“Ця коротка, дуже довга дорога…”

Related posts:

1. ДОРОГА Довга остання дорога Додому, на Україну, Довша від сірої, з Криму, Солоної – за чумаками… З баюрами і рівчаками, Болотом […]...
2. ДОРОГА ДО ПАТРІАРХА Село із назвою Заздрість (такі ту родючі землі) Родило чорного красеня Йосипа – свого сивого Патріарха… І ця срібна різдвяна […]...
3. “Щось ти дуже спокійний, аж острах сурмить…” Щось ти дуже спокійний, аж острах сурмить На щемливу тривогу за все, що довкола, Аж зневірились люди прийдешніх століть, Чи […]...
4. ДОРОГА Ретельно тіні складено в штахети, І над пустелищем степів, Як хвіст скаженої комети, – Огонь рахманних вечорів. Упали тіні гострі […]...
5. “Осіння ніч… Коротка, як і влітку…” Осіння ніч… Коротка, як і влітку… – Ніщо не вдієш, дівчино, прощай! – Я буду ждать. Повернешся ти швидко? – […]...
6. Ніч як вікно на схід мокра і довга ніч як вікно на схід мокра і довга плакати треба вміти сказав професор я не збираюся з вами складати договір […]...
7. “Дорога, дорога – счета нет шагам…” Дорога, дорога – счета нет шагам, И не знаешь, где конец пути,- По дороге мы идем по разным сторонам И […]...
8. “Мабуть, ще людство дуже молоде…” Мабуть, ще людство дуже молоде. Бо скільки б ми не загинали пальці, – XX вік! – а й досі де-не-де […]...
9. “Вечір, поле, дорога в пшениці…” Вечір, поле, дорога в пшениці, Коні мирно бредуть до села. Придорожня криниця – мов сниться – Журавлем над колоссям спливла. […]...
10. “Я дуже тяжко Вами відболіла…” Я дуже тяжко Вами відболіла. Це все було як марення, як сон. Любов підкралась тихо, як Даліла, А розум спав, […]...
11. ОСІННЯ ДОРОГА Осінь прийшла тепла і ніжна, як живіт коханої жінки. Мов руки зламавши в ключицях, проплив журавлиний ключ. Дві верби спинились […]...
12. “Ти дуже гарна, але я з тобою…” Ти дуже гарна, але я з тобою В ліс не піду, де пахне тінь хмільна, Де чорт під папороттю голубою […]...
13. “…І дорога додому…” …І дорога додому світиться крізь дощі прийдеш утомлений і вклонишся крайнебу є щось заховане від суті мокрі стебла не шелестять […]...
14. “Куди біжить дорога…” Куди біжить дорога, Куди тече ріка, Чому весь час до Бога Знімається рука?.. Кудись біжить дорога, Кудись тече ріка, І […]...
15. БІЛА ДОРОГА Білі дерева, Біла дорога, Білий ліс. Зайдеш за стовбур – З-під ніг випурхне біла пташка, І починається срібна музика, Наче […]...
16. МАРКО ПРОКЛЯТИЙ Дорога й дорога! Пил континентів В’ївся в облич борозни, Хтось плакав, і виросло море. Розділюй мир І жменю тихих слів, […]...
17. “Посеред літа в травах голубих…” Посеред літа в травах голубих Зустрів я дерево, що думало про осінь. Стояв під ним хлопчина льонокосий І годував з […]...
18. “Розіслалась далека дорога…” Розіслалась далека дорога В непривітну чужину мені… Прощавай, моя хатко убога! Прощавайте, достатки мої! Я не знаю, коли ще побачу, […]...
19. Коли тятивою дорога коли тятивою дорога паломництво і танок мандрівник занурює заграву в колодязях хмари у вероніках корінням та польовим димом несе з […]...
20. “Сумують, тобою не читані вірші…” Сумують, тобою не читані вірші, для тебе написані… І зів’яли іще не розкриті, в бутоні, намріяні квіти від тривалого, немилосердного, […]...
21. “Все було. Дорога закричала…” Все було. Дорога закричала, Блиснули байдужі ліхтарі. Ти пішла від мене до причалу І згоріла в полум’ї зорі. Вибухали дні […]...
22. “Чорніє вимокла дорога…” Чорніє вимокла дорога, Лежать захмарені степи. Електролінія. Стовпи. В тугих дротах гуде тривога. Дві дівчинки зі школи йдуть, Пручає вітер […]...
23. “Ізнов сміється степова дорога…” Ізнов сміється степова дорога, Немовби їй і горя не було, Під той байрак, де стрів я вовка злого, У встерпляче […]...
24. Вже смеркне день уже майоріє дорога В. С. вже смеркне день уже майоріє дорога кудись між святі сузір’я та в мене нема дозвілля чую волання своєї […]...
25. ДОРОГА БАБИ КАТЕРИНИ. Уривок з поеми “Дорога” Сизим інеєм капусти цвітуть. Аж під зорями літаки гудуть. Хмара стелиться скатертиною Та над бабою над Катериною. Наробилася, находилася, Натоптала […]...
26. ГАРЯЧА ДОРОГА Розторочивсь поділ сорочки, бо пльондравсь довго по росі: на литках споришу листочки, під п’ятами гаряча сіль. Тепло твоє земля вбирала, […]...
27. “Дорога в стежку перейшла…” Дорога в стежку перейшла І стала вже самим міжтрав’ям… І степ – немов суцільний шлях, Шумкий і зелен-кучерявий. І трави […]...
28. ОТЧИЗНО ДОРОГА! Пам’яті Володимира Кобилянського Отчинзно моя дорога, Мріє великої туги! Чи колись моя трудна нога До тебе навернеться вдруге? Чи на […]...
29. ДОВГА ПОДОРОЖ – I * * * пропихаючись тріщинами минулого, переступаючи по споминах, розгладжуючи пам’ять, що полотнами висить між кроквами століть – я увійшов […]...
30. ДОВГА ПОЕМА З тобою ніжно ляже тиша ночі, корінням в серце заридають трави, і каменем дозріє чаша днів. Тоді: зірвеш листки холодних […]...
31. ДОРОГА Люди, це ви? Ваті потоки… Без смертей, без народжень. Ваші ріки, де річка кожен. Ватні, мелодії… Запишу. І буває ж […]...
32. КОРОТКА ПОДОРОЖ 1. МІСТО Св. АВГУСТИНА Ви там почуєте в дощах гугняві кроки Понса де Лєона й Менендеза, розбиті сльози серць старих […]...
33. ДОРОГА То насыпью, то глубью лога, То по прямой за поворот Змеится лентою дорога Безостановочно вперед. По всем законам перспективы Эа […]...
34. “Я думав – сам іду. Дорога…” Я думав – сам іду. Дорога, І витребеньочка-ріка, Та дика яблуня-обнога, Та ще сорока з Меджибога, Що у колгоспі “Перемога” […]...
35. “Скажіть, братове, як вам тут, в Москві…” Скажіть, братове, як вам тут, в Москві? – В цім потопті, немовкнучому гулі, – І ви, що нині творите живі, […]...
36. КОРОТКА БАЛАДА ПРО ЩАСЛИВИЙ КІНЕЦЬ Була собі казка стара, А в казки – щасливий кінець. Зустрівся із смертю боєць, Але відступила стара. І вижив солдат, […]...
37. “Самотній собака лежить коло ганку…” Самотній собака лежить коло ганку, Самотність собі самотить коло печі. І тисне самотність на душу, на плечі До вечора пізнього […]...
38. РОМНІВСЬКА ДОРОГА Пам’яті Максима Рильського Просторами романівського літа пливуть ромашки в білих комірцях. На обрії двадцятого століття правдивий голос пісні не зачах. […]...
39. “Шлях-дорога в небокрай веде…” Шлях-дорога в небокрай веде. Обіч розступається стерня. То не я – моя уява йде, Наче босоноге старченя. Люди добрі, орачі-дядьки! […]...
40. “Завтра випаде дорога…” Завтра випаде дорога. Ковдру з кемела старого ти відкинеш. Наші ноги розплетуться, як коса. Ми не знаєм, що втрачаєм. Губи […]...