Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






БІЛА ЛІЛІЯ

Біла лілія, туго-волога
І холодна дитина ріки
З царства висмикнута водяного –
Сяє краплями зірка з руки.

Як наставлені ракові клешні,
З хвиль виглядував вінчик її…
Та зволожує губи мої,
Свіжо пахне мені нетутешнім.

Біла лілія, біла і чиста
На ріці у промінні іскриста,
Мов крізь води небесно глибинні
Усміхнулося щастя людині.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 4,33 out of 5)

БІЛА ЛІЛІЯ - БАБІЙ СТЕПАН