Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







У ЛІСОВОМУ КАБІНЕТІ

В кабінеті лісовому,
На кленовому пеньку,
Після зливи, після грому
Риму я кував дзвінку.

На всі боки – вікна, двері!
Комашини ж лісові
Розгулятись на папері,
Наче літери живі.

Тихе сосен колихання…
З гілки вивірка руда
На оте моє писання
Як редактор, погляда.

І на втіху, не для сміху,
Ситуація така,
Що з зайчатами зайчиха
Вже від мене й не тіка.

Раз у раз лунають з пущі
Різнотонні голоси:
Все живе і невсипуще –
То дисканти, то баси.

Того руху, тої мови
Повні очі й голова.
Чую, чую: моє слово,
Мов калина, дозріва.

Маю, лісе, я надію,
Розраховую на те,
Що невдовзі тут узрію,
Як-то папороть цвіте…

Зупинив свою машинку
Друкар-дятел, мій сусід.
Крапка. Все. Гукає жінка.
Видно, кличе на обід.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 3,33 out of 5)


У ЛІСОВОМУ КАБІНЕТІ - БРОВЧЕНКО ВОЛОДИМИР