Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Чорні хмари засвічені…”

Чорні хмари засвічені
над чорнобилевим реактором.
Зорі і космос відкрилися –
пахне озоном
в ультрафіолетовому промінні
із присмаком біблейського полину.
Літаки трублять, як архангели,
і ховають крила у снігові хмари
радіоактивного попелу.
Труться лосі об стовбури
поруділого лісу,
аж сипляться іскри із шерсті,
що набралася радіації.
І гіркне полин, і суха лобода
розсіває насіння на другий рік.
Та бігають коні на волі,
як в Дикому Полі…
І пустка у вимерлих селах
(аж моторошно!)
наче після чуми чи лихого набігу.
І сива земля
стала пустищем,
вільною стала (хоча й за колючим дротом)
спочити заглиблюється
у столітню задуму…

1987 р.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,50 out of 5)


“Чорні хмари засвічені…” - БАБІЙ СТЕПАН