БІЛА ЛІЛІЯ
Біла лілія, туго-волога
І холодна дитина ріки
З царства висмикнута водяного –
Сяє краплями зірка з руки.
Як наставлені ракові клешні,
З хвиль виглядував вінчик її…
Та зволожує губи мої,
Свіжо пахне мені нетутешнім.
Біла лілія, біла і чиста
На ріці у промінні іскриста,
Мов крізь води небесно глибинні
Усміхнулося щастя людині.
(3 votes, average: 4,33 out of 5)
Related posts:
- “Мов та лілія ніжна і біла…” Мов та ліля ніжна і біла, Що росте на дзеркальній воді, Так і ти в моїм серці зацвіла, Пелюстки розгорнула […]...
- БІЛА МЕЛОДІЯ Глянув: лелечко, лілії! Світ мій в білому-білому. Я в сні? Ні-таки, ні-таки ж!.. Ліг сніг… Срібною ниткою В’ється тиша між […]...
- КАТУНЬ У ВЕРЕСНІ Раніше, ніж впадуть сніги, Підводна скеля полисіла. Катунь вернулась в береги, І каламуть на дно осіла. Руда у липні, нині […]...
- ДОЛЕ, КВІТКО БІЛА! Доле, доле – квітко біла! Ти несеш мені весну Злотом ткану, мережкову, Щоб крізь сльози я раділа, Бо ж весни […]...
- БІЛА ДОРОГА Білі дерева, Біла дорога, Білий ліс. Зайдеш за стовбур – З-під ніг випурхне біла пташка, І починається срібна музика, Наче […]...
- “На горі під лісом – біла хатка…” На горі під лісом – біла хатка. Біла дівчина виходить, біла цятка. Над горою вдень шовкове небо. (Як воно, шовкова […]...
- БІЛА КОНЮШИНА Невибаглива, Стежила, В лузі з травами дружила. Не отак, Як та – рожева: Їй подай рожеве поле, Хоч на нім […]...
- ІІ. БІЛА ПРИЧІЛЬНА СТІНА А за мною щовечора Ходить біла хатня стіна З вікном і голубими віконницями, Із пташенятами під стріхою, З відблисками призахідного […]...
- “Біла мево, що кружляєш…” Біла мево, що кружляєш Над водою низько-низько, Чом же ти так безупинно Б’єшся й жалібно квилиш? Подивися, біла мево, Як […]...
- “Ти пахнеш, наче конюшина біла…” Ти пахнеш, наче конюшина біла, Я ж підійшов до тебе, ніби кінь, Губами доторкнувся твого тіла, Де повно ніжних, тайних […]...
- ПРОГУЛЯНКА Кує зозулею уранці Старий годинник-казкомов, І сонце в усесвітнім танці Колеса жовті котить знов. Ось небо розімкнуло жмені, Злетіли жайворонки […]...
- БІЛА СИМФОНІЯ Було нам тоді не до сміху. Ніч підняла завісу – біла симфонія снігу пливла над щоглами лісу. А ліс, як […]...
- “Ти приснилась мені у весільній фаті…” Ти приснилась мені у весільній фаті, Біла лілія – в чорнім волоссі… Нам великою радістю стане в житті, Що відбудеться, […]...
- ПАХНЕ ЛУГ І досі пахне луг той свіжо Купини вогкі, вичвирки води І небо квітів… Як зі всього світу Нанесені, насіяні сюди. […]...
- БІЛА ПАННА І Полями журними, як сни, Блукає, лине Біла Панна – Моя печаль неподоланна В безмежжі зим і чужини, Моя солодкая, […]...
- “Синій сон у небесному морі…” Синій сон у небесному морі, Сплять часи, і віки, і літа. Я лечу у сіянні прозорім, Труться зорі німі об […]...
- В МИЛОГО СОРОЧКА БІЛА В милого сорочка біла, Личку смаглому у тон… Я сама сорочку шила, Я сама ростила льон! Зацвітай, мій льон-льонок, Синьою […]...
- АХ, У ТЕБЕ ПОСТІЛЬ БІЛА! Ах, у тебе постіль біла! Ах, у тебе постіль тепла! Під покривалом у тебе Радощі раю і пекла. На грудях […]...
- Промовляння самотній …і хоча все золото світу не варте твого мізинця і тільки для тебе жовто горять сьогодні сади губи твої холодні […]...
- “Біла далеч – немов труна…” Біла далеч – немов труна. Устає сухостій хрестами. Невідчутних пустель мана Не кладе на розпуку тами. Біловир по гінких горбах […]...
- “Відмерехтіла далеч біла…” Відмерехтіла далеч біла, Сніги розтали – і нема. І жінка, що мене любила, Живе розлучена, сама. Вона не дзвонить і […]...
- “Приходиш, як біла таємна сноява…” Приходиш, як біла таємна сноява – Така невловима й незмірне кохана! І я з боговінням корюсь перед чаром Твоєї принади […]...
- ВІДСТАНЬ В снігах розвихрених гублюсь, А десь там серце любе На мене жде, що я вернусь На відстань – губи в […]...
- БІЛА СТОРІНКА Біла сторінка – віконце в душу, Через яке заглядає небо. Що я сьогодні повідати мушу, Щоб не втрачати право на […]...
- “Оплакую молодість – де її слід?..” Оплакую молодість – де її слід? А слід – у ріці, що перейдена вбрід, І альфа, й омега, і зоряна […]...
- ЛІЛІЯ І Цілуються з тобою всі, ліліє, Хто світ побачив у твоїй ограді, – Метелики легкі, жуки важкії, Піддаючися красоти принаді. […]...
- В НІЧ НА ІВАНА КУПАЛА Ой в ніч на Івана та й на Купала Красна дівчина долю шукала, Ту, що їй мама В колисочку клала. […]...
- НА РІЗДВО Матері Мені приснилась біла паляниця, Накритий стіл і соняшна кутя, І понад хатою в лету жар-птиця, Що ловить зорі й […]...
- АЛЬТАНКА В ЛІКАРНЯНОМУ САДУ Альтанки вигнутий дашок В якомусь нетутешнім стилі, А по довкіл дерева білі І снігу сиплеться пушок. Холодна хмарна небо вись […]...
- “Ой майнули білі коні…” Ой майнули білі коні, тільки в’ються гриви, Тільки курява лягає на зелені ниви. Пронеслись, прогупотіли, врізалися в небо, Впала з […]...
- Тому, хто запізнився Пробитись до полюса Ціною життя Крізь стужу, мороз, крізь ніч, Крізь Еребус і Террор І, зібравши останні сили, Переконатися, Що […]...
- НА РАЙДУЗІ ПО УКРАЇНІ Несуть дівчата просту хлібину, Рожевий хліб, на зорях спечений. Пахне всесвітом і руками жіночими. Пахне болем, думками Тараса, Пахне стріхою […]...
- “Я напився сонця з твого тіла…” Я напився сонця з твого тіла, Я від нього стільки взяв тепла. Та краса мені перетекла – Голова йшла обертом, […]...
- “Коли визорять в небі тривожні сузір’я…” Коли визорять в небі тривожні сузір’я Тихий відблиск далеких незгасних імен, І прогляну тоді між імен і між зір я […]...
- “І нудьга ж осінньої негоди…” І нудьга ж осінньої негоди! В сірій мряці серце потопає. Та пливуть, пливуть понурі води, Брінінг пада, Папен уступає. А […]...
- “Шаліють ворони в густій березневій завії…” Шаліють ворони в густій березневій завії – В тілах їх уже пробудилась бентежна пора. І падає сніг тобі теплий на […]...
- “Чорні хмари засвічені…” Чорні хмари засвічені над чорнобилевим реактором. Зорі і космос відкрилися – пахне озоном в ультрафіолетовому промінні із присмаком біблейського полину. […]...
- “У захристії трійця стоїть…” У захристії трійця стоїть. Біля неї стану, доки ти принесеш три свічі, три свічі для Йордану. Запалю три свічі на […]...
- “Ой капле, капле вода зі стріхи…” …Зі стріх вода капле, Молодому козакові мандрівочка пхане. (Народна пісня) Ой капле, капле вода зі стріхи: Срібні разочки – сонячним […]...
- ВОЛОДИМИР ВОЛИНСЬКИЙ Які віки хмарами пропливли… А небо свіжо поломеніє синню! І проступає древній град з імли Над водами, над сивою Волинню. […]...