОСІННЬОЇ НОЧІ Не люблю осінньої ночі! Той вітер, як ворон крилатий, Літає, товчеться до хати, Мов плаче чогось, чогось хоче – Не […]...
21. НІЧ У ЛІСІ Посеред ночі скрикне птах – І ворухнеться в серці страх. І вітер сполохом війне, І щось містично-неземне Шелесне в соснах […]...
22. “День – як рік. Хмари й то вже стерлися…” День – як рік. Хмари й то вже стерлися Чистять небо з ночі до ночі. Сонце кроквами в обрій вперлося […]...
23. ВИСЬ Зелена моя колискова, Селище рідне моє З гарною назвою Виска Посеред степу встає. Звідки береш ти соки, Щоб лан золотий […]...
24. АРХИП ТЕСЛЕНКО В ХАРКІВЦЯХ Диму, диму сьогодні в мене в хаті було. З листа до М. Грінченка В холодній хаті протяги та цвіль, сухар […]...
25. “Двоє лежали в житі…” Двоє лежали в житі, Кров’ю стікали двоє. А дні уже пережиті, А дні іще не прожиті Зійшлися над ними в […]...
26. ВИ ЗНАЄТЕ, ЯК ЛИПА ШЕЛЕСТИТЬ Ви знаєте, як липа шелестить У місячні весняні ночі? – Кохана спить, кохана спить, Піди збуди, цілуй їй очі. Кохана […]...
27. СВЯТИЙ ВЕЧІР Дзвіночок дзвонить, дзвонить, дзвонить, Все місто в світлі, в раю тоне, Аж до касарні б’єся ехо, Бо в тій касарні […]...
28. “Сестри біля яблуні в саду…” Сестри біля яблуні в саду. Мати білять хату та у хаті. Біля хати білий батько на канапі Вигріває війни та […]...
29. СВІТАНОК Безмежна крадіжка ночі. Сховище па горищі. Приготування мішків із сріблом. Гуркіт старої скрині із стрічками й намистом. Трохи пензлів з […]...
30. “Портрет жіночий на стіні…” Портрет жіночий на стіні, У грубі жевріють вуглинки, І тихо-тихо, як у сні, Пливуть за вікнами сніжинки. Пливуть за ними […]...
31. “Така шалена стужа…” Така шалена стужа, Така крута зима. У хаті хлопчик тужить За тим, чого нема. До вікон припадає, Щебече, мов пташа. […]...
32. АРКТИКА Комети, що цвітуть хвостами, наче пави, червоні шиби моря в олив’яних рамах, де скелі льодові під снігом кучерявим розсунулись поволі, […]...
33. “І ось прийшла до мене сном…” І ось прийшла до мене сном, Неждана і непрохана. Сльозу змахнула рукавом, Маленька, наполохана. Спинилась. Погляд відвела. Обом незручно стало. […]...
34. БУЙНІ ПРЕДКИ Вдарив батько спересердя хлопчика малого. Той поплакав, переплакав та й питає в нього: – Тебе, татку, бив твій татко? – […]...
35. “За рікою тільки вишні…” За рікою тільки вишні… тільки вишні… тільки вишні Та дорога за тумани утіка. І ніхто мене не чує, і ніхто […]...
36. СТРИБКИ НА БАТУТІ Сторукі, триставухі, напівмізкні, невидимі, зариті в листя. В листі все щось відшукують. І знайдуть. Діло звісне. (У листя завжди щось […]...
37. “Небувалі часи” Із Цьоткі І пісня затихла, і втіхи не видно, І діти старенькими стали. І ноту веселу музикам брать стидно, Радісні струни порвали. […]...
38. Літо двоє несамовито двоє задихано завчили одне одного напам’ять як хрестоматійні вірші і навіть пісок та трава тепер безсилі створити їм […]...
39. ДЕСЬ НА ДНІ МОГО СЕРЦЯ Десь на дні мого серця Заплела дивну казку любов. Я ішов від озерця. Ти сказала мені: “Будь здоров! Будь здоров, […]...
40. У МАТЕРІ, ПРИЇХАВШИ З МІСТА Ні, не можу спати, Ніч – як океан. Білі стіни хати Світяться в туман. Вийду в сад, пройдуся: Роси, спориші. […]...