Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Понадувалось браття, як сичі…”

Понадувалось браття, як сичі –
Від слави чи від жиру розпирає?..
Я журавлем в осінньому ключі
(І сивий, і сумний) шляхи долаю.

Земля в сльозах, держава у багні,
Кругом торги без совісті і честі…
Вже серце болем запеклось в мені, –
Вовтузимося все на перехресті.

А ключ над Батьківщиною сумний
В чужі краї курличе-завертає
У сподіваннях кращої весни…
…Але сини – пани… що Івани, –
Їх шлунків собівартість розпирає.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

“Понадувалось браття, як сичі…” - БАБІЙ СТЕПАН