“Мої сестри, брати розійшлись у світи…”

Related posts:

1. “Куди б поїхати, скажіте,- в світи близькі, в світи далекі?” Куди б поїхати, скажіте,- в світи близькі, в світи далекі? У Яловець, Лопушну, Шепіт – на верх який, в село […]...
2. БРАТИ Спливе іще одна зима, А там і смерть не за горою. Був цілий рід – І вже нема. Лишились тільки […]...
3. БРАТИ Свою землю, далеку, святу, Не забудем до згуби. Як матроси в чужому порту, Ми тримаємось купи. Став і я чомусь […]...
4. БРАТИ РОМАНОВИЧІ (Данило до Василька) Мій вірний брате, воля – на мечі Лишень опреться в цім заздреннім світі А ворогам принадні русичі – У всіх […]...
5. СЕСТРИ НЕМЕЗІДИ На спомин про наданнє єзуїтам руських маєтностей 1882 року Дивлюсь на тебе, Відню, із Дорибаха І думаю: “Як гарно ти […]...
6. “Ми заспівали, розійшлись…” Ми заспівали, розійшлись, Без сльоз і без розмови, Чи зійдемося ж знову? Чи заспіваємо коли? А може, й те… Та […]...
7. “Чому нам радісно буває…” Чому нам радісно буває, з дороги збившись, заблукать, і крикнуть радісно з одчаю? Яка це справді благодать – прийнявши в […]...
8. “Я вам прощаю все, брати-москвини…” Я вам прощаю все, брати-москвини, Воркуючі двоглаві яструби, Та як побачу я хахлацькі спини, Що перед вами гнуться без ганьби, […]...
9. БРАТИ 1 ДЕМ’ЯН НАЛИВАЙКО Ну що б здавалось – ряса і коса, Євангеліє в панськуватих пальцях, Але коли з-під ряси провиса […]...
10. “На обрії біле вітрило…” На обрії біле вітрило, І небо із морем злилось. Не все, чого серце хотіло, А все-таки дещо збулось. Що сіялось, […]...
11. ДВА СВІТИ – Розкажи мені, сивий діду, Про свої парубоцькі дні, Чи ганяв ти по білому світу, Як ось довелося мені? Я […]...
12. ДВІ СЕСТРИ Дві сестри, тоненькі і сухенькі, Осінь ловлять в пелени над ставом. З господарства лине чистий дзенькіт, У воді поплюскує небавом. […]...
13. ПАМ’ЯТІ СЕСТРИ Вологий вітер ворушить віти, Уже безлисті. І доцвітають останні квіти В твоїм обійсті. І та стежина, де ти ходила, Дощем […]...
14. “Світи мені, кохана…” Світи мені, кохана, крізь відстані світи! Любов моя не в’яне в тумані самоти. Ще є на світі диво – світає […]...
15. “На небі хмара – вічність і світи…” На небі хмара – вічність і світи, Коли палає захід золотий В моїй уяві – в тріасовім морі Вулькани, рифи […]...
16. “Сестри біля яблуні в саду…” Сестри біля яблуні в саду. Мати білять хату та у хаті. Біля хати білий батько на канапі Вигріває війни та […]...
17. БРАТИ Послухайте і брів не хмурте: Ці покручі, ці холуї, Ці яничари, ці манкурти – Не зайди, а брати мої. Брати […]...
18. БРАТИ ГОРИНІ Із Волині йдуть брати Горині, Йдуть зі Львова здружені брати, – Всі обмежжя, всі крутобережжя Розірвати й грані перейти! Устає […]...
19. “Не раз душа моя скимить…” Не раз душа моя скимить В глухі беззвіздні ночі, І сум туманний давить грудь І до землі толочить… Не сниться […]...
20. “Гора кличе. Але то жінка…” Гора кличе. Але то жінка. Скільки на ній квітів.., а в прірвах золота, що болить і не встигає побути болем […]...
21. МАЗЕПА IV Був день за вікнами такий, Коли сидіть в кімнаті жалко: Блискучий, тихий і лунких… Над нерухомим білим парком Тремтіла синь, […]...
22. Чеченський хлопчик Чорнявий хлопчик невеличкий Співав пісню в електричці. Тремтить мелодія сумна, В Чечні його – Іде війна. Убили татка, вмерла мати, […]...
23. ПРОХІД Утікаю від самотніх стін у юрбу, що мов барвистий гомін. Йде зі мною поруч – довга тінь, що із нею […]...
24. Із циклу “КАЛИНОВА СОПІЛКА” 2.ЯРИЛО Яринко, Що у ярім вінку, а хто на білому конику? – А це мій батенько – Ярило. Він золотим […]...
25. СХІДНИЙ МОТИВ Як пишно квітка лотоса цвіте. Яка жагуча врода у тюльпана, Яке в ромашки серце золоте, Яка троянда горда і духмяна! […]...
26. “Відлітають у дальній вирій…” Відлітають у дальній вирій Журавлині журні ключі. Довго чути в октаві щирій Прощавання сумне вночі. Розливається в темнім небі Монотонне […]...
27. “Не віриться…” Не віриться, а його вже нема – ні ставу, ні тих сіножатей, там випала безпросвітна зима, якої не переждати. Тільки […]...
28. ЕДЕЛЬВАЙСИ Молитовних висот піднебесні божниці застеляє снігів недоторканий килим. Там шукай джерела чудотворної сили і магічних ключів до життя таємниці. У […]...
29. “Рік новий старе перебирає…” Рік новий старе перебирає (Тільки стукає новий у серце вірш), Знову ті ж обшарпані трамваї, Що не вміють їхати скоріш. […]...
30. “У безгомінні раптом подало…” У безгомінні раптом подало Свій голосок несмілий джерело. За сотню кроків розлилась ріка – Воно ж в сухій долинці витіка. […]...
31. СЬОГОДНІ 1. Біла лагода яблунь в цвіту. П’ю життя моє спрагненно-радо. Прийдеш, прийдеш? – і легіт: прийду – Медоносним зітханням – […]...
32. ГОСТЯ Із Дербента до сусідки на село Дівчина приїхала гостити. Чорні брови, наче галчине крило, Пестить косу їй осінній вітер. Чи […]...
33. СЛОВА (Із “Чотирьох квартетів”) Слова летять, музика в’ється Тільки у часі, але тільки живуче Мертвим стає. Після розмов знов Слово німує. Тільки в образах, […]...
34. “Одна умова є між нами…” Одна умова є між нами: Якщо ти мій надійний друг, Умій прийняти грізні злами, В яких скресає вільний дух. Не […]...
35. “Вже тільки хліба смак…” Вже тільки хліба смак… Забутий смак вина. І вся душа тяжіє до аскези, І меду дикого з акридами – трапези […]...
36. “Ці пшениці… Так буйно піднялись…” Ці пшениці… Так буйно піднялись Рудою повінню, що хлюпає у груди, А десь на дні стежки переплелись І загубились в […]...
37. МІНЬЙОНА І Ти знаєш край, де скрізь цвітуть цитрони, Де померанці золотом блищать, Де вітерець з-під хмари прозірної На мірти дише, […]...
38. “Від тебе, дитинство,- від тебе здаля…” Від тебе, дитинство,- від тебе здаля Приймаю свідоцтва хлоп’ячого сприту: Як вабить напечена сонцем земля Оголену ногу, що ціпками вкрита! […]...
39. МОТИВ КРАКАРА Колумб відпливає все далі, все грізніші його накази: Забороняю оплакувати мертві кораблі, їх буде все більше. Забороняю думати про жінок. […]...
40. ПОЕТИЧНО – ПРО ПОЕЗІЮ Поезія – риба жива, Візьміть її в руки – тріпоче, Захоплює дух, вабить очі… (Іскряться, виблискують так і слова). А […]...