“Цей листопад… Шалений листопад…”
Цей листопад… Шалений листопад,
Що сухозолотом в очі завірюшить,
А легіт листя лоскітно ворушить,
І пурха листя зграйками пташат.
Пригадуєш?.. Той тополиний ряд…
Ти йшла до мене, як під корогвами,
І листя шаруділо під ногами,
І тепло завірюшив листопад.
(3 votes, average: 4,33 out of 5)
Related posts:
- “Хата. Сад. Наші рідні. Ясний листопад…” Хата. Сад. Наші рідні. Ясний листопад, В листі жовтому душі, як горлиці чисті, Зупинитись… Хоч в сні, в тім нападанім […]...
- “Poor Yorick! У ласкавий листопад…” Poor Yorick! У ласкавий листопад В широкім шумнім вітровім пориві Побачить очі тоскні та гнівливі, Немовби вістря невідбійних шпад. І […]...
- “Листопад, мов квіт, мені запах…” Яблука доспіли, яблука червоні! Максим Рильський Листопад, мов квіт, мені запах, Хоч цвітіння, видиться, позаду. Дня нового піднімаю ляду: Радістю […]...
- ЛИСТОПАД Жінки згрібають листя у садах, Синіє далеч, в’ються пасма диму. Над чорним полем одинокий птах Летить навкіс із осені у […]...
- ЛИСТОПАД (элегия) Поет тихой флейтою осень, туманит отрог сизых гор И шепот берез, говор сосен и ветра с их ветвями спор… […]...
- “Коли спадає день шалений…” Коли спадає день шалений у вечорову синю сіть, забутий сад несе до мене бентежний шелест верховіть. На плавних обертах скрегоче […]...
- СИВИЙ БДЖОЛЯР Пам’ті батька В білім завої, в бджолинім рої в травні наш сад. Сонячним віє тепло на вії пелюсткопад… Над головою […]...
- ЛИСТОПАД (Триптих) 1. Ранок Ще червінь вітром не розмита, і дійсне в обрисах лежить, і золота галузка жита благословля біжучу мить. Зійшовши […]...
- “Ви – сумнів, він мусив…” Ви – сумнів, він мусив На рать – таран, Удар за зраду, Вимулом смолу мив – А то пурха хрипота, […]...
- “Падає листя…” Падає листя – дні облітають з вічності. Падає листя на лиця – поморщене листя… Крутиться наша земля – віхола в […]...
- ЛИСТОПАД Мідь тоншає, шерхльована вітрами, широкий звук летить над головами, що ледве й чуть, як цвяхи золоті пришпилюють розковзані путі – […]...
- “Зависло небо кунтушами хмар…” Зависло небо кунтушами хмар, Ідуть дощі, немов старці на прощу. Пригаслі думи зграями примар Обсіли душу, як церковну площу. Я […]...
- “Ти знов прийшла, моя печальна музо…” Ти знов прийшла, моя печальна музо. Не бійся, як не покладаю рук. Пливе над світом осінь, як медуза, і мокре […]...
- DAS EWIG WEIBLICHE Я – земля, сповнена ласк, щедра своїм багатством. Тепло моє – життєдайне. Черпай із нього, мов воду цілющу, мужність, силу, […]...
- “Цвіте барвінок восени…” Цвіте барвінок восени, Коли запахли дні снігами, Немов мелодія весни Зашелестіла під ногами. І радісно стає до сліз, І відпливає […]...
- ПАМ’ЯТІ МАТЕРІ Ти, що мене під серцем носила; Ти, що дала життя мені й крила; Мамо, журавко рідна моя, Жайвора виспів, трель […]...
- “летять шпаки на електричне світло” летять шпаки на електричне світло і співають пісень про золоті клітки а по вербі стрибають пухнасті котики стрибають в зелені […]...
- “Де Златопіль, і Виска, й Хмельове…” Де Златопіль, і Виска, й Хмельове Купають зорі в лугових криницях, Моє дитинство вічно тут живе Із чистим дивосвітом у […]...
- БАЛЯДА ПРО ФІГОВЕ ДЕРЕВО “Я – біблійне фігове дерево, Що не вродило плодів. Не гойдаю на своїм тілі М’якости листя, як інші, Не опірююсь […]...
- Із циклу “ЗГОРІЛА КОРЧМА” Я так тебе люблю. За Вінницею – осінь. Іще Південний, а уже холодний Буг, Із винниць п’яний дим лежить в […]...
- МАТЕРІ Болять мене, мамо, Ноги твої. Болять мене, мамо, Руки твої. Печуть мене очі – Ласкаві, сині – І засніжені скроні […]...
- “Десь там, на синіх плесах лук…” Десь там, на синіх плесах лук, Мене з-над хмари місяць висіяв, Десь там, на вітті карих рук, Мені птахи звивають […]...
- “Обра гарбо, добра гарбо…” Обра гарбо, добра гарбо… Бикам – смаки б Моди… Чадом Пилу – на рану лип, Умучили пташат, пили чуму, У… […]...
- НА ЗАХИСТ ДЕРЕВА Щемить в душі та зрубана сосниця, кигиче їй бездомна синя птиця, прив’ялий запах вітру не втіша: болить душа! Сльоза не […]...
- ПІД НОВИЙ РІК Ішов додому, цукор ніс пайковий І думав про гіркий щоденний труд… Разком огнів світився Голлівуд У чарах новорічної обнови. Скрізь […]...
- “Врятуй мене, чаклунко, порятуй…” Врятуй мене, чаклунко, порятуй – Рятуй від осені, візьми до свого літа. Льоди ці, насуваючі, розкуй, Вернім в літо тепло […]...
- “Безневинним жовтавим гроном…” Безневинним жовтавим гроном Вона ще йшла жовтаво, без вини, І сині сльози билися червоно, Як об каміння стиглі кавуни. Вона […]...
- ВІЧНИЙ ВОГОНЬ – Де ви, душителі?.. Контрреволюція! Тиша. Надгробне холодномармурове мовчання – Сиво сріблясті кремлівські ялини, покручена цвинтарна горобина… Гіркі почуття: крик […]...
- Toluca Пригадуєш, як ярмарок в Толюка розлігся, аж будинки вивертав, вдихаючи папаї, мангос, дині, з-під череватих лав? Жінки сиділи, заїдались димом, […]...
- “Я вигортаю попіл із каміна…” Я вигортаю попіл із каміна, і ліс мені натрясся на коліна (довкола осінь, листопад, імлисто, а з попелу в відрі […]...
- ВІНО У кованій скрині Заховано-скрито Ще прабабусями Для мене. Роки повили, Вітри побили, Сніги покрили Віко дублене. Нене, Я йшла крізь […]...
- З ГАМЕРЛІНГА Гей, гей! Чимало полетіло Пташат від своїх гнізд, Чимало хмар перекотилось, Чимало згасло звізд! Гей, гей! Чимало із левади Сплило […]...
- ЛІЮ-ЧІ-МІНГ З країни усмішки, мій брате! Пригадуєш, як ми утрьох ішли Весну вітати? Стукав дятел І повня золотила нам сліди. Твої […]...
- ПАМ’ЯТЬ Луги забувають торішню траву, Ліси забувають торішнє листя. Зерно забуває ріллю степову, А люди – своїх попередників лиця. Та в […]...
- “Вітрець війнув на річки лезо…” Вітрець війнув на річки лезо, здмухнувши з клена дрібен жар й розплівши гойдалку берези, де спав малесенький Ікар. І дві […]...
- НА КАРПАТАХ Я не можу думать про тебе, Між старих кам’яниць бредучи І вглядаючись в прозелень неба Ще веснянішого уночі. Почуваю, як […]...
- “Відшаруділо під ногами листя…” Відшаруділо під ногами листя, І віджурилось небо журавлями. Осінній смуток овіває лиця, І холодок прощання поміж нами. Невже це – […]...
- “Відцілувалося, як відкувалось…” Відцілувалося, як відкувалось, Хоч і не виспавсь ячмінний колос – Осені синій і жовтий колір – Осінь до серця тихо […]...
- ГОЛОВА Котилася, як кавун, голова з гори, як кавун, кривава людська голова. Котилася голова. Ще у очах тріпотіли листя папірці зелені […]...
- “Ой у полі дві тополі…” Ой у полі дві тополі, А третя калина… Над Дніпром пливе поволі Пісня журавлина. Над лісами, над полями На хмарині […]...