КРАСУНЯ РІЦА
Поблизу Головного Кавказького хребта є дивної
краси озеро, що за легендою отримало назву
від імені дівчини Ріци.
Де підвелися гори в небо стрімко –
Є озеро, з якого п’ють орли.
Пливла аж золота, засмагла жінка,
Немов пливла з блакитної імли.
Вода скипала чиста і прозора,
Видніло дно холодне кам’яне,
Природу первозданну і сувору
Зігріла жінка золотим вогнем.
Вона пливла, і хвилі пригортались
До рук її, до персів, до чола
І гори щільно у кільце змикались,
Щоб стати ближче до її тепла.
Вона пливла – вершини осявалась,
Ясніла, як з небесної плавби…
То хвилями ажурними вгорталась,
То знов звівала покрив голубий.
1980 р.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)Related posts:
- ЖІНКА. ГОТЕЛЬ Ліфти снують туди і сюди, Люди снують вгору та вниз, А ти тут сиди, і сиди, і сиди, Тим часом […]...
- ЖІНКА, ЩО ЙДЕ З ПОБАЧЕННЯ Жінка, що йде з побачення, Схожа на дорогу – Боїться сама від себе втекти І сама себе наздогнати. Жінка, що […]...
- ЖІНКА ІДЕ В САД Жінка іде в сад, Бере з собою руки, приладдя, подібне до своїх кінцівок, торкається скель, які минає, немов з кущів, […]...
- “Єдина, з твоїх фантазій…” Єдина, з твоїх фантазій Мені в пам’ятку єдина… Мужчина з крилом підбитим Схилився над юною жінкою. Вуста її спрагло кличуть, […]...
- ГОЛОС У ЗАПИСУ “Вогнем і льодом випробуою вас – Вогнем і льодом спитую цю землю, Такий народ зіпсутий не приємлю…” І степ горить, […]...
- В ОДНУ РІКУ НЕ ЗАЙДЕШ ДВІЧІ В одну ріку не зайдеш двічі – Вже інша хлюпає вода. Буває: враз охопить відчай І довго в вічі загляда. […]...
- ЖУРАВЛИНА БАЛАДА Гойдаючи утому на крилі, Верталися додому журавлі. Назустріч їм по самі виднокола Пливла земля, засніжена і гола. Вони минали села […]...
- “Люблю поетів з їх вогнем в очах…” Люблю поетів з їх вогнем в очах, Що пишуть серцем на папері мертвім, Люблю отих невтолених прочан В молитві їх, […]...
- АПОЛОГІЯ ЛИЦАРСТВА Там, де віками, за гірким туманом, де турбить вічність у Роландів ріг, любов була єдиним талісманом, а талісман ще звався […]...
- ДИТЯЧА ПОЕМА ПРО 1933 РІК Скінчилася гра, і м’ячик упав, Неначе в пісок його хто укопав! Ми всі заніміли, бо там, на вуглі, З’явилася жінка, […]...
- “Вона була задумлива, як сад…” Вона була задумлива, як сад. Вона була темнава, ніби сад. Вона була схвильована, мов сад. Вона була, мов сад і […]...
- ПРИ ЗАХОДІ На синій шибі сонних хвиль Стелився сонця срібний луч, Ліг фіолет на зелень гіль, І кров багрила стіни круч… А […]...
- БАЛАДА ПОВЕРНЕННЯ Коли мандрівник повернувся додому, ступив за ворота, зійшов на поріг, здійнявши на плечі дорогу і втому, – всі радощі світу […]...
- “Вечірня жінка і ранкова жінка…” Вечірня жінка і ранкова жінка – Немов вечірня й вранішня зоря. Ранкову манить росяна стежинка, Вечірня – в тихім сяйві […]...
- “Жінка – українка…” Жінка – українка Й відгомін бандури… Ще одна сторінка З далечей похмурих. Те мужське козацьке – Заняття кобзарське Перебрала жінка, […]...
- “Яка для кого сниться Україна…” Яка для кого сниться Україна… Отим, хто втрапив – їм вона кишеня, Бездонна, повна золотих червінців, Куди безкарно запускали жмені, […]...
- Нічний краєвид у місті (сонет) Найнезбагненніше – зі звичним – поряд. Не сонце – з вежі – півень – щогодини, А смокви фіялкового страждання, Які […]...
- НАД ОЗЕРОМ ЩИРБСЬКИМ “Молодій музі” І Над озером Щирбським ні пташка не пирхне, Край плеса ліщина не шепче, Ні рожі не дишуть, вітрець […]...
- ЧОТИРИ 1 Уважно розтулить ніч, прийде і приляже збоку, і виростуть квіти в устах, барвінок губи обвогчить; прийде і приляже на […]...
- ЗУПИНКА В КРЕМЕНЦІ Лесі. У місті, де ми побрались Те все було?.. Було. Ті ж обрії і гори, Забронзовіла осінь в тих лісах, […]...
- “Злива була у Ворохті давнього дня…” Злива була у Ворохті давнього дня. Пізні дощі гори товкли і місили. Сивий гуцул просив над трупом коня: “Боже, дай […]...
- СВІТАНОК НАД МОРЕМ Гасне остання зірка У небесах бездонних. Море лежить, як жінка Після утіх любовних. Обрій кипить в огниві, Сонце росте на […]...
- “Воно дощем спадає золотим…” Воно дощем золотим спадає золотим Тобі на серце – і життя щоденне Здається святом, палацом – твій дім, І кожне […]...
- “Яка любов мені наснилась!..” Яка любов мені наснилась! Я аж заплакав уві сні. Вона була – як вища милість, Навік дарована мені. Вона, як […]...
- “НАДІЯ” …А з ночі скавуліло море Пісні своєї сили й суму, Вершились хвилі, наче гори, Вбрані в сніжні завої шуму… Йшов […]...
- “Тут цілий день, у казанах закутий…” Тут цілий день, у казанах закутий, Кипить асфальт задушливо-тяжкий, І білий пил, колючий і густий, На легені спадає, як отрута. […]...
- “А дівчата не знають…” А дівчата не знають, Як приходять у наші сни, Коли ті потаємно Пливуть над стидливістю персів. Як стрункі олениці, Нелякані […]...
- Жінка сумна жінка яка не чекає нікого сумна жінка яка лежить горілиць на березі річки яка думає про воду річчину що […]...
- ТАЄМНИЦЯ Був похорон. Були промови. Був холод склеплених повік. В труні без мови і обмови Лежав відомий чоловік. На марах ще […]...
- ГРУДНЕВИЙ БУГ Грудневий Буг ще не замерз. Повільно Гойдає в берегах свинцеві хвилі. Ген Із гіпсу виліплена дівчина Чаїно руки склала, і […]...
- “Вітер з гаєм розмовляє…” Вітер з гаєм розмовляє, Шепче з осокою, Пливе човен по Дунаю Один за водою. Пливе човен води повен, Ніхто не […]...
- ПОБАЛАКАЛИ Кадр із фільму у журналі жінка розгляда: На коні сидить панянка, гарна, молода. Клича жінка чоловіка, каже: – Подивись! Я […]...
- СПОМИНИ Сумеркові тони… Похоронні дзвони – Дінь-дон… Ніби на екрані Образи в тумані, Крізь сон. Рухи молитовні, Погляди любовні, Німі… Крила […]...
- Вулкан Титанічна могуть у мені шаленіла, І від гніву мойого здригалися гори. Вивергав я каміння, і лава кипіла І пекельним вогнем […]...
- ПОЯСНІВ На горілку і закуску Гнат украв удома гуску. Жінка журиться зітхає І сердито будить Гната. – Зволікайся. Йди шукати. Онде […]...
- “Люблю астрономію…” Люблю астрономію, музику і жінку. Астрономія возвижує, музика оп’яняє, жінка дивує – у голосі, у погляді, навіть у посмішці – […]...
- “Вибудую пам’ятник у серці…” Вибудую пам’ятник у серці Пам’яті – у серці, у думках, Що вогнем бажання піднесеться, (Що її глибин не обпікав). Що […]...
- БАЛКАРСЬКИЙ МАЛЮНОК Трав оксамит. Наче велети, буйволи. Соняшник жовтий. Міжгір’я. Ріка. Камінь стрімкий над святами й над буднями Чимось нагадує трохи бика. […]...
- “Можливо, лиш вона, та туга невсипуща…” Можливо, лиш вона, та туга невсипуща Невідомо за ким, невідомо за чим,- Єдине, що горить у наших нетрях-пущах Вогнем високим […]...
- БАЛАДА ПРО ПОКЛИКАННЯ Капітанові сорок років, Розумієте – сорок років. Це немало вже – сорок років, Та яких іще сорок літ! Океани його […]...