НЕЗАЛЕЖНІСТЬ КРІЗЬ МЕНТАЛЬНІСТЬ

Related posts:

1. “Крізь час, і простір, і крізь дерева, освітлені ніччю…” Крізь час, і простір, і крізь дерева, освітлені ніччю, Летить на мене доля моєї Вітчизни і людства. І сиза чайка […]...
2. “Ти вийшла крізь світанок, що зринав…” Ти вийшла крізь світанок, що зринав холодними, терпкими соками, і до моєї пам’яті зайшла м’якими кроками. І ще одна мандрівка […]...
3. УРИВКИ ІЗ ПОЕМИ “КРІЗЬ БУРЮ Й СНІГ” П р о л о г Сухого снігу сиві змії Шиплять у синій самоті, І скорбне дерево чорніє, Як тінь […]...
4. ПОЛІТ КРІЗЬ БУРЮ Пружнаста віхола – прудка підпора крилам. Боріння. Зрив. Упертий рев стрибка. Як нудно пахне тулуб літака розпеченим металом і мастилом! […]...
5. КРІЗЬ СМЕРТЬ Їм північні вітри гудуть, Їм сніги замітають путь, А вони ідуть без упину, А вони без спочину йдуть. Їм шати […]...
6. XXXIX. “Крізь сон…” Крізь сон чую твою присутність біля себе. Не знаю, чи це сльози, чи цілунки, теплими краплями падають на моє лице....
7. “Чи й ти ішов крізь ніч?” Вона така, як море, що заливає все. Безмежжя. Самота. Стихає горда річ, бо маєстат покори ключем нових пізнань замкнув твої […]...
8. “Я чую пісню, мов крізь сон…” Я чую пісню, мов крізь сон Далекий Черемош гуркоче; Мені вчувається щоночі Той шелест листя, шум сосон. І щось тій […]...
9. СВІТ КРІЗЬ СЛЬОЗУ Світ крізь сльозу – то зовсім інший світ: Адже ж сльоза – не скельце і не лупа. Давно забута мазанка-халупа […]...
10. “Коли ти йдеш крізь ліс…” Коли ти йдеш крізь ліс, Я хочу стати лісом, Щоб доторкнутись кіс Темно-зеленим листом. Коли ти йдеш крізь сад І […]...
11. МЕРИДІАНИ КРІЗЬ СЕРЦЕ У кожнiм серцi – власнi грiнвiчi. Крiзь них проходять в низцi днiв, З’єднавши мiцно Пiвдень з Пiвнiччю, Мередiани почуттiв. Його […]...
12. “Дивлюся я у серпень крізь серпанок” Дивлюся я у серпень крізь серпанок, Дивлюся я у серпень з-під руки. А там по росах носить з саду ранок […]...
13. “Учулося крізь сон, що кінь ірже…” Учулося крізь сон, що кінь ірже, Схопивсь і – до вікна – хоч глянуть Ба, голубе! Усе твоє – уже […]...
14. Канцерогенний сад крізь мармур і нейлон канцерогенний сад крізь мармур і нейлон розстелює тобі циганські простирадла і жовтопалий день як глина за селом розчинений для нас […]...
15. “Крізь сіре сіється сито…” Крізь сіре сіється сито Дощик осінній. Мабуть, нам більше не пити Кубки весільні, Мабуть, нам більше не бачить Ранки весняні. […]...
16. “Люблю я всіх людей,- крізь них не раз Господь…” Люблю я всіх людей,- крізь них не раз Господь Показує свою найвищу ласку І зрозуміння світу робить нам ясніш. Люблю […]...
17. “Крізь спогади я знов лечу до тебе…” Крізь спогади я знов лечу до тебе, Нема в пориві тому берегів. В розлогому, розбурханому небі Лежить мій шлях під […]...
18. ЛИСТ ІВАНА У ВИЩІ КЛАНИ Взявсь Іван лита писати У найвищу мафію. – Хочу, – каже, – вам послати Власну біографію. Маю сім десятків років. […]...
19. “Тепер дивлюсь, що молодість пройшла…” Тепер дивлюсь, що молодість пройшла, Хоч спресувала в слово час і силу… І тільки згадка, тільки згадка мила Розтала в […]...
20. “Покинь печалитись Печалівко…” Покинь печалитись Печалівко: Ген там, де сивіло болото, Вже на тини, як на причали, Пшениця сизі хвилі котить. Не йдуть […]...
21. САМ ЗА ДЕРЕВОМ З-за дерева узнаю, що я вже не я, а дощ за деревом. Тепер мої вівці пасуться без мене. А я […]...
22. МІФ Василеві Корпанюку (Версія) Василеві Корпанюку Коли немолодий чоловік повертається додому, він іде зарінком, він іде лісом, він іде над потоком, […]...
23. “Дружиною мені приснились ви…” Дружиною мені приснились ви, Ми з вами ідемо, побравшися за руки, Ми з вами вдвох, любове моя вічна, Ми з […]...
24. ЧАРКА Є в нас, братця, чарка на полиці; Та вона, та чарка, срібна, старосвітська! В старину жили батьки в світлиці Й […]...
25. МУЖНІСТЬ Коли на себе збоку глянуть можеш І знаєш добре, як собою кинуть, Як трапити і – взяти (без уваги На […]...
26. “Я терпів свою душу. Страх. Бруд…” Я терпів свою душу. Страх. Бруд. Прошепочу: “Це як над убогою поглумитись. На божий суд не йди своєю дорогою”....
27. ЕХ, ЛІТА, ЛІТА – Мав я, брате, жінку – ідеал краси. Талія тоненька, наче у оси. А тепер змінилась, а тепер – не […]...
28. ВЕРТАЛИ ВОЇНИ З ВІЙНИ Коли вертали воїни з війни, Перекопавши майже пів-Європи, Ми – підлітки, фактично пацани – Ще гоїли побиті в стернях стопи. […]...
29. ОЙ НЕ ХОДИ, ГРИЦЮ Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці, Бо на вечорницях дівки – чарівниці. Котра дівчина чари добре знала, Вона […]...
30. ДОРОГА ВІКІВ Не потрібні попутні машини – через поле грунтівка лягла. Ми з тобою, мій сину, мужчини, нам іти від села до […]...
31. “Мати сіяла сон…” Мати сіяла сон під моїм під вікном, А вродив соняшник. І тепер: хоч буран, хоч бур’ян чи туман, А мені […]...
32. КІНЬ Затекли туманом темні очі, Світлі сльози краплями пливуть… Та бреде за возом він, охочий Доверстати нескінченну путь. Десь позаду поле […]...
33. “Ой не цвісти калиноньці…” Ой не цвісти калиноньці В зеленім гаї, Не гуляти козакові У ріднім краї. Ішов козак дорогою Не в Крим, не […]...
34. ВОЗВРАЩЕНИЕ Кто услышал раковины пенье, Бросит берег и уйдет в туман; Даст ему покой и вдохновенье Окруженный ветром океан… Кто увидел […]...
35. 6. Постраховисько Антосем Григорчуком у нас ще й понині лякають маленьких дітей і напевно не тільки через те що в нього тонкий […]...
36. “Не варто жаліти, жаліти не варто…” Не варто жаліти, жаліти не варто, Що став я дорослим напровесні літ: За справу велику, до доброго гарту Я рушив […]...
37. “За рікою тільки вишні…” За рікою тільки вишні… тільки вишні… тільки вишні Та дорога за тумани утіка. І ніхто мене не чує, і ніхто […]...
38. ДО ЗВЯГІЛЯ ТІЛЬКИ До Звагіля тільки, до Звягіля… Далі – чужий Новоград-Волинський, Бердичівсько-Дніпропетровсько-Донбасівскьий простір Під кованими чобітьми бронзових ідолів лисих… Ніяк не осиплеться […]...
39. “Лився спів колись у мене…” Лився спів колись у мене, А тепер я сльози ллю… Про журбу мою співати Доручив я солов’ю. Все втонуло в […]...
40. “Тільки тепер, коли посивіли скроні…” Тільки тепер, коли посивіли скроні і даленіють голоси весільних скрипок, коли страшуся останнього хоралу, я зрозумів: той поет, хто кожного […]...