Загадки та відгадки. КОТИЛАСЯ ТАРІЛОЧКА
Котилася тарілочка
По крутій горі,
Забавляла любих діток
У моїм дворі.
Нам тієї тарілочки
Чому не любить –
Хорошая, золотая
І як жар горить.
Прийшла баба – сама чорна
І чорний жупан, –
Заховала тарілочку
У синій туман.
Постихали співи й жарти
У дворі моїм;
Золотої тарілочки
Стало жаль усім.
Зачинився я у хаті,
У віконці став
І про тую тарілочку
Співати почав:
“Туманочку, туманочку!
Поклонись зорі,
Покоти нам тарілочку
По нашій горі…”
Де не взявся із-за лісу
Невідомий птах,
Довгохвостий, гостроносий,
На восьми ногах.
Тільки став я приглядаться –
І що, і відкіль,
А він зразу розігнався –
І в вікно сусіль…
Я – на піч та у куточку
Зігнувсь, притаївсь
І, щоб птах той не надибав, –
Ряденцем укривсь.
Навіжений птах літає –
Не найде ніде.
І тонесенько виводить:
“А де дідок, де?”
Закричав горластий півень
І прогнав той страх,
Я зрадів – і не побачив,
Де той дівся птах.
Золотую тарілочку
Всі знають давно:
То на небі сонце ясне
На ввесь світ одно.
Чорна баба – нічка темна:
Із давніх-давен
Покриває все на світі,
Як погасне день.
Заховався шуткуючи
Дідусь-господар,
Щоб не зразу догадались,
Що той птах – комар.
(8 votes, average: 3,50 out of 5)